Двічі на одні граблі наступай, наступай

Ще чотири-п’ять років тому державне підприємство «Збаразький завод продтоварів» підтримувало свою марку. Смачні плодово-ягідні вина, лікери та інші, неалкогольні, продукти харчування, виготовлені в невеликому райцентрі на Тернопіллі — Збаражі, були відомі жителям не тільки області, а й сусідніх регіонів. Поступово, через скромні масштаби виробництва і відсутність продуманої стратегії збуту, завод занепадав. Однак, паралельно із занепадом легального виробництва, його посадові особи по черзі розгортали бурхливу діяльність, яка не вписувалася в рамки закону. Торік директор підприємства був притягнутий до кримінальної відповідальності за виготовлення і реалізацію великої партії неякісної горілки. А наступні посадовці пішли далі: вони відчужили майновий комплекс — приміщення та обладнання, повторюю, державного підприємства.

У 2000 році на виконання відповідного указу Президента і доручення Кабміну Міністерство аграрної політики затвердило перелік державних підприємств, що належать до сфери його управління. Туди ввійшов і Збаразький завод продтоварів.

Наступні події розгорталися доволі мляво, але завершення їх виявилося веселим.

Ще у 2002 році за заявою Збаразької міжрайонної ДПІ Господарський суд області порушив справу про банкрутство цього ж заводу продтоварів Усі кредитори пред’явили вимоги на суму понад 2 млн. гривень. Але навіщо, подумали в суді, ліквідовувати боржника, коли можна говорити з кредиторами по-іншому. Завод уклав з ними мирову угоду, яка не виконувалася. І ось у жовтні минулого року посадові особи підприємства укладають із тими самими кредиторами — податковою інспекцією, одним із спиртозаводів області, банком та третьою особою (приватним підприємством N.) — нову мирову угоду, яку затвердив ухвалою Господарський суд. А в ній чорним по білому записано, що приватна фірма бере на себе зобов’язання до 1 листопада 2009 року погасити заборгованість заводу перед ДПІ та спиртозаводом на суму понад 2,4 млн. гривень, а боржник, завод продтоварів, повинен відчужити частину майна (приміщення та обладнання) на користь третьої особи — приватного підприємства.

Та благородній меті — відновленню платоспроможності боржника без його ліквідації — пісню не заспіваємо. Відчужувати майно державного підприємства без згоди галузевого міністерства не дозволяє закон. У Господарському кодексі (ст.75) чітко записано, що «відчужувати майнові об’єкти, які належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах». Такі ж самі вимоги зафіксовано і в наказі ФДМУ (редакція від 29.03.2004 року). Крім того, цей нормативний документ передбачає лише конкурентні способи відчуження держмайна — через біржі, на аукціоні, конкурсі.

Та на законодавчі норми посадові особи заводу продтоварів особливо не зважали. І поспішили закріпити передане їм у власність майно — документально!

Із матеріалів дослідчої перевірки, проведеної прокуратурою Збаразького району спільно з управлінням Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВСУ в області, видно, що в січні нинішнього року керівники заводу укладають із цим ПП два нотаріально засвідчені договори купівлі-продажу заводського майна на загальну суму понад 1,5 млн. гривень. У ці договори було внесено пункт, що навіть у разі розірвання чи визнання мирової угоди недійсною власність на майно заводу залишається за приватним підприємством. А відтак приватники оформили інвентарну справу на споруди та обладнання Збаразького заводу продтоварів за своїм підприємством і тим самим змінили форму власності майнового комплексу з державної на приватну.

Очевидно, після всіх «відчужувальних» подій у приватному підприємстві схопилися за голови: справи кепські! Керівники «продтоварного» заводу не мали права самостійно приймати рішення про відчуження державного майна. Тоді приватники звертаються по дозвіл у Державний департамент продовольства Мінагрополітики. У місцевій пресі з’явилася інформація, що приватне підприємство дозвіл отримало, хоч і заднім числом (23.12.04 р.). Але 18 березня 2005-го голова департаменту Є.Лавров надіслав офіційного листа на ім’я прокурора Збаразького району В.Миронова, в якому сказано: дозволів надано не було, оскільки «від заводу не надійшло клопотань про їх надання…»

Прокуратура Збаразького району побачила у діях посадових осіб заводу продтоварів ознаки злочину, передбаченого ч.3. статті 365 Кримінального кодексу України («перевищення влади або службових повноважень… якщо вони спричинили тяжкі наслідки»). Було порушено кримінальну справу. Нині триває розслідування, і можна не сумніватися, що справу буде передано до суду.