Частину проваджень про самовільне залишення місця служби військовими муситимуть закрити – юрист

В разі підписанням президентом України прийнятого парламентом законопроєкту № 8235 про зміни до кримінального кодексу правоохоронні органи муситимуть закрити усі кримінальні провадження за статтею Кримінального кодексу 407 «Самовільне залишення військової частини або місця служби», в яких обвинувачувані підозри покинули місце служби менш ніж на три доби, через втрату чинності норми закону, зазначив у коментарі ZN.UA керівник практики кримінального права, партнер LCF Law Group, кандидат юридичних наук Максим Шевердін.

Вказаним законом, прийнятим парламентом 13 липня та наступного дня відправленим на підпис президенту,  серед іншого, внесено зміни до статті 407 Кримінального кодексу України «Самовільне залишення військової частини або місця служби», якими залишення військової частини або місця служби кваліфіковано як порушення закону, якщо воно було тривалістю понад три доби, навіть в умовах воєнного стану.

«Зазначене фактично декриміналізує залишення в/ч або місця служби тривалістю до трьох діб. Залишення місця служби тривалістю до трьох діб, вчинене в умовах воєнного стану також не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення не містить вказівки на обстановку вчинюваного діяння - воєнний стан.  Тобто наразі за залишення в/ч, вчинене в умовах воєнного стану, не передбачено ні адміністративну, ні кримінальну відповідальність»,  - зазначив юрист.

Він зазначив, що за 2022 рік за статтею було  відкрито 6174 кримінальних провадження, з яких у 1540 провадженнях вручено підозру. У січня-червні 2023 року відкрито уже  6476 кримінальних провадження, за якими підозру вручили у 877 випадках.

«Якщо президент підпише законопроект 8235, очікується, що кримінальні провадження за статтею 407 в яких особа покинула місце служби на строк до 3 діб, будуть закриті у зв’язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна відповідальність (п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України)», - наголошує Шевердін.

Також можуть виникнути питання на рівні правозастосовчої практики, пов’язані з обчисленням строків перебування поза місцем служби:

• з якого моменту починати обчислення перебігу строку залишення місця служби;
• як кваліфікувати залишення місця служби за умови затримання особи правоохоронними органами до вичерпання перебігу трьох діб.

За словами правника, відповіді на ці питання дасть уже правозастосовча практика правоохоронних органів та судів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський відреагував на петицію з вимогою скасувати підписаний ним так званий закон «про дезертирство»

Нагадаємо,  минулого тижня Верховна Рада України прийняла в цілому закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» №8235, яким усуваються виявлені у практиці правозастосування суперечності між положеннями санкцій статей Особливої частини та відповідними положеннями Загальної частини Кримінального кодексу України щодо встановлення караності окремих кримінальних правопорушень.

Зокрема з Кримінального кодексу України виключено статті 368-2 і 375, оскільки кримінальна відповідальність за незаконне збагачення передбачена статтею 368-5 «Незаконне збагачення» ККУ.

Також законом встановлюється відповідальність за шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, а також передбачається кримінальна відповідальність за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю.

При цьому у Кримінальному процесуальному кодексі України передбачається, що суд зобов’язаний врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.