Болгарський криміналітет проти ЄС

«Останнє брюссельське попередження» з приводу готовності (точніше – неготовності) Болгарії до вступу в ЄС, запланованого на 1 січня 2007 року, було зроблене минулого жовтня. До квітня нинішнього року країна мала продемонструвати вражаючий прогрес у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю — у сфері, в якій відзначається найбільша невідповідність болгарських реалій європейським стандартам. Тоді ж опоненти п’ятої хвилі розширення Євросоюзу цілком резонно запитували, які саме «враження» можна встигнути справити за такий короткий термін після півторадесятирічного тупцювання на місці. Досить переконлива відповідь прозвучала 11 квітня — у день, на який був призначений візит міністра внутрішніх справ Болгарії у Брюссель зі звітом про виконану роботу. Правда, для багатьох ця відповідь виявилася несподіваною.

Візит довелося в терміновому порядку скасувати — через анонімні погрози міністру Румену Пєтковому. Не зважати на ці погрози навряд чи було б розумно — і самі болгари, і європейська громадськість ще не оговталися від шоку, викликаного «показовим» убивством Еміла Кюлєва. Одного з найбагатших людей у Болгарії, чий бізнес, як підкреслювалося у пресі, останнім часом став цілком легальним і чию кандидатуру на посаду прем’єр-міністра вважали однією з небагатьох, здатних здобути підтримку найширших кіл у парламенті, розстріляли в ранкову годину пік на людному бульварі в центрі Софії. Сталося це наступного дня після оприлюднення осіннього висновку Єврокомісії, в якому йшлося про необхідність перемоги над організованою злочинністю, і безпосередньо під час проведення прес-конференції, на якій міністри юстиції і внутрішніх справ Болгарії розповідали журналістам, як вони планують цю перемогу забезпечувати.

Болгарія впевнено перебирає на себе славу країни, в якій «перемогли мафіозі». Власне, розгул організованої злочинності відзначався практично в усіх посткомуністичних країнах, однак у більшості з них його пік припадав на 1990-ті роки. У Болгарії ж тільки з 2000 року було скоєно 157 резонансних замовлених убивств, щодо яких лише останнім часом ініційовано три судових розгляди. На кожні сто чоловік населення припадає чотири зареєстрованих «стволи». Про масштаби розповсюдження незареєстрованої зброї свідчать досить часті перестрілки на людних вулицях болгарських міст. Зрощення криміналітету з поліцією та владою всіх гілок і рівнів давно набуло загрозливого масштабу. Контрабанда наркотиків, торгівля людьми (стосовно молодих жінок та новонароджених цей бізнес взагалі поставлено на конвеєр) і зброєю, підробка грошей становлять у болгарській економіці чималу частку (на думку експертів, та третина болгарської економіки, яка перебуває в «тіні», зводиться не тільки до розкрадання колишньої державної власності).

Заходи, необхідні, з погляду Єврокомісії, для приборкання організованої злочинності, зрозумілі й очевидні. Це і реформа законодавства, і налагодження ефективних контактів між усіма правоохоронними структурами, і забезпечення реальної незалежності судової системи. Певні зусилля на цих напрямах робляться. Правда, те, як вони робляться, щоразу підкидає дров у вогонь загальноєвропейської дискусії на тему, чим саме є для Болгарії прагнення до вступу в ЄС — самометою чи інструментом досягнення європейських стандартів життя. Наприклад, прийняття нового кримінального кодексу, який в основному відповідає європейським нормам, — річ, безперечно, потрібна. Ось тільки повз західну пресу не пройшов той факт, що набрав чинності цей документ... за 20 хвилин до прибуття в Болгарію Оллі Рена, єврокомісара з питань розширення.

Важливою проблемою залишається і депутатська недоторканність. Тільки впродовж останніх тижнів новий генеральний прокурор Болгарії зажадав зняття її із семи депутатів національного парламенту. Кілька депутатів добровільно відмовилися від своєї недоторканності, заявивши, що хочуть домогтися повного виправдання в суді (наприклад, як Володимир Кузов, обвинувачуваний у педофілії).

Найбільшого резонансу останніми днями набув інцидент з участю Павла Чернєва, який представляє в парламенті націоналістичну коаліцію Атака. Джип, у якому перебував народний депутат, що отримав завдяки своїй колоритній зовнішності запрошення на роль гангстера у фільмі Стівена Сігала, зіштовхнувся зі старою малолітражкою, в якій 22-річний хлопець віз батька до лікарні. Побивши хлопця на очах безпорадної літньої людини, Чернєв сам же й звернувся по допомогу в правоохоронні органи, заявивши, що це був замах на його життя.

Звісно, стверджувати, що в державі взагалі немає прогресу в боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, було б несправедливо. У Брюсселі міністр Пєтков мав рапортувати про те, що тільки з початку нинішнього року було знешкоджено п’ять банд, які спеціалізуються на торгівлі жінками та новонародженими, і одна банда, яка займається підробкою грошових знаків (на додачу до восьми, затриманих торік). Однак причина, з якої він не зміг «похвалитися» у Брюсселі своїми успіхами, промовляє сама за себе. І все ж недавно громадяни виступили з масовими протестами проти встановлення в Софії 107 камер безперервного відеонагляду. Злочинців, на загальну думку, переважно й так усі знають в обличчя, а ось у чиї руки потрапить і з якою метою використовуватиметься отримана відеоінформація – викликає в болгар великі запитання.

Остаточне рішення щодо термінів вступу в ЄС Болгарії та Румунії Єврокомісія прийматиме 16 травня. Брюссель і не приховує свого побоювання, що болгарська злочинність наводнить Європу. Болгарські ж мафіозі, вочевидь, вважають інакше, побоюючись, що під брюссельським «дахом» вони й на своїй території стануть почуватися менш впевнено.

Ще більше у Єврокомісії бояться соціальної та економічної дестабілізації в регіоні у разі перенесення на рік дати вступу. Тому дедалі частіше в західній пресі з’являється термін EU light, під яким розуміють форму обмеженого членства в цій організації. Механізм реалізації зазначеної формули — збереження певних обмежень. У випадку з Болгарією вони можуть полягати, наприклад, у невизнанні рішень болгарських судів на території ЄС. У ширшому сенсі це означатиме створення всередині організації «другосортного» конгломерату.