ЖИТТЯ ДО ЖИТТЯ

…Порівняно недавно вважалося, що дитина народжується «чистим аркушем», на якому можна писати будь-які письмена. Нині багато фахівців переконані, що початком формування особистості людини є момент злиття двох репродуктивних клітин. Мозок плоду містить величезний масив інформації, яка потужно впливає на розвиток людини, значною мірою визначаючи особливості її характеру та долю.

Відомий американський учений Станіслав Гроф навіть виділив чотири «базові матриці» допологового періоду. Перша з них пов’язана з внутрішньоутробним розвитком плоду. Різноманітні ускладнення, стреси, неправильна поведінка чи харчування — усе, що може викликати в матері різноманітні негативні переживання, — закладаються в підсвідоме майбутньої дитини.

Інші три матриці припадають на самі пологи. Спочатку це якесь передчуття «вигнання з раю», потім випробування величезними фізичними і психічними навантаженнями, шаленством граничної боротьби за життя і, нарешті, вихід у повітряне середовище — тріумф, перемога життя. За Грофом, природна, правильна поведінка всіх цих етапів адаптує дитину до існування поза матір’ю, дає їй необхідне після блаженства «раю» загартування, формує життєву стійкість. Проте одночасно якісь збої можуть впливати й негативно. Приміром, є дані, що діти, народжені з використанням наркозу, мають схильність за важких ситуацій вживати наркотики та інші неадекватні засоби.

Шкода, що нікому з нас не дано згадати сам початок нашого життя, вірніше, життя до життя, і перевірити, чи відповідає ця теорія дійсності? Проте практика роботи харківського Центру допологового виховання (філія Центру клінічної генетики та пренатальної діагностики) переконує, що своєю поведінкою, своїм ставленням до ще не народженої дитини ми справді можемо значно впливати на її фізичне та психічне здоров’я. У цій унікальній установі відкрито новий напрям попередження захворювань дітей.

Знайомтеся, це ваша майбутня дитина!

— Дивіться, це очі, зараз вони заплющені. Це ручки... А ось ніжки, іноді вони бувають дуже активними, просто бігають у своєму маленькому світі. А це сердце, бачите, як б’ється? Зараз пульс 146 ударів на хвилину. У такий спосіб ми можемо провести огляд різних органів і систем плоду в різних проекціях. А тепер подивимося, хлопчик це чи дівчинка? Не хоче показувати... Це буває. Вони всі такі різні, неоднаково реагують навіть на огляд — одні радісно ставляться до нього, а інші соромляться, закриваються. А от воно відкрило личко — увага, фотографую!

І лікар Центру клінічної генетики та пренатальної діагностики Генрієтта Гогошидзе простягає батькам знімок їхнього малюка, який народиться на світ лише в середині літа. Перший портрет у його житті. Нехай не кольоровий, чорно-білий, але цілком якісний, сучасний ультразвуковий апарат дає можливість уловити навіть сімейну подібність! Цікаво, що мами спокійніше реагують і на зображення плоду на моніторі, який рухається, і на фото своєї крихітки, вочевидь, через те, що вони давно уже відчувають його присутність. Зате тати... Для них це шок, відкриття, потрясіння.

— У нашій культурі немає розуміння того, що батьками стають за дев’ять місяців до народження дитини, — розповідає директор Центру допологового виховання Юлія Гречаніна. — Відповідно до стереотипів мати розглядається як біологічний «інкубатор», а батько і зовсім «з’являється» лише тоді, коли немовля привозять додому. Насправді ж, усе, що відбувається в житті жінки, коли вона виношує дитину, фіксується в ще не народженого малюка, а чоловіки стають батьками від моменту зачаття. Ми допомагаємо їм усвідомити цей факт, демонструючи на екрані монітора, як плід реагує на дотик датчика до живота матері, як позіхає, усміхається або стискає-розтискає пальчики. Після такого знайомства в сім’ї змінюється психологічна ситуація, а часом і відновляються зруйновані емоційні зв’язки. Допологове виховання маляти, як і післяпологове, повинно покладатися на плечі й тата, і мами.

У давніх культурах багатьох народів приділялось чимало уваги до ще не народженої дитини. Приміром, у Китаї існував цікавий звичай — дізнавшись про вагітність дружини, чоловік клав руку їй на живіт і розповідав майбутньому сину чи дочці, чим він володіє. Вважалося, що якщо дитина була згодна жити на світі з такими батьками, вона благополучно народжувалася, а якщо ні, то вагітність самовільно переривалася.

— Від моменту зачаття на життя дитини починає впливати маса чинників макро- та мікрокосму, — каже Юлія Гречаніна. — Якщо цей вплив сприятливий, йому, по суті, нічого не залишається, як народитися здоровою. А якщо ні, маляті доводиться боротися за своє життя ще до життя.

Виховувати ніколи не рано

Перша група батьків, яка чекала збільшення родини, прийшла сюди два роки тому, за направленням фахівців із клінічної генетики. Відтоді через Центр пройшло чимало сімейних пар, як здорових, так і обтяжених спадковими проблемами. Народженим малюкам зараз від місяця до півтора року.

З кожною групою фахівці працюють за певною програмою, розробленою в Центрі. Сюди входить медико-генетичне консультування сімей, які лише планують появу дитини, розрахунок найсприятливішого періоду зачаття, оздоровлення майбутніх батьків, добір раціональної дієти для майбутньої мами, знайомство майбутнього малюка з батьками, про яке вже йшлося. Цікавий ще й такий факт — в жодної жінки з тих, хто відвідував заняття, потім не виникає проблем із вигодовуванням новонародженого. Фахівці вміло налаштовують майбутніх мам на годівлю маляти грудним молоком, знаючи, що в першу чергу це психологічний чинник.

А ще тут навчають спілкуванню з майбутньою дитиною, правильній поведінці при пологах, прийомів релаксації, масажу та самостійного знеболювання, займаються особливою гімнастикою та ритмікою. Лікарі розповідають батькам про те, що відчуває дитина у своєму «раю», що вона може чути, бачити, відчувати на різних етапах розвитку, як і коли виявляються в нього нові здібності. До речі, для багатьох є новиною, що плід починає реагувати на довкілля вже в 9—10 тижнів вагітності, щойно в нього з’являється нервова система.

Однак не менше гімнастики важливий і духовний та емоційний бік. Пам’ятаєте, є народна прикмета, що жінка, яка очікує дитину, повинна побільше дивитися на гарне? Це не забобон, стверджують фахівці, це явище психологічного імпринтінгу. Майбутні мами на заняттях слухають музику та малюють. Якщо чиясь картина виконується переважно в темних тонах, для психолога це знак, що в жінки поганий настрій чи, можливо, якісь проблеми в сім’ї. Щоб від її негативних емоцій не страждала ненароджена дитина, із цією парою фахівець працює індивідуально, навчає її «технології» внутрісімейних стосунків, терпіння та вміння йти на поступки.

На мій погляд, одне з найцікавіших занять у Центрі — добір улюбленого музичного твору для кожної мами та її маляти. Виявляється, ще не народившись, діти мають свої уподобання, заспокоюючись і затихаючи під певну мелодію. Більшість із них люблять класичну музику чи природні звуки, на кшталт шуму дощу або морського прибою, хоча є і такі, яким подобається джаз, а то й електронна музика. Фахівці давно помітили, що під музику, яка подобалася ще до народження, діти заспокоюються і солодко сплять уже після народження. Ось вам і допологове виховання!

Вилікуватися можна до народження

Потрібно все-таки зауважити, що нині у Центр допологового виховання в основному приходять сімейні пари, які хочуть народити здорових дітей, але обтяжені неблагополучним анамнезом, різноманітними проблемами, пов’язаними зі спадковою патологією.

— Наша надія пов’язана з тим, що дія будь-якого гена, у тому числі патологічного, завжди реалізується за конкретних умов, — розповідає Юлія Гречаніна. — Допологове виховання дитини, яке включає його допологове лікування, може значно послабити дію сімейного патологічного гена й попередити небажані зміни. Приміром, наші заняття відвідує зараз жінка, яка страждає на фенілкетонурію — це одна з найпоширеніших в Україні спадкових патологій обміну речовин. Особливості біохімічного обміну організму матері можуть загрожувати майбутній дитині розумовою відсталістю. У нас же є можливість нормалізувати обмін речовин і забезпечити дитині нормальний розвиток — у випадку виконання батьками всіх наших розпоряджень маля виросте здоровим.

Буває, що ще до народження фахівці виявляють у плоду якесь інфекційне захворювання. Якщо сім’я звернулася вчасно, то його можна вилікувати краще і з більшою ефективністю, ніж після народження. Приміром, якось у Центр звернулася майбутня мама, яка передала своїй ще не народженій дитині вірус герпесу, що загрожувало їй серйозними ускладненнями здоров’я. Після комплексу занять, який включає додаткову терапію, прояви інфекції зникли й маля народилося практично здоровим. Фахівці Центру уникають агресивного медикаментозного втручання, приміром, використання антибіотиків. Тут лікують через природний обмін речовин, використовуючи фітотерапію, полівітаміни, мікроелементи та спеціальну дієту.

Учасники першої групи, які займалися в Центрі, стали вже щасливими батьками. Якщо мати на увазі, що всі сім’ї мали несприятливий прогноз для народження дитини, їх діти народилися набагато здоровішими, ніж можна було прогнозувати. Більш того, малята, яких активно виховували до народження, приблизно на 2 місяці випереджали одноліток у розвитку, вони активніші та сприйнятливіші.

Лікаре, я тебе знаю!

— Навіть після народження дитини ми залишаємося наставниками та порадниками сім’ї, — каже Юлія Гречаніна. — Наші фахівці продовжують старанно стежити за здоров’ям і розвитком усіх малят. Про вплив музики на ще не народжену дитину ми вже знаємо. Знаємо й про те, що новонароджені впізнають наші голоси, голоси тих лікарів, які вели заняття до їх народження. У майбутньому ми збираємося продовжити дослідження того, як саме впливає на розвиток дітей допологове виховання, особливо з погляду психології. До речі, нещодавно співробітники Центру організували зустріч тих сімей, які пройшли курс допологового виховання. І малята — віком від двох місяців до року — явно впізнавали голоси своїх лікарів, усміхалися їм, активно «спілкувалися» і жодний не заплакав...

«Наша група висловлює щиру подяку за організацію програми з допологового виховання та освіти жінок, — читаю я один з перших записів у журналі відгуків. — Курс лекцій, який прослухали наші сім’ї, виявився не просто корисним, а й необхідним, особливо для тих, хто осягав таїнство народження дитини вперше. Лікарі Генрієтта Романівна Гогошидзе, Тетяна Борисівна Пилипенко, Юлія Борисівна Гречаніна не тільки дали нам необхідні знання, а й зарядили доброю енергією, оточили теплом і турботою, якої так не вистачає вагітним жінкам у звичайних консультаціях».

«Ви вселяєте впевненість у нас, ваших пацієнтів, — це вже недавній запис. — З почуттям величезної подяки ми бажаємо вам, дорогі наші, найкращого, будьте щасливі, веселі, кохані. Ганна, Олександр і маленький Микита».

Хочу уточнити, що «маленький Микита» ще не народився, але мама й тато вже бачили сина на моніторі і навіть дали йому ім’я.

…Може, Центр допологового виховання в Харкові — тільки початок нового, більш усвідомленого підходу до появи на світ нової людини? Підходу, що включав би і якість його життя ще до народження. Зрештою, є дослідження, які стверджують, що на характер дитини впливає навіть той факт, чи вона бажана у сім’ї, чи ні. У знаменитого педіатра якось запитали, коли потрібно розпочинати виховання дитини.

— А скільки маляті років? — спитав лікар.

— Лише шість місяців, — відповіли батьки.

— Ви спізнилися рівно на півроку, — сумно сказав педіатр.

Напевно, правильніше було б сказати — на півроку та дев’ять місяців.

***

Унікальний Центр клінічної генетики та пренатальної діагностика знаходиться нині у зовсім невеличкому приміщенні. Кілька років тому місто виділило йому будинок на території обласної лікарні з лабораторіями та операційною. Тут можна було б розгорнути роботу Центру в повному обсязі, але коштів на реставрацію не вистачає. Фахівці Центру вирішили організувати марафон «Нинішнім і майбутнім поколінням» зі збирання коштів для закінчення реставрації нового приміщення. На День захисту дітей, 1 червня, марафон пройде харківськими телеканалами.

Медики сподіваються, що населення підтримає їх заклик. Введення в дію нового Центру дасть їм змогу застосовувати нові методи молекулярних, біохімічних і генетичних досліджень, збільшити кількість проведених міжнародних проектів, що напряму залежить від умов роботи співробітників. А головне — зберегти безкоштовне обслуговування всіх сімей, яким потрібна допомога фахівців із клінічної генетики. Думаю, усім, хто перерахує кошти на реставрацію Центру, стане тепло на серці від одного усвідомлення, що він допоміг новій людській істоті народитися на світ здоровою.

Р/р 260032540, код банку 351629, код ОКПО 06715533

Банк «Мегабанк», Асоціація фахівців-генетиків і сімей дітей, хворих на фенілкетонурію.