Володимир Берсенєв: "Більшість захворювань людини прямо чи опосередковано пов'язані з хребтом"

Дівчинка потрапила в реанімацію невдовзі після народження. Внаслідок пологової травми в неї утворився парез (параліч) лицьового нерва. Вона не могла самостійно харчуватися маминим молочком. З "Охматдиту" дитинку виписали з діагнозом "пологова травма". Коли дівчинці було півроку, фахівці Інституту нейрохірургії припустили, що в неї міопатія. Ні ручками, ні ніжками вона не рухала, іграшки в долоньки не брала, голівку не тримала.

Влітку 2002-го (Маші було тоді 7 місяців) батьки повезли нерухому дитину в село, до бабусі. На свіже повітря та домашні продукти. Хоча розуміли, що турбот із дитиною в будинку, де всі зручності надворі, тільки додасться. Там до рук батьків потрапила вже трохи пожовтіла газета зі статтею про те, як київський лікар Володимир Берсенєв лікує дітей.

На початку осені Машу привезли в Київ, на прийом до лікаря Берсенєва. І почалося лікування. До п'яти років дівчинка перебувала на обліку в клініці, за цей час узяла 11 лікувальних курсів - 55 лікувальних сеансів. У перервах між відвідинами клініки (а вони тривали і 3, і 6 місяців) батьки якнайретельніше виконували рекомендації лікаря.

Дівчинка спочатку сіла, потім почала говорити, і вже ніхто не здивувався, коли підвелася й пішла. У вересні 2009 р. Маша стала першокласницею, відвідує звичайну школу, не відстає ні в навчанні, ні в іграх, ні в спорті. Тепер вона вчиться вже у сьомому класі.

Це тільки одна з історій, яких у клініці лікаря Берсенєва можна почути безліч. Батьки і родичі маленьких пацієнтів розповідають їх охоче, з яскравими подробицями, особливо тішачись успіхам у лікуванні. Діти з ДЦП та іншими тяжкими неврологічними патологіями - хоч і привілейований контингент пацієнтів клініки, але далеко не єдиний. Тут лікують, так би мовити, і старого, і малого, особливо тих, хто страждає на виснажливі болі у спині та пов'язані з ними синдроми. Про причини виникнення захворювань опорно-рухового апарату, про те, як можна їх уникнути, про оригінальну авторську методику лікування ми розмовляємо із засновником Інституту проблем болю, лікарем-невропатологом вищої кваліфікації Володимиром БЕРСЕНЄВИМ.

- Володимире Андрійовичу, в чому суть вашого підходу до лікування людини?

-Ще Гіппократ сказав: "Хоч би з якою хворобою прийшла людина, почни її лікування зі спини, потім подивися, що залишилося, і зціли її остаточно". Більшість захворювань людини прямо чи опосередковано пов'язані з хребтом. Хребет людини - це головна вісь, на яку "нанизана" абсолютна більшість її захворювань. Навіть кардіологи кажуть, що сьогодні із п'яти хворих, які відвідали кардіолога, чотири помилилися адресою. Те ж саме кажуть гастроентерологи. Для нашої клініки хребет людини - це об'єкт впливу або при лікуванні самого хребта, або при лікуванні інших захворювань внутрішніх органів, ендокринної системи чи судинних проблем.

- "Медичний центр Берсенєва" та "Інститут проблем болю" працює з різними групами пацієнтів із різними патологіями…

- Тому в нас створено й відповідну структуру. По-перше, дитяче відділення, де ми лікуємо ураження центральної нервової системи в маленьких дітей, пов'язані з патологічними пологами. Другий наш напрям - це підлітки, тінейджери. Ми лікуємо їхні захворювання, пов'язані з хребтом. І третій напрям - це дорослі з остеохондрозом хребта.

- Розкажіть, будь ласка, в чому полягає метамерний метод лікування.

-Якщо розглядати процес розвитку людини від зачаття й до народження, то стане очевидно, що спочатку всі структури організму закладаються метамерно. Три зародкові листки - ектодерма, мезодерма й ендодерма - утворюють 33 метамери (від грец. "метос" - частина, частка) з кожного боку нашого тіла. Кожен із 33 метамерів складається з семи складових, які походять із трьох зародкових листків.

Найголовнішою структурою кожного метамера є ганглій - скупчення чутливих нервових клітин. Між хребцями сформовано отвір, у якому й міститься цей спінальний ганглій. У голові їх (метамерів) три, і вони злилися в один, який називається трійчастий нерв. Найсильніші болі там, це всім відомо. Спінальний ганглій містить чутливі нейрони, скомпоновані під однією оболонкою. У попереку їх приблизно 50 тис., у грудному відділі - 40 тис., у шийному - 30 тис. Загалом, цих больових нейронів десь близько 1,5 млн.

Цікаво, що кора головного мозку містить 20 млрд нейронів. Це майже втричі більше, ніж населення Землі. На один нейрон, грубо кажучи - "стукач" болю, припадає понад тисячу аналітиків-нейронів у головному мозку.

Отож, головною ланкою в метамері стосовно болю є спінальний ганглій. Своїми нейронами він контролює суворо визначену територію в усіх без винятку тканинах організму і виконує три основні завдання, з яких складаються всі людські проблеми. Перше - сенсорне забезпечення. Наприклад, одне з найчастіших захворювань людини - міжхребцеві грижі. Нерідко грижі впираються в ганглій, і він сигналізує болем на території, яку контролює. Тому біль через спинну грижу може віддаватися в нозі або поєднуватися з болем у внутрішньому органі.

Друге завдання - рефлекторне забезпечення. Тонус м'язів і судин у метамері контролюється нейронами ганглію. А якщо тонус змінюється, защемляються судинно-нервові стовбури, і патологія поширюється за принципом доміно.

І третє, найголовніше завдання - ганглій, як лікар СЕС, стежить за порядком на своїй території. Якщо, наприклад, у суглобі виділяється менше мастильної рідини, він сохне, скрипить, зношується передчасно. Або занедужує внутрішній орган на території, яку контролює ганглій, він і там контролюватиме порядок. Ми лікуємо своїх пацієнтів із допомогою метамерних ін'єкцій. Це комбінація голкорефлексотерапії з метамерним введенням лікарських препаратів у мікродозах. Голка шприца стимулює зону ураження зовні, а ліки - зсередини. Медикаментозне підживлення надходить саме в ушкоджені органи, доставляючи ліки прямо за призначенням, оминаючи посередників.

- Тобто метамер - це така матриця, від якої походять усі тканини й органи людини. І ваше лікування полягає в тому, щоб стимулювати ці матриці? За рахунок чого лікується не тільки хребет.

- Так. Наведу приклад. Багато жінок, особливо бухгалтери, скаржаться на болі між лопатками. Одна з таких пацієнток, прибувши через три місяці на контрольну консультацію, каже: "Лікарю, болі зникли, і мастопатія минула". Мастопатія - це передракове захворювання, і воно саме зумовлене порушенням трофічної функції спінальних гангліїв. У нашій практиці є для цього досить переконливі клінічні докази.

Ще один приклад. Я вже переконав деяких колег-гінекологів у тому, що практично вся гінекологія прямо чи опосередковано є наслідком поперекового остеохондрозу.

Все почалася з такого випадку. У нас лікувалася пацієнтка із Нью-Йорка з проблемами в поперековому відділі хребта. Пролікувалась і поїхала додому з умовою повернутися на контрольну консультацію через три-чотири місяці. Коли приїхала, сказала: "Перед від'їздом я обстежилася в гінекологів із приводу ендометріозу. Вони запитують, де я лікувалася, бо в мене минув ендометріоз". Це була перша зачіпка, з якої ми почали дослідження методів лікування нейротрофічних розладів. Фіброміоми, простатити - це теж нейротрофічні розлади.

У медицині є таке поняття як клінічна верифікація, тобто докази. Щодо цього в нас є досить переконлива база даних.

Ми тепер уже лікуємо 207 синдромів, які супроводжують проблеми хребта. Всі чомусь зосередилися на міжхребцевих дисках. Це не всі захворювання хребта. Зазвичай іде ортопедична тріада - СОС: спондилоартроз (ураження суглобів хребта), остеохондроз (патологія міжхребцевих дисків з утворенням протрузій та гриж) і спондильоз (зношеність хребців, що супроводжується утворенням шипів - кісткових виростів із тіл хребців).

Ці три захворювання часто навалюються на людину спільно. І це тріо призводить до стенозу хребта - звуження хребетного каналу, що супроводжується тяжкими неврологічними синдромами.

- Чому виникає така проблема?

- Є кілька причин. Тривалий досвід нашої клініки дозволив дійти висновку, що протеїндефіцитне харчування в ранньому дитинстві (в раціоні переважають вуглеводи й відчувається нестача білків) призводить у віці 50-55 років до стенозу хребта. Тепер це часто спостерігається в людей, котрі народилися під час і після війни. Адже в той період гостро бракувало білкової їжі.

Ще одна причина частих захворювань хребта криється в будові міжхребцевого диска. Коли немовля народилося, у центрі кожного міжхребцевого диску з'явилася маленька прозора гелеподібна кулька - пульпозне ядро. Це найдревніша структура в людському тілі, похідна хорди, свідок людської еволюції. До трьох років у цій гелеподібній кульці вперше з'являються клітини. А завершує своє формування пульпозне ядро до 22 років. І доти категорично не можна перевантажувати хребет, носити тягарі. Бо потім у людини будуть проблеми - грижі, протрузії тощо.

Наші діти з дитинства носять важкі речі. Не можна цього робити.

Ще одна важлива обставина. Міжхребцевий диск - найбільш закрита структура в організмі. На тілі хребця лежить гіалінова пластинка - надзвичайно тонкий і елегантний ніжний хрящик. Потім іде диск, під ним - знову гіалінова пластинка, а потім уже починається хребець. Ось такий листковий пиріг виходить. У гіалінових пластинках і в самому диску немає ніяких судин. Живлення суто дифузійне. Але найголовніше - тканина, що міститься всередині диска, не має імунологічної толерантності.

Тобто це тканина, чужа для імунної системи організму. Якщо щось вийде звідти назовні за межі диска (а грижа ж виникає тоді, коли пульпозне ядро полишає своє місце, рветься диск, і в цю щілину пульпозне ядро виходить назовні), для імунної системи відразу йде інформація - "не свій, підлягає ліквідації". Імунна система починає виробляти антитіла вже проти всіх дисків. І тоді виникає поширений остеохондроз хребта з безліччю синдромів.

- Ви займаєтеся також проблемами фантомних болів. У Вашому медичному центрі проходять лікування воїни АТО. Фантомні болі теж пов'язані з хребтом?

-Так. І це неймовірно сильні болі. Їх не порівняти ні з якими іншими. Недавно в нас лікувався юнак, у якого гранатою відірвало ногу до коліна. Він прийшов зі скаргами на біль у п'ятці неіснуючої гомілки. Казав, що відчуття такі, наче розпечений цвях вбивають у п'ятку. Біль у нього пройшов після семи сеансів лікування.

Із початком воєнних дій на Донбасі до нас почали надходити такі хворі. І ми вирішили зробити медичний волонтерський проект - узагальнення досвіду лікування фантомних болів. Я написав книжку "Фантомний біль із метамерних позицій". Її вже перекладають англійською мовою, і ми хочемо презентувати цю книжку військовим аташе усіх іноземних посольств у Києві. Я вирішив зробити цей проект, бо в мене вже був досвід лікування військових, які пройшли Афганістан.

- Лікування дітей, хворих на ДЦП, - ще один напрям застосування методу метамерних ін'єкцій?

-Термін "дитячий церебральний параліч" впровадив у науковий обіг Зиґмунд Фрейд 1924 р. Симптоми цієї страшної недуги були відомі здавна. Прогрес, попри всі його досягнення, становища не поліпшив.

Вражаючі фінансові можливості благополучних країн не стимулюють лікарів на пошуки ефективних методів лікування надзвичайно тяжких неврологічних захворювань дітей. Обмежуються традиційними шляхами. Інвалідів навчають керувати малослухняними руками й ногами, пристосовуватися до вроджених вад. Я дотримуюся іншої методики. Вважаю, що скуті спастикою руки й ноги пацієнта можна примусити підкорятися йому, якщо скористатися незвичайною пластичністю нервової системи дитини й почати лікування в перші півроку-рік життя.

ДЦП дуже нагадує таку ситуацію - діти влітку ідуть купатися й, не перевіривши дно, пірнають і ламають шию. Під час патологічних пологів відбувається приблизно те ж саме. Шийний відділ хребта дитини перегинається так сильно, що травмує весь спинний мозок. Абсолютна більшість ДЦП - це ураження спинного мозку.

Деякі мами мені заперечують - мовляв, у них був кесарів розтин, і дитина не постраждала під час пологів. Тоді я запитую: "А у вас який розріз на животі? Горизонтальний?" Вони кажуть: "Точно!" Але горизонтальні розрізи призводять до того, що хірург, дістаючи дитину, змушений робити такі рухи, які перекручують шийний відділ хребта. Колись були популярнішими вертикальні розрізи при кесаревому розтині, але потім у це втрутилася косметологія, і тепер роблять горизонтальні.

Жаль, що різнокаліберні проекти реформування вітчизняної охорони здоров'я не стосуються пологових установ. Турботи й переживання персоналу цих пологових будинків, як і раніше, закінчуються з проводами породіллі. А треба було б відтягнути час остаточної розлуки, "зняття з балансу", як кажуть бухгалтери, хоча б на рік. Щоб мама разом із записами дільничного лікаря та інших медиків, з котрими за час, який минув від народження, довелося зіштовхнутися їй та малюку, поверталася до місця первинної виписки. Я переконаний, така перевірка професіоналізму стимулюватиме до активної праці персонал пологового будинку й докорінно змінить якість допомоги породіллям. Я б не говорив так упевнено, не провівши одного разу експеримент. Якось до мене на лікування з приводу банального остеохондрозу надійшли відразу три жінки акушери-гінекологи. Я запросив їх на лікувальні процедури в той час, коли ми лікуємо хворих дітей. Після першого ж лікувального сеансу всі три лікарки благали призначити їм інший час.

- У своїх книжках із рекомендаціями для пацієнтів ви приділяєте досить велику увагу харчуванню.

-Для будь-якого захворювання потрібна своя дієта. Вона добре допомагає в тому разі, коли її дотримуються, мінімум, півтора року. Людина має чітко знати, що поліпшує її стан, а що погіршує. Культура харчування - це ціла наука. Я б запропонував закрити всі гастроентерологічні відділення в лікарнях, залишивши тільки реанімацію для екстреної допомоги. Натомість відкрив би класи, в яких людей навчали б правильно харчуватися.

Надзвичайно важливо правильно поєднувати продукти. Наприклад, ви з'їли м'ясо з хлібом. Хороше м'ясо перетравлюється в шлунку до шести годин, а хліб - за годину. Отвір у дванадцятипалу кишку ще закритий, бо м'ясо ще не закінчило перетравлюватися. Що відбувається з хлібом? Починається бродіння, і людина відчуває дискомфорт в органах травлення.

Пацієнтам із хворим хребтом слід пам'ятати ще й про те, що м'ясу, тваринним жирам та іншим продуктам високої біологічної активності краще віддавати перевагу до полудня. З улюблених інгредієнтів страв постарайтеся виключити язик, нирки, легені. Раз і назавжди викресліть із меню густі м'ясні бульйони, холодець, усі види консервованих і копчених м'ясних та рибних продуктів, шампанське, шоколад.

Найголовніша проблема медичної науки - це не тільки створити методику лікування, а й впровадити її.

-До речі, скоро Інститут проблем болю відзначить ювілей - 20 років від дня відкриття першого наукового підрозділу.

-Так, у грудні. За цей час написано понад сотню книжок загальним накладом понад півмільйона. Це і наукові праці, розраховані на колег, і науково-популярні, для пацієнтів. Я багато виступав із публічними лекціями.Але найголовніше - це тисячі й тисячі пацієнтів, які забули про біль та повернулися до активного життя. І сяючі дитячі усмішки.

***

Світлана, Машина мама: "Коли ми вперше прийшли на прийом до лікаря Берсенєва, донька навіть голівки не тримала. Маючи діагноз "дитячий церебральний параліч", моя дитина сьогодні ходить у звичайну загальноосвітню школу, рухається без сторонньої допомоги".

Оксана Стахівна, Вовина бабуся:

"Мій онук до чотирьох років не розмовляв. Узагалі, не вимовляв жодного слова. Це був жах. Тепер у нас усе нормально, дитина наздогнала однолітків, навчається в третьому класі й чудово почувається. Правда, він шепелявить трохи, але ми працюємо з логопедом. Одного разу під час зустрічі з Берсенєвим я стала свідком телефонного дзвінка з Казахстану. Телефонувала дівчина, яка лікувалася в клініці з діагнозом ДЦП. Запрошувала лікаря на весілля".

Владислава Кулик, дитячий лікар-невролог, головний лікар Інституту проблем болю:

"До роботи в клініці я була пацієнткою лікаря Берсенєва. Це сталося після народження першої дитини. Пологи були дуже тяжкі. Після них спини я вже не відчувала. Коли синочку було півроку, я не могла ходити, сидіти, стояти. Мені призначили оперативне лікування - видалення грижі. І зовсім випадково напередодні операції потрапила до Володимира Андрійовича. Успішно пролікувалася, відмінно почуваюсь, народила другу дитину. Коли Володимир Андрійович запропонував мені допомогти йому організувати дитяче відділення, я одразу погодилася. Лікар Берсенєв усього мене навчив. Дитячий невролог - це не той, хто лікує неврологічні проблеми, це лікар, який супроводжує дитину від самого народження, щоб малюк розвивався і фізично, і психоемоційно. У нашому відділенні проходять лікування діти з різною патологією центральної і периферичної нервової системи. Для них створена спеціальна програма лікування, в якій беруть участь не тільки невролог, але і психолог, логопед, масажист, реабілітолог. Після кожного курсу лікування "за мужність і терпіння" діти отримують грамоти, медальки та іграшки. Тому наступного приїзду в клініку вони очікують з нетерпінням. Також хочу сказати, що вже більше 10 років працює Благодійний фонд Берсенєва, який оплачує лікування дітей з малозабезпечених сімей та дітей-сиріт".