Троянський кінь під новорічною ялинкою

Дарованому коневі в зуби не дивляться, сказала народна мудрість. Однак відтоді збігло чимало часу, який значно змінив і правила, і дарованих коней. Наприкінці року у всіх нас зазвичай нагромаджується багато справ, часу на все не вистачає, тому так важко втриматися перед спокусою придбати симпатичні сувеніри дорогою на роботу чи в дитячий садок. На імпровізованих прилавках — безліч новорічних дрібничок, біля яких товпляться чимало охочих їх придбати: на ходу вибирають, поспіхом платять… До речі, всі м’які іграшки на прилавку — невідомого походження, всі як одна без упаковок і без етикеток з маркуванням. Зазвичай ми на це не звертаємо уваги. Хоча фахівці вважають, що даремно.

— На іграшці обов’язково має бути маркування — національний знак відповідності. Коли ж іграшка малого розміру або складається з кількох деталей, то маркування повинно бути на етикетці чи упаковці, — пояснює Наталія Казанцева, начальник лабораторії сертифікації «Укрметртестстандарту». — Раніше в Україні виготовлялося багато іграшок для дітей, усі процеси суворо контролювалися — від затвердження ескізів до вибору матеріалів. Спеціальна комісія обговорювала нові зразки з погляду естетики, аналізувала, чи викликатимуть вони в дітей позитивні емоції, чи не лякатимуть, не провокуватимуть агресію тощо. Нині ситуація кардинально змінилася: українська іграшка на ринку непомітна, бо займає мінімальну нішу — приблизно 0,01—0,02 відсотка. Не секрет, що нині китайські іграшки завоювали світовий ринок. Звісно, вони дуже різні, — є такі, що відповідають міжнародним стандартам, якісні, а багато й таких, які становлять загрозу здоров’ю малюків. Вітчизняні фірми, які торгують товарами для дітей, зазвичай замовляють продукцію на відомих китайських фабриках, де використовуються сертифіковані матеріали і налагоджено суворий контроль за якістю. Такі іграшки проходять серйозне тестування, потім їх відповідно маркують і пропонують маленьким покупцям.

В лабораторії проводиться тестування з урахуванням того, що може зробити дитина з цим предметом. Ті ж таки новорічні мишки повинні бути міцно зшиті, бо малеча любить цікавитися, що ж там усередині. І якщо шов легко розірветься і посипляться гранули, якими набита мишка, то не виключено, що дитина схоче спробувати їх на зуб. В лабораторії є спеціальний імітатор дитячої гортані — на ньому перевіряють, чи не стане іграшка причиною того, що малюк, не дай Боже, вдавиться, запхнувши до рота її всю або окремі деталі. Тому так важливо, щоб на етикетці було вказано, для якого віку ці іграшки: для малюків до трьох років чи для старших. Є в нас також апарат, деталі якого покриті матеріалом, що імітує ніжну дитячу шкіру. Він допомагає виявити гострі краї іграшок та отвори в них, які можуть поранити пальчики. Не слід забувати про маркування і тоді, коли вибираєте карнавальні костюми та маски для дітей, адже вони теж мають бути протестовані, — наголосила Н. Казанцева.

Лабораторія «Укрметртестстандарту» провела тестування таких костюмів. На жаль, картина не вельми втішна. До нас масово завозяться «вовчики» і «лисички», «півники» та «гномики», виготовлені з легкозаймистих матеріалів, та ще й до того пофарбовані токсичними сумішами. Такий костюм легко може спалахнути від бенгальського вогню або свічки. На стихійних ринках нині продається чимало новорічних масок, ціна яких коливається від двох до двадцяти гривень. Звісно, вони не мають маркування і не проходили тестування. А як, запитаєте, потрапили на український ринок? Можливо, навіть і не порушуючи закону. Бо суворі вимоги щодо якості стосуються насамперед товарів для дітей, а якщо, перетинаючи кордон, товари оформлялися, скажімо, як сувеніри чи побутові дрібниці, то й тестування їм не потрібне. А хіба складно в наш час «правильно» заповнити декларацію?!

— Насамперед батьки повинні виступати контролерами якості товарів для своїх дітей, — переконана Анна Єрохіна, експерт проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання». — Вибираючи іграшки, харчування чи будь-що інше, вони повинні керуватися тим, чи буде це корисно і безпечно для доньки або сина. Якщо немає відповідного маркування, до того ж ціна явно занижена, то слід добре подумати, перш ніж це придбати і принести у власний дім. Чи не найбільше проблем приносять нам такі атрибути новорічних свят, як різноманітні ракети і феєрверки. Піротехнічні вироби використовують для створення доброго настрою, веселощів, але статистика свідчить, що в кожній області кількість нещасних випадків рік у рік зростає: інколи все обмежується опіками рук та обличчя, але трапляється, що небезпечна іграшка відриває пальці і навіть кисті рук. Чому? З одного боку, дорослі дозволяють дітям самостійно влаштовувати феєрверки, що категорично забороняється, а з іншого — самі ж дорослі не дотримуються правил безпеки. Гадаю, кожен із нас неодноразово бачив, як запускають ракети з ґанку якогось ресторану чи навіть із балкону квартири, хоча в правилах чітко зазначено, що це слід робити на відкритому майданчику, на відстані, щонайменше, 20 —25 метрів від людей. Наших піротехніків не зупиняють ні сильний вітер, ні те, що серед глядачів є діти, котрі намагаються наблизитися впритул і подивитися, звідки ж вилітають зірочки та фонтанчики. Оскільки багато виробів зберігаються впродовж тривалого часу, у непристосованих приміщеннях, то це призводить до того, що вони втрачають свої якісні характеристики: повільно загоряються, можуть змінити напрямок польоту або впасти прямо на голови глядачів. Чимало нещасних випадків трапляється під час спроб підсушити установки, нагріти їх на відкритому вогні, нехтуючи правилами безпеки.

Якщо вже ви не можете зустріти Новий рік без ракет, то принаймні слід купувати якісну піротехніку. За словами експертів, це неважко. По-перше, купувати піротехніку потрібно у магазинах, а не в переходах та на стихійних ринках. (Все ж таки торгові центри змушені завозити сертифіковані товари і дбати про належне їх зберігання, хоча винятки, звісно, трапляються.) Цікава деталь — піротехнічні вироби повинні викладатися в торговельному залі на полиці, недоступні покупцям! Тобто коробки з-під них можуть бути під рукою — читайте, розбирайтеся, але сам товар можете отримати лише з рук продавця-консультанта. По-друге, ці продавці в обов’язковому порядку повинні пройти спеціальні курси і добре засвоїти всю інформацію, аби грамотно відповісти на будь-яке запитання щодо того, де і як можна запустити ту чи іншу ракету. Якщо ви почуєте «не знаю», краще зверніться в інший магазин.

Варто сказати, що інколи навіть обізнаний та прискіпливий покупець, вибираючи новорічні подарунки, не може зорієнтуватися, бо низьку ціну досить часто пояснюють різдвяними знижками. Те саме стосується і даних про фірму-виробника. Неодноразово доводилося дивуватись, коли, прочитавши на ціннику «виготовлено у країнах Євросоюзу», з малопомітної бирочки довідувались: зробили іграшку працелюбні китайці. До речі, в центрі багатьох європейських столиць сувенірні крамнички забиті виключно китайськими товарами, але це нікого не відлякує. Бо, купуючи чайник у вигляді вежі Біг-Бену в лондонському магазині, покупець твердо знає, що цей китайський виріб пройшов тестування, відповідає стандартам ЄС, до того ж потрапив у країну легальним шляхом.

…Раніше нам казали, що клієнт, тобто покупець, завжди має рацію, хоча звучало це досить іронічно, а нині стверджують, що покупець сам в усьому винен, мовляв, бачили очі, що купували. Розумію — досить непросто все роздивитися, коли навколо вирує передноворічний ярмарок, але треба: позаяк у нас немає департаменту чесної торгівлі, а сама торгівля грає за власними правилами, досить-таки далекими від європейських. Тож вибираючи подарунки, слід пильнувати, аби симпатична мишка, символ наступного року, не обернулася троянським конем, який принесе прикрі несподіванки.