Старість починається з... голови

Передноворічні публікації в «ДТ» торкнулися надзвичайно важливих для України проблем — йшлося про вимирання українців і про інтелект нації. Проте не тільки низький рівень життя, не тільки матеріальні чинники визначають зростання смертності українців. Адже якщо подивитися на причини передчасної смертності населення України, на які вказують медики, то багато з них — куріння, рухова активність, вживання алкогольних напоїв і наркотиків, — мають не матеріальний, а духовний, моральний характер. Знову-таки, люди зі хиткими моральними принципами менш стійкі до життєвих труднощів і піддаються згаданим уподобанням (за відсутності або обмеження інших). Духовне неблагополуччя, гнітюча моральна атмосфера, тривожний емоційний стан суспільства сформували у свідомості українця домінантні осередки саморуйнування. Така «розруха в головах» призводить до різноманітних захворювань і зростання смертності населення.

Передчасна старість і супровід­не ослаблення життєвих функцій людського організму багато в чому визначаються стресами й невмінням регулювати пси­хіч­ний стан. Відомо, що в багатьох країнах цю проблему долають, і люди віком 80—85 років можуть вести повноцінне життя. Тривалість життя людини залежить від ступеня її розумової активності — чим вона більша, тим людина живе довше.

Аналіз діяльності 549 видат­них учених засвідчив, що їхній середній вік перевищує 78 років. Багато хто з них одержав премію в дуже похилому віці й виступав із доповіддю на засіданні Нобелевського комітету під час її вручення, демонструючи ясність і гостроту свого розуму. Подібний результат одержуємо, аналізуючи життя й діяльність філософів, причому ця тенденція чітко простежується на прикладі 62 філософів давнини, коли середній вік людини був значно менший, ніж тепер, проте середня тривалість життя філософів становила 74 роки. Для остан­ньо­го тисячоліття — дуже непростого періоду в історії людства, коли всяка інтелектуальна діяльність переслідувалася, а багато вчених змушені були приховувати свої заняття філософією, — тривалість їхнього життя, однак, істотно перевищувала середній вік людини.

Тобто заняття розумовою діяльністю сприяють подовженню життя. Це підтверджує й відоме висловлювання: «Небагато умів гинуть від зносу, здебільшого вони іржавіють від незасто­сування». Подібне колись сказав і письменник-фантаст В.Савченко: «Старість приходить не тоді, коли людина посивіє, а тоді, коли втрачає здатність мислити. Старість починається з голови» («Монолог над безоднею»). На мій погляд, 60-річний пенсійний вік логічний для людей фізичної праці. Для вчених, викладачів, інших професій розумової праці цей віковий поріг занижено й відсторонення їх від активної творчої роботи не на користь економічному й інтелектуальному потенціалу країни.