Серце в епоху COVID-19

06 червня, 2021, 08:46 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Крім коронавірусу, людству загрожують ще й серцево-судинні захворювання. Кілька порад, як зберегти радість серця на карантині.

Серце в епоху COVID-19
© Savanna Lucero

Нині людство переживає не найкращий період. Згідно з прогнозами United nations Development programme (05.2020), через пандемію COVID-19 уперше за останні 30 років розпочалася деградація глобального людського потенціалу — сукупного показника здоров'я, освіти і доходу. Вагому роль у цьому зіграли, крім коронавірусу, й неінфекційні захворювання (НІЗ), найважливіші з-поміж яких — серцево-судинні. З останніми ситуація стала тривожною ще до пандемії COVID-19 (незважаючи на досягнутий у першому десятилітті XXI ст. прогрес, із 2010 року спостерігалося зниження його темпів одночасно з уповільненням зниження передчасної смертності). Коронавірус, звісно ж, ускладнив становище: визнається, що сьогодні панує не просто пандемія COVID-19, а синдемія, тобто одночасне поширення інфекційної патології та неінфекційних захворювань.

Так, в Україні за 2020 рік, за даними Держстату, померло на 35 721 особу більше, ніж у 2019 р., і лише 20,7 тисячі з них — від COVID-19. Можна припустити, що частина «надлишкових» смертей (переважно від серцево-судинних хвороб) детермінована пандемією. Справді, у 2019 р. від хвороб системи кровообігу померло 389 348 українців. У 2020-му було зареєстровано 408 721 смерть, тобто на 19 374 більше. І це попри те, що кількість населення зменшилася на понад 300 тисяч…

Якщо порівняти офіційні дані за І квартал 2021 р., то поряд зі зрозумілим зростанням кількості смертних випадків внаслідок COVID-19 бачимо і збільшення смертей з інших причин, зокрема й від серцево-судинної патології. Зауважу, що кількість населення за ці місяці також не збільшилася, і відповідні відносні показники вищі.

ZN.UA

Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила дані щодо взаємозв'язку COVID-19 і НІЗ:

  • НІЗ і їх фактори ризику (метаболічні, поведінкові та екологічні) пов'язані з вищою сприйнятливістю до коронавірусу, вищим ризиком тяжкого перебігу захворювання і смерті;
  • пандемія ускладнила діагностику, лікування, реабілітацію та надання паліативної допомоги людям, що страждають на НІЗ;
  • пандемія та протиепідемічні заходи (передусім самоізоляція) посилили вплив на чималу частину людей таких поведінкових факторів як низький рівень фізичної активності, нездорове харчування та шкідливе вживання алкоголю;
  • є висока ймовірність зростання навантаження на служби охорони здоров'я після відновлення їхньої роботи в «допандемічному» обсязі через появу серцево-судинних і респіраторних ускладнень у осіб, які перехворіли на COVID-19;
  • фокусування уваги і концентрація фінансових та людських ресурсів на пандемії ускладнили профілактику всіх НІЗ, і насамперед — серцево-судинних хвороб.

Через пандемію COVID-19 страждають усі, але найтяжчими наслідками вона обертається для тих, чий стан і раніше був уразливим. Це люди з гіршим здоров’ям (наприклад, через наявне серцево-судинне захворювання); з нижчим доступом до необхідної медичної допомоги; а також особи із того прошарку, який найбільше потерпає через протиепідемічні обмеження. До вразливої групи потрапили літні люди, чимало яких і до пандемії мали хронічні розлади здоров’я. Високий рівень старіння в нашій країні поєднується з поширенням хвороб системи кровообігу (які зазвичай реєструються в молодшому віці, ніж у розвинених країнах).

Навіть благополучні, високоосвічені й заможні люди старшого віку вимушені різко змінити звичне життя, обмежити соціальну активність і контакти з рідними, скаржаться на проблеми з серцем та наштовхуються на перешкоди в отриманні медичної допомоги. Що ж тоді казати про літніх людей, які живуть на мінімальну пенсію, для яких ризики для здоров’я, детерміновані як НІЗ, так і COVID-19, підвищуються ще й у зв’язку з бідністю.

Під час пандемії найбільше провокують негаразди з серцем у всіх, без винятку, вимушене обмеження фізичної активності, нездорові звички, стрес та порушення звичного процесу отримання медичної допомоги хворими, а також вразливість до неправдивої інформації. Боротьба з гіподинамією. Звичайна прогулянка — чудовий і ефективний засіб збереження здоров’я. Саме так стверджують науковці. «Прогулянка — твій шлях до здоров’я» — назва наочної соціальної реклами в американському Бостоні. На ній користь пішої ходи чітко прописано й проілюстровано на різних частинах людського тіла. Отже, віднизу догори: лише 30 хвилин щоденної пішої прогулянки дозволяють утримувати вагу і добру фізичну форму; зміцнюють м’язи й суглоби ніг; на 40% знижують ризик виникнення раку товстої кишки; послаблюють біль у попереку та крижах; на 5 мм рт. ст. знижують артеріальний тиск; навантажують м’язи рук, зв’язки ліктьових суглобів та зап’ястків, що позначається на їхніх гнучкості й рухливості; знижують ризик серцевого нападу та обмежують розвиток хронічних хвороб легень; наполовину знижують ризик хвороби Альцгеймера; усувають втому та депресію; полегшують концентрацію уваги і здатність приймати рішення.Моя знайома з групи ризику щодо COVID-19 (тобто віком за 60 років) поставила собі завдання на айфоні — проходити щодня 10 тисяч кроків. І за будь-якої погоди не лягає спати, доки не виконає його. Стверджую — виглядає гарно! Окрім того, не забуваємо, що ходьба і їзда на велосипеді не лише підвищують фізичну активність, а й зменшують забруднення повітря та затори на дорогах. Сьогодні кількість нових яскравих спортивних майданчиків (принаймні у Києві) вражає. Не хочеться думати, що їх будують у розрахунку на чергові вибори або для освоєння коштів. Та, попри все, слід радіти, що пандемія дала шанс багатьом помітити їх і скористатися задля радості тіла. Причому безкоштовно!Крім того, кардіолог зазвичай радить усім літнім людям із захворюваннями серця, особливо самотнім, завести домашнього улюбленця (конкретніше —песика!). Адже собака, якого слід вигулювати двічі на день, примушує власника бути в тонусі. До того ж турбота про нього та отримувані натомість щира відданість і любов поліпшують життя. Колега, контакти якого з дітьми і внуками, що живуть в іншій країні, через карантин обмежуються Вайбером і Скайпом, зізнався, що якби не двійко друзів «дворянської» породи, то впав би у депресію. І ще про собаку. У своїй статті «Що я думаю з приводу COVID-19, або чому не потрібно боятися… собаки» О.Чабан стверджує, що з’явився новий тип травми — інформаційний. І як один зі способів уберегтися під час пандемії пропонує тим, хто боїться, що його покусає собака, згадати пораду: «Негайно перестаньте його боятися!». Остерігатися — так, бути обережним і дослухатися порад фахівців — безумовно. Але не боятися. Страх пригнічує імунітет, і вірус це відчуває. Страх також травмує серце.  

Радість серця. Пам’ятайте: радість тіла має йти поруч із радістю серця. Люди зосереджуються на прикрих думках, і природний страх за власне життя та життя близьких, переживання через проблеми й незручності життєдіяльності внаслідок карантину (що підтримує й провокує шквал різної інформації у ЗМІ та соцмережах) позначаються на самопочутті. Тому бажано вишукувати ліки для серця — великі й маленькі радощі: дзвінок однокласниці, в яку був закоханий, або вчительці, якої не бачив 30 років; екскурсію на заході сонця на даху будинку (з дотриманням соціальної дистанції) або онлайн-візит у Париж на лекцію з ювелірного мистецтва, чи «квартирник» зі спілкуванням у чаті з артистами. Або розібрати нарешті коробку з антресолей з фото часів студентства і обговорити їх із друзями; чи згадати про надувний човен і попливти в романтичну подорож по Ворсклі. Варіант — поставити улюблену мелодію і запросити когось потанцювати. Все залежить лише від людини: вгризатись у страшилки в Інтернеті — чи перечитати Швейка, Агату Крісті, Жадана або навіть любовний роман із палкими обіймами на обкладинці. Головне — щоб серце раділо!

Протидія інфодемії. Неправдива інформація впливає на людей, які приймають рішення: і на тих, хто робить це задля власного здоров’я, і на тих, чиї рішення визначають політику в країні та у сфері громадського здоров’я. Нещодавно ВООЗ навіть створила форум для протидії інформації про здоров’я та неінфекційні захворювання, яка НЕ відповідає дійсності. Якщо на початку пандемії люди кидалися до електронних джерел, прагнучи знайти інформацію про COVID-19 (тоді досить обмежену), то сьогодні чимало їх звично занурюються в них же для отримання відповідей на інші питання, в т.ч. й стосовно хвороб серця та судин. Величезний обсяг даних, що звалився на пересічних громадян із розвитком цифрових джерел та зростанням можливостей і навичок їх використання, — це і добре, і зле. Адже розширення доступу до інформації чинить як позитивний, так і негативний ефекти. Неправдиві відомості про здоров'я можуть призводити до тяжких наслідків, що вже яскраво продемонстрували численні фейки з приводу COVID-19, поширені через ЗМІ і (більшою мірою) в соціальних мережах. Наголосимо, що є два типи фейків: ненавмисне поширювана помилкова інформація і дезінформація (свідоме поширення фальшивої інформації). Остання, своєю чергою, може розгалужуватися на підвиди: твереза (нічого особистого!) й цинічна, просто з метою отримання прибутку в результаті індукованого попиту на певні товари чи послуги; та емоційно забарвлена, яка відсилає до особистості, що дезінформує оточення задля зловтішного відчування себе маніпулятором і усвідомлення, що твої слова приймаються як заклик до дії тисячами нерозумних легковірних простаків. Як перший, так і другий типи хибної інформації несуть у собі величезну небезпеку для здоров'я, шкоду для життя і благополуччя людини. Наприклад, витративши на початку пандемії багато коштів на розрекламовані медикаменти (користь від яких пізніше не була доведена або навіть підтверджена шкода) на випадок коронавірусної хвороби «про запас», пізніше людина з обмеженими під час карантину доходами, якщо її, не дай Боже, трафить реальний інфаркт міокарда, опинялась у ситуації, коли грошей на ліки бракує. Поширення серцево-судинних та інших хронічних неінфекційних хвороб — одна з тих сфер, у яких ключову роль відіграє поведінка людей. Проте раніше проблема хибних чи помилкових даних, які стосуються їх, виносилася на обговорення спільноти нечасто. Справді, інформація (і дезінформація!) про фактори ризику поширювалася й до пандемії: заяви про корисні властивості вживання алкоголю, нездорового харчування чи тютюнопаління і в попередні роки з'являлися в різних медіа з тривожною частотою, але під час пандемії COVID-19 обсяги інформації такого роду зросли (про міфічну дію алкоголю на вірус див. у попередній статті).

Очільники держав, управлінці різного рівня і в різних сферах, а також громадськість мають забезпечити центральне місце охорони громадського здоров'я під час розробки й реалізації політики, розуміючи, що серцево-судинні захворювання (та інші НІЗ), як і COVID-19, призводять до величезних економічних витрат, яких можна уникнути.

Ваше серце подякує, якщо ви будете вести активний, здоровий спосіб життя, протистояти стресові та надмірному валу інформації, не братимете на віру жодного твердження, а будете аналізувати, визначати, «правда чи ні», і свідомо обмежувати хвилю небезпечних для здоров’я фейків.

Креативне оформлення стелі «курилки» в одному з офісів, можливо, примусить когось відмовитися від шкідливої звички…
Креативне оформлення стелі «курилки» в одному з офісів, можливо, примусить когось відмовитися від шкідливої звички…
Фото из открытых источников

Усі статті Наталі Рингач читайте тут.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК