Рак наступає і... відступає

Гірка статистика свідчить: за останні 100 років за рівнем захворюваності і смертності онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, трохи поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), до 2020 р. онкопатологія вийде на перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів - це може статися вже до 2017 р. Онкологічна захворюваність зростає в усьому світі, порівняно з 1950-м вона зросла більш ніж на 50%, при цьому рак легень і товстої кишки в чоловіків - на 65%, рак яєчок, простати та нирок - на 100%, а кількість лімфом - більш ніж на 100%.

За даними ВООЗ, щороку знову захворює 10–12 млн чол. і помирає близько 8 млн, що становить приблизно 13% усіх випадків смерті. Спеціалісти вважають: якщо в найближчі 15-20 років не буде розроблено ефективну профілактику, то кількість хворих на рак зросте у 2030 р. до 21,4 млн чол., а смертей - до 12 млн. Навіть в економічно благополучних європейських країнах щорічно від онкозахворювань помирає 837 тис. чол. і реєструється близько 4 млн нових випадків захворювання. Рак є причиною понад 15% усіх смертей, основне зростання нових випадків раку припадає на держави Азії та Африки, що розвиваються, а також СНД. Близько 70% усіх випадків смерті від раку припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу.

Онкологічна захворюваність стабільно зростає на 2,6-3% на рік, і рак продовжує "молодшати". Здавалося б, за цими показниками ми не дуже відрізняємося від розвинених країн, однак слід мати на увазі, що середня тривалість життя українців на 10-20 років менша, а захворюваність на рак істотно зростає після 50 років. І далеко не кожен українець доживає до "свого" раку, помираючи з інших причин.

Причаєні ракові клітини є в кожної людини, їх пробудження контролює система імунітету, а стан останньої залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх факторів.

За даними голови комітету ВР України з питань охорони здоров'я Тетяни Бахтєєвої, "нині в Україні близько 1 млн чол. мають онкологічні захворювання. Щодня фіксується 442 випадки раку, і від нього помирає 239 людей. Смертність в Україні вдвічі вища, ніж у Європі, а дитяча смертність - у 2,5 разу".

В Україні щорічно виявляють понад 160 тис. нових випадків
злоякісних новоутворень, майже 100 тис. чол. помирає від раку, причому 35% померлих - особи працездатного віку. За розрахунками фахівців, на 2020 р. в Україні кількість тих, хто вперше захворів на рак, перевищить 200 тис. чол. на рік. Що ж до показників смертності від онкологічних захворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні помирає у перший рік хвороби, що у 2-10 разів перевищує аналогічний показник у розвинених країнах. Водночас, близько 5% людей із встановленим діагнозом "рак" відмовляються від лікування через відсутність коштів, і ще більше людей, котрі підозрюють у себе цю страшну хворобу, бояться йти до лікаря.

Україна посідає друге місце за темпами поширення раку в Європі. Тетяна Бахтєєва зазначила, що за останні 5 років рівень захворюваності на рак у нашій країні зріс із 333 до 349 чол. на 100 тис. населення. За прогнозами експертів, ця цифра збільшиться до 370 (на 100 тис.) до 2020 р.

Щорічно в Україні реєструється близько 1 тис. нових випадків раку в дітей, і водночас на обліку перебуває 5 тис. У структурі діагностованих злоякісних новоутворень у дітей (від народження до 17 років) перше місце посідають лейкози (28,1%); друге - злоякісні новоутворення головного мозку (15,4%); третє - лімфоми (13,8%); четверте - пухлини сечовидільної системи (7,6%); п'яте - злоякісні новоутворення кісток і суглобних хрящів (5,9%). На території лікарняного комплексу "Охматдит" будується сучасний корпус, у якому проводитимуться складні й дорогі лікувальні заходи (наприклад, пересадка донорського кісткового мозку), які нині здійснюються за кордоном. Депутат констатувала, що за останні 5 років фінансування боротьби з онкологічними захворюваннями зросло більш ніж удвічі. Орієнтовний обсяг фінансування загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями становить понад 3,75 млрд грн, з них 3,2 млрд - кошти держбюджету. "Але, на жаль, навіть таких, здавалося б, величезних коштів, що виділяються на лікування онкохворих, не вистачає для стовідсоткового забезпечення потреб хворих. Сьогодні нам вдається забезпечити лікуванням за рахунок бюджетних коштів лише 60% онкохворих, - зазначила Бахтєєва. - Однак онкогематологічна програма для дітей фінансується державою на 100%. Дуже часто на лікування одного пацієнта потрібно 100-200 тис. дол. Іноді й більше. І дуже важливо, що в Україні є благодійні фонди, які надають системну допомогу у вирішенні проблем онкології. Це передовсім благодійний фонд Ріната Ахметова "Розвиток України", який ініціював у 2008 р. програму "Рак виліковний". Це перша і єдина в Україні масштабна програма, створена для того, щоб наші громадяни отримали можливість проходити діагностику та лікування онкологічних захворювань відповідно до світових стандартів.

Загальна сума коштів, спрямована на реалізацію цього проекту, становить на сьогодні
230 млн грн. У результаті реалізації програми "Рак виліковний" у нашій країні створено 17 спеціалізованих відділень у містах Західної України та м. Донецьку.
30 тис. пацієнтів отримали доступ до діагностики та лікування онкологічних захворювань відповідно до світових стандартів на базі створених відділень. Усього за 2008-2013 рр. діагностику й лікування на обладнанні, придбаному за кошти Фонду Ріната Ахметова, пройшли 70 тис. чол., з них понад 600 дітей", - підкреслила Тетяна Бахтєєва.

Депутат запевнила, що і президент, і уряд та парламент знають про проблему нестачі коштів і роблять усе можливе для того, аби збільшити фінансування державних закупівель ліків для лікування онкологічних хворих.

Ахіллесовою п'ятою української онкологічної служби залишається проблема несвоєчасної діагностики. Причин цього кілька. Систему профілактичних оглядів, що була за СРСР, не прогресивну, але все-таки ефективну, майже повністю втрачено. Професіоналізм і рівень онкологічної настороженості лікарів загальної практики за ці роки значно знизилися, а некоординованість у взаємодії онкологів та лікарів загальної практики призводить до пізнього виявлення хвороби.

Регіонами України з високим рівнем онкологічної захворюваності є Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області, а також Севастополь і Київ (470-575 випадків на
100 тис. населення, найменша кількість реєструється на Закарпатті, Буковині, в Івано-Франківській, Тернопільській та Вінницькій областях (223-244).

У "чорному списку" онкологів найагресивнішими пухлинами, що призводять до швидкої смерті, вважаються меланома шкіри, саркома кісткової тканини, рак легень, печінки та підшлункової залози. В Україні чоловіки частіше хворіють на рак, ніж жінки, ризик розвитку онкологічних захворювань для чоловіків становить 27,7% і для жінок - 18,5%.

На думку директора Національного інституту раку Ігоря Щепотіна, тільки 30% хворих отримують спеціалізоване лікування, решта обслуговується в загальнолікувальній мережі, нерідко навіть лікарями без онкологічної кваліфікації. Таким чином, якість лікування конкретного хворого, а часто і його життя, залежать від кваліфікації лікаря, технічної та лікарської забезпеченості лікарні.

І.Щепотін підкреслив, що у вітчизняних онкологів немає серйозних розбіжностей у питанні ефективних схем лікування, однак вони виникають, коли йдеться про держзакупівлі препаратів для безкоштовного лікування. Оптимальне співвідношення ціни та якості досі залишається золотим правилом вигідної купівлі, однак воно часто порушується при закупівлях за бюджетні кошти. Медпрепарати не можуть вибиратися залежно від національності чи кольорів шкіри їх виробника. Клінічна ефективність, виробництво за сучасними світовими технологіями, нижча вартість і наявність реєстрації в Україні - ось критерії оптимального вибору. Для відомих препаратів, на які чекають клініки, слід використовувати процедуру прискореної реєстрації.

Директор Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Кавецького НАН України, академік НАНУ Василь Чехун вважає, що проблему онкологічної захворюваності рутинними методами не здолати. Досвід тисячоліть і наукові розробки ХХ ст. дозволили досягти лише 50% ефективності лікування. Якщо не розробляти нових технологій профілактики, діагностики та лікування, то, на жаль, цей відсоток знижуватиметься. У НАН України розроблено сучасні методи ранньої діагностики лейкозів, створено й зареєстровано протипухлинну вакцину, а також кілька вітчизняних ефективних протипухлинних препаратів.

Було б правильно визначитися з пріоритетами при виконанні програми "Онкологія" незалежно від відомчої приналежності та розподілу коштів. Ставка на придбання імпортних ліків - це тактика, а не стратегія. Тільки власна наука і прогресивні технології дозволять країні успішно розвиватися паралельно зі зростанням добробуту населення. Інакше ми вимушені підтримувати закордонного виробника.

Причини зростання онкологічної захворюваності - мультифакторні. Крім генетично обумовленої схильності, важливу роль у розвитку онкопатології відіграють спосіб життя пацієнтів та екологічні чинники: наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС, забруднення атмосферного повітря автомобільними вихлопними газами та відходами промислових підприємств, радоном, продуктами горіння, побутової хімії в погано вентильованих житлових і робочих приміщеннях.

Загальновідомо, що основні канцерогенні фактори містяться в диму сигарет. Куріння збільшує ризик раку легень на 70%, раку молочної залози - на 30%. Якість питної води і продуктів харчування також істотно впливає на онкозахворюваність. Дві третини населення України користується водою Дніпра, забрудненої солями важких металів, гербіцидами, пестицидами, нафтопродуктами тощо. Наступне хлорування води сприяє утворенню в ній канцерогенних і мутагенних домішок.

Децентралізація громадського харчування і приготування харчових продуктів за канцерогенно небезпечними технологіями із застосуванням консервантів, стабілізаторів, барвників, ароматизаторів та інших неприродних добавок також значною мірою сприяють зростанню як онкологічної, так і загальної захворюваності. Вирощені на забруднених територіях овочі та фрукти, добре "присмачені" азотистими добривами, як і безконтрольно розповсюджувані імпортні харчові продукти з високим вмістом консервантів і стабілізаторів, також вносять свою "лепту" в зростання онкозахворювань.

Навпаки, регулярне вживання екологічно чистих овочів та фруктів запобігає появі злоякісних пухлин. Жирна й висококалорійна їжа сприяє розвитку онкологічних захворювань, а надлишкова вага - фактор ризику появи раку. Ключовими вітамінами для стримування канцерогенезу є вітамін А (бета-каротин), Є та С, ключовими мікроелементами - селен і цинк, а також різні антиоксидантні комплекси.

Широко розповсюджена побутова хімія як наслідок розвитку цивілізації теж сприяє зростанню онкозахворювань. Під підозрою й електромагнітне випромінювання, що йде від електроприладів і дротів, особливо високовольтних. Тривалі стреси, депресії та перевтоми пригнічують імунну систему, яка контролює появу злоякісних клітин. Доведено роль вірусів гепатиту В і С, герпес-вірусів, вірусів Епштейна-Барр і папіломавірусів у канцерогенезі, проти деяких із них уже створено високоефективні профілактичні вакцини.

Хоча онкологічні захворювання - це завжди трагедія, однак фахівці постійно нагадують, що рак - не вирок, і він добре лікується на перших стадіях захворювання, у т.зв. дометастатичний період. За даними Національного інституту раку, з урахуванням усіх чотирьох стадій захворювання, повністю виліковуються 41,4% пацієнтів за п'ятирічний період спостереження. Медицина не стоїть на місці, методи боротьби з онкологічними захворюваннями рік у рік вдосконалюються. Але поки що лікарі радять не нехтувати профілактикою, не зловживати шкідливими звичками та вести здоровий активний спосіб життя. Тільки дотримання цих простих правил у змозі запобігти на третину новим випадкам раку. Профілактика - це золотий стандарт у медицині, у тому числі - в онкології.