Професор Апачі: "Я в захопленні від результатів українських кардіохірургів"

За результатами хірургічного лікування вроджених вад серця Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології і кардіохірургії МОЗ України (далі - ЦДКіК) вийшов на рівень провідних клінік Європи та США. Післяопераційна летальність становить 1,2% (у США - в середньому 2,1%, в Європейському Союзі - 2,5%).

З нагоди 10-річчя головної медичної установи в галузі дитячої кардіології і кардіохірургії ЦДКіК відвідали високі гості, зокрема президент України. Відбулася також міжнародна наукова конференція, у якій взяли участь багато закордонних фахівців.

І хоча офіційна дата народження ЦДКіК - 2 квітня 2003 р., літопис дитячої кардіохірургії бере свій початок ще 1992-го, коли на базі Київського НДІ серцево-судинної хірургії було створено відділення кардіохірургії та реанімації немовлят. Його перші крихітні пацієнти вже стали дорослими, а досягнення київських кардіохірургів у лікуванні вроджених вад серця (ВВС) здобули визнання за кордоном.

Один із іноземних гостей ЦДКіК - завідувач служби інтенсивної терапії Клівлендської клініки (Cleveland) професор Елюмалаї АПАЧІ - люб'язно погодився дати інтерв'ю для DT.UA.

- Професоре Апачі, які ваші очікування від зустрічі з українськими кардіохірургами?

- Це вже мій третій візит в Україну, і саме - у Центр дитячої кардіології і кардіохірургії, який очолює доктор Ілля Ємець. Цього разу я приїхав для участі в освітній програмі для лікарів. Як фахівцеві мені цікаві зустрічі з українськими колегами, під час яких я можу побачити їхню роботу. Ми також обговорили питання співпраці між лікарями київського центру дитячої кардіохірургії та клівлендської клініки.

- Що вас найбільше зацікавило в Центрі дитячої кардіології і кардіохірургії?

- По-перше, київський центр вирізняється найбільшим обсягом оперативних втручань серед аналогічних клінік Східної Європи. Але завдяки не тільки кількості, а й якості операцій ця лікувальна установа здобула популярність. Результати, досягнуті київськими кардіохірургами, прямо-таки феноменальні. У цьому я переконався на власні очі.

- Основний показник роботи кардіохірургів - післяопераційна летальність. У ЦДКіК, за останніми даними, він становить 1,2% (за рік проведено 1700 операцій дітям із ВВС). Який відсоток смертності в клівлендській клініці?

- Смертність при хірургічному лікуванні вроджених вад серця в нашій клініці становить приблизно 2%. На рік ми виконуємо 300-350 операцій дітям із ВВС. Звісно, у київському центрі таких операцій проводиться набагато більше, і я в захопленні від результатів українських колег. Клівлендська клініка має прив'язку до географічного розташування, крім неї у США є багато інших клінік. А в київський дитячий кардіохірургічний центр їдуть з усієї України, тут працюють найбільш підготовлені й досвідчені лікарі. У цьому його перевага.

- Клівлендська клініка, наскільки мені відомо, входить у десятку найкращих у світі. Чи є шанси в київського кардіоцентру потрапити в цей престижний рейтинг?

- Усі клініки з десятки найкращих - мультидисциплінарні. Київський дитячий кардіоцентр - вузькоспеціалізована медична установа. І якщо вичленити конкретно кардіохірургію, то, безперечно, він є одним із найкращих світових центрів лікування вроджених вад серця. Кажу це не тому, що перебуваю в Україні й хочу комусь полестити (я тут нікому нічим не зобов'язаний), моя думка ґрунтується на результатах роботи спеціалістів центру. Але маю зазначити: у вас є певні обмеження.

- Що ви маєте на увазі?

- Про матеріальні чинники не говоритиму, оскільки їх можна виправити. Ваша клініка вузькоспеціалізована, її головна спрямованість - дитяча кардіохірургія. Однак у практиці трапляються випадки, коли потрібна допомога фахівців з інших медичних галузей (наприклад, нутрітивна підтримка, консультація інфекціоніста тощо). Але, оскільки територіально центр розміщується на одній площі з Охматдитом - головною дитячою лікарнею країни, у вас завжди є можливість отримати консультацію будь-якого спеціаліста.

- Ви, мабуть, переконалися, що можуть і чого не можуть київські кардіохірурги. Що, наприклад, роблять у клівлендській клініці, і з чим не можуть впоратися в нас?

- Ми, як і київські кардіохірурги, здійснюємо корекцію найскладніших вад серця. У Клівленд-клініці, крім усього, проводять трансплантацію серця. Часто використовують сучасні пристрої для підтримки серця. Але в нас не роблять того, що вже увійшло в практику у вас, - операцій у перші години життя немовляти з використанням його пуповинної крові замість донорської. І це для нас становить величезний інтерес.

- Звідки ви дізналися про цей метод?

- Уперше про "український метод" я почув приблизно рік тому. Докладніше про нього довідався з публікацій у європейських та американських журналах. Крім того, українські спеціалісти на міжнародній науковій конференції у США проводили презентацію нового методу. А коли я приїхав до Києва й на власні очі побачив, як він застосовується в хірургічній практиці і які його результати, - у мене не залишилося сумнівів: за цим методом майбутнє. В Україні операції з використанням пуповинної крові вже стали стандартом лікування. Щоб хірургічний метод ввійшов у повсякденну практику в США, треба подолати складніший і довший шлях, отримавши дозволи багатьох інстанцій.

- А операції дітям із ВВС у перші години після народження у вас роблять?

- Ні. Це пов'язано з тим, що є стандартна методика, і лікарі мусять її суворо дотримуватися. І в цьому є не тільки плюси, а й мінуси.

- Чим вам буде корисний досвід українських кардіохірургів?

- Однозначно, досвід київських колег заслуговує на те, щоб його вивчати й запозичувати. Я вчуся у ваших спеціалістів і водночас передаю їм свої знання. Це загальноприйнята світова практика. Без комунікації, спілкування спеціалістів розвиток медицини неможливий. Особливо мене зацікавив, як я вже сказав, метод хірургічного лікування немовлят з використанням пуповинної крові, вперше у світі впроваджений у практику вашими лікарями під керівництвом професора Ємця. Це чудова ідея! І результати у вас чудові. Знаю, вже тепер до вас їдуть лікуватися з-за кордону, а в науково-практичних конференціях, проведених під егідою київського центру дитячої кардіохірургії, беруть участь спеціалісти багатьох країн світу. Мені залишається тільки побажати українським колегам удачі та більшої популяризації своїх досягнень. Не можна зупинятися на досягнутому, треба рухатися вперед. Тільки так можна утриматися на світовому рівні.