Пора вже рятувати київське повітря

У Києві немає чим дихати. І в прямому, і в переносному значеннях. Заважає не тільки дим від палаючих торфовищ, а й смог політико-екологічних обіцянок, який душить столицю вже не один рік.

Виборів різного рівня, які ми пережили за останній час, - не злічити. Скільки було обіцянок! Озеленити й очистити Київ від стихійних смітників, пустити сучасний транспорт, розширити пішохідні зони, зробити придатною для пиття воду з-під кранів тощо. Одначе, переможці виборів забували про них раніше, ніж двірники починали зішкрібати передвиборні плакати з їхніми портретами й цитатами зі стін будинків, автобусних зупинок і стовпів.

Не перший рік горять торфовища навколо Києва. Але такої катастрофи, як цієї осені, екологи не пригадують. Це не просто 122 гектари, що димлять. Вогнища загоряння зафіксовано в 11 районах області. Вони утворили навколо Києва димове кільце, - хоч звідки б віяв вітер, усе одно він принесе нам дим, чадний газ і ще десяток хімічних сполук, шкідливих для здоров'я людей.

Київська санітарно-епідеміологічна служба, яка постійно моніторить ситуацію, повідомила, що "за результатами досліджень, проведених з п'ятої до восьмої ранку 19-20 жовтня 2015 р., зафіксовано максимальні перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) сірчаного ангідриду в 5-5,6 разу в Дарницькому; в 4 рази - у Дніпровському та Оболонському, у 3-3,6 разу - у Печерському і Шевченківському; у 2,4-2,5 разу - у Подільському, Голосіївському, Деснянському районах Києва".

Світанок - найнебезпечніший період. Саме в цей час (через температурні й погодні умови) концентрація шкідливих речовин у повітрі максимальна. Тому й виникла пропозиція - перенести початок навчального і робочого дня на пізніший час, щоб убезпечити киян, передусім дітей, від впливу шкідливих речовин, що містяться у повітрі. Зупинив ці плани довгоочікуваний дощ.

Однак це зовсім не означає, що проблему розв'язано. Як стверджує еколог Володимир Борейко, пожежі на торфовищах можуть тривати до самої зими. Сонце так їх висушило, що невеликий дощ не зможе зупинити процеси горіння, які відбуваються на великій глибині. Дощі, судячи з прогнозу погоди, триватимуть лише два-три дні. І дим знову огорне Бучу, Ірпінь, десятки сіл і багатомільйонний Київ.

Лікарі СЕС підготували рекомендації, виконання яких допомагає виживати в умовах диму і гару. Це, насамперед, чистота в житлових, навчальних і робочих приміщеннях - посилене вологе прибирання, зачинені кватирки, зволоження повітря, яке можна влаштувати, поставивши посудини з водою на підвіконнях. Важливо дотримуватися дієти - більше вживати фруктів, кисломолочних продуктів, пити багато води тощо.

Останній пункт цієї пам'ятки стосується не громадян, а міської влади, яка, коли вірити законодавству, зобов'язана дбати про безпеку та здоров'я жителів міста. Нічого екстраординарного - ретельно прибирати місто, щодня поливати вулиці, прибудинкові території та тротуари вранці (до 8.00) і ввечері (після 18.00). Обмежити рух автотранспорту - насамперед вантажного, а також не допускати спалювання відходів і листя.

Що з цього переліку виконують ( належним чином!) комунальні служби, які, до речі, функціонують за рахунок платників податків?

Аналогічну ситуацію Київ переживав улітку, коли майже два тижні горіла нафтобаза під Васильковом. Мер міста, напевно, тоді вперше довідався, що в повітрі столиці набагато більше шкідливих викидів, ніж гранично допустима концентрація. Він заявив про це перед телекамерами і розпорядився мити вулиці. Пожежу на нафтобазі невдовзі загасили (хоча й з величезними зусиллями і, що найсумніше, людськими жертвами), а ще раніше згасли наміри градоначальника зробити чистішим повітря в столиці.

Як сьогодні реагує мерія на НП? На думку чиновників, найефективніший метод боротьби із забрудненим повітрям - заборонити. Ні, не дим і смог заборонити, а проведення масових заходів, дитячих і спортивних свят, фестивалів тощо. І проблему вирішено.

Чиновники київської мерії парирують, що кожне велике місто страждає від забруднення повітря - транспорту на вулицях більшає, викидів, відповідно, теж. Що із цим поробиш? Прикладів, мовляв, далеко шукати не треба. Наприкінці вересня Париж накрив такий смог, що довелося збирати засідання уряду і вживати екстрених заходів. Навіть запровадили обмеження на пересування автомобілів - залежно від номера, за принципом парний-непарний.

Не виключено, що наші чиновники частіше вдихають аромати Єлисейських полів, ніж задимлене повітря Бучі, Святошина чи Дарниці. У такому разі є можливість звернути увагу на те, як борються із забрудненням повітря в багатомільйонному Парижі. Тимчасово обмежуючи кількість машин на дорогах, мерія зробила кілька кроків назустріч водіям. Хто залишає своє авто на в'їзді в місто або біля будинку, той не платить за стоянку і може весь день безплатно їздити на автобусах і метро.

Головний ворог чистого повітря в мегаполісі, на думку екологів, - автотранспорт, насамперед автомобілі, які працюють на дизельному пальному. Попри застосування сучасних технологій, їхні викиди (особливо двоокис азоту) дуже небезпечні для здоров'я людей, які мають патології дихальних шляхів і схильні до алергії.

Мер Парижа Анн Ідальго розробила заходи, результатом реалізації яких до 2020 р стане повна заборона використання в столиці дизельних автомобілів. План уже схвалено на муніципальному рівні. Ще один крок на шляху до чистого повітря - збільшення пішохідних зон. Найближчим часом чотири округи міста на Сені буде перетворено на великі напівпішохідні зони, куди заборонять в'їзд вантажним автомобілям і навіть туристичним автобусам.

Та самими заборонами проблеми не вирішити. Франція - одна з перших країн, яка розпочала випуск електромобілів. Мер Парижа не тільки придбала для себе таку машину, а й активно підтримує ідею прокату електромобілів. Будь-який водій, відкривши потрібну сторінку в Інтернеті, легко знайде найближчу стоянку, де за лічені хвилини він зможе взяти напрокат таке авто. Особливо їх багато в центрі міста. Це спільний проект фірми-виробника електромобілів і мерії, що долучилася до нього, переслідуючи дві мети: збільшити частку екологічно чистого транспорту в місті і вирішити проблему з паркуванням, що для мегаполіса дуже важливо. Наші земляки, котрі бачили, як легко й швидко можна взяти авто напрокат у будь-якому районі, а закінчивши свій маршрут, залишити його на найближчій стоянці, заздрісно зітхають - у Києві б так! Оплата - похвилинна, зарядки вистачає на 200 км, місце на паркувальному майданчику - гарантовано. Якщо ж його зайняла "чужа" машина - підключають поліцію, яка може попередити порушника, оштрафувати і навіть викликати евакуатор.

Електромобілі стали рівноправними учасниками руху не тільки в Парижі, а й у Бордо, Ліоні та інших містах Франції. У столиці вони так прижилися, що мерія планує пересадити на них не тільки окремі служби, а й пасажирів міського транспорту. Екологи ідею підтримують, вважаючи, що це значно зменшить кількість шкідливих викидів в атмосферу від автотранспорту.

Кажуть, спочатку парижани критикували і сам електромобіль, і систему його прокату. Тепер же ідею підтримує значна частина водіїв, щоправда, це не молодь, як очікувалося, а люди старші - 35-45 років. Багатьох водіїв приваблює можливість у такий спосіб долучитися до вирішення екологічних проблем. Не всім же їздити на велосипедах!

Свого часу і в Україні думали над тим, як зробити автотранспорт екологічно безпечним. Були цікаві проекти, моделі. Здавалося, невдовзі ідея електромобіля втілиться в реальність. На жаль, до промислового випуску так і не дійшло. У Франції ж знайшлася фірма, яка не тільки оцінила нову розробку, а й перейнялася ідеями боротьби за екологічне благополуччя рідної країни. І не прогадала. Попит на електромобілі зростає. Влада, аби підтримати екологічно свідомих громадян, які купують електромобілі, компенсувала їм по 10 тис. євро.

Розпочато випуск електроавтобусів, яких чекають не тільки в столиці, а й в інших містах. Якщо французи так незадоволені своїми автобусами у плані екології, цікаво, що вони сказали б, побачивши скупчення обшарпаних маршруток, які газують біля метро, на перехрестях і мостах?

Питання "екологізації" транспорту - у центрі уваги багатьох європейських країн. Але ми рухаємося у протилежному напрямку. Замість трамваїв, які успішно працюють у більшості європейських країн, у нас запустили маршрутки - невідомого походження, віку й технічного стану. Що вони викидають у повітря, жодна лабораторія сказати не може. Адже їх ніхто не перевіряє і не контролює.

Шкідливі речовини, які намагаються виловлювати в київському диму лабораторії, належать до таких, що викликають онкологічні, легеневі, серцево-судинні захворювання. Які факти й доводи потрібні чиновникам, щоб вони звернули увагу на цей дамоклів меч, що навис над головами киян?

Учені, котрі вивчають якість води і повітря, стверджують, що в нас немає сучасного обладнання для оперативних досліджень. Фахівці працюють на допотопній апаратурі. Це стало очевидним під час пожежі на нафтобазі під Васильковом. Страждають від фінансової скрути не тільки лабораторії з області, а й столичні. Точки забору повітря в Києві занедбані - договори на техобслуговування не пролонговані, і нікого з чиновників це не цікавить. Якщо станеться якась техногенна катастрофа - ніхто не зможе сказати, що міститься в повітрі й наскільки це небезпечно для здоров'я людей. На весь величезний Київ залишилося півтора десятка точок, де ще якось іде забір проб повітря. Результат приблизно такий самий, як показник середньої температури пацієнтів у міській лікарні.

Водночас у великих містах, у тому числі й Парижі, за чистотою повітря стежать не тільки екологічні лабораторії, а й наукові центри, які використовують для цього спеціальну повітряну кулю. Двічі на добу вона піднімається на висоту 150 і 300 м, і лазерне обладнання вже через кілька хвилин передає на монітор отриману інформацію. За словами генерального директора центру Aerophile Жерома Жакомоні, "дослідники змінили традиційну методику, за якою замірялася тільки вага, бо при цьому враховувалися лише найбільші частинки, а мікрочастинки пропускалися, хоча вони найнебезпечніші. Відомо, що великі частинки затримуються на слизовій оболонці горла, середні за розміром - проникають у легені, а мікроскопічні - потрапляють у кров, розносяться по всьому організму, накопичуються у тканинах головного мозку. Саме вони викликають багато захворювань, у тому числі інфаркти й інсульти.

Картина щодня змінюється. Учора було 10 тис. на літр дрібних частинок, сьогодні - 100 тис. Багато що залежить від погоди, вітру. Бувають дні, коли прилад налічує 1 млн таких мікрочастинок. Торік ми зафіксували антирекорд - 6 млн. Потрібно було оприлюднити цю інформацію, ми зібрали прес-конференцію, на якій були й представники уряду. Ми довели, що цей рівень забруднення повітря такий самий, як і в невеликій кімнаті, де курять вісім осіб.

Реакція не забарилася - наступного ж дня було запроваджено спеціальні наклейки для дизельних автомобілів. Цей знак - попередження. У ті дні, коли рівень забруднення високий, пересування таких автомобілів обмежуватимуть, а до 2020-го їх і зовсім заборонять. Бо це небезпечно для навколишнього середовища.

Торік, судячи з нашого графіка, у Парижі було 230 днів із чистим повітрям. Сподіваємося, що кількість днів, позначених зеленим кольором, з кожним роком збільшуватиметься".

Не дивно, що до екології Франції нині прикуто увагу світової преси. 30 листопада в Парижі розпочне свою роботу 21-ша конференція Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату - COP21. Наша держава має відправити до Парижа не тільки представницьку делегацію, а й підготувати цілу низку документів, які свідчать про те, що ми теж боремося за екологічне благополуччя планети й України в тому числі. Це заслуговує на окрему розмову.

Сподіваюся,до того часу торфовища перестануть горіти, і ми теж зможемо позначати прожитий день зеленим кольором.