ПІСЛЯ ІНФАРКТУ — ЗА ШТУРВАЛ? ЗАПРОСТО!

80% авіакатастроф відбувається з вини так званого людського чинника, зокрема пов’язаного зі здоров’ям льотчиків і авіадиспетчерів. Тому в кожному аеропорту чи авіакомпанії медик — постать ключова. Хоч як це дивно, але в Укравіатрансі вважають, мабуть, інакше.

Ось уже кілька років там ведеться планомірна робота, спрямована, по суті, на знищення медико-санітарних частин (МСЧ) у регіонах. У жовтні 1999 року мав набрати чинності наказ міністра транспорту України, відповідно до якого щорічна медична сертифікація льотного й диспетчерського складу цивільної авіації (ЦА) проводитиметься не в МСЧ на місцях, а в медичному центрі цивільної авіації України в Києві. У результаті функції лікарсько-льотної сертифікаційної комісії (ЛЛСК) монополізував би столичний медцентр. Про це «ДТ» писало у вересні того ж таки року. Але скоротити відразу всі медсанчастини не вдалося: авіамедики об’єдналися й зуміли відбити «атаку». Тоді в Мінтрансі вирішили піти іншим шляхом, закривши МСЧ по одній. Сьогодні з семи МСЧ, які працювали на той момент, дві вже закрито: в одеському аеропорту повністю, а в харківському — частково. На черзі (з 1.01.03) — аеропорт Дніпропетровська.

Утім, про закриття в офіційних документах нічого не говориться. Йдеться лише про припинення держфінансування — оскільки медсанчастина входить до складу відкритого акціонерного товариства «АК Дніпроавіа», хай і з 100-відсотковою часткою держави в статутному фонді — та зняття функцій ЛЛСК. Але якщо без першого, хоч і з трудом, але можна обійтися, то без другого навряд. Адже проведення лікарсько-льотної комісії — основна стаття доходу медсанчастини (вона практично дорівнює бюджетному фінансуванню), без якої перетворюється на звичайнісінький пункт охорони здоров’я. Утримувати в колишньому обсязі МСЧ, котра обслуговує лише власних працівників, та й то не повністю, не в змозі жодна з вітчизняних авіакомпаній. До слова, рекомендації створити в дніпропетровському аеропорту замість МСЧ здоровпункт, містяться й у листі Укравіатрансу до «Дніпроавіа». «Проведення лікарсько-льотної сертифікації авіаційного персоналу експлуатантів м. Дніпропетровська та м. Запоріжжя в повному обсязі на високому рівні виконуватиметься у ЦЛЛСК Державного медичного сертифікаційного центру цивільної авіації в м. Києві. Для належного медичного забезпечення безпеки польотів в аеропорту м. Дніпропетровська ВАТ «Дніпроавіа» необхідно створити здоровпункт, що утримуватиметься за рахунок авіакомпанії або за рахунок іншого фінансування, запропонованого органом, у підпорядкуванні якого знаходиться авіакомпанія».

— Керівництво медцентру ЦА прагне, аби весь льотний склад України (а це близько п’яти тисяч чоловік) проходив медсертифікацію лише в Києві, — вважає голова правління ВАТ «АК Дніпроавіа» Анатолій Кукута. — Це спричинить різке зниження якості медичної сертифікації й монополізацію даної процедури. Очевидно, що фінансова зацікавленість медцентру ЦА столиці не сприятиме підвищенню безпеки польотів. Не кажучи вже про видатки авіакомпанії в зв’язку з відрядженнями льотчиків і диспетчерів до Києва: за попередніми розрахунками, у нашій компанії це становитиме близько 200 тис. грн. і майже тисячу людино-днів. А наша МСЧ обслуговує не лише «Дніпроавіа», а й 15 авіакомпаній, чимало з яких просто «не потягнуть» такі витрати.

В Укравіатрансі нічого трагічного в даній ситуації не бачать. Як пояснив начальник сектора авіаційної медицини Віктор Березний, оскільки МСЧ дніпропетровського аеропорту входить до складу ВАТ «Дніпроавіа» та не є держустановою, їй і не належить бюджетне фінансування (цікаво, а чому досі держава продовжувала платити зарплату працівникам приватного підприємства?). Щодо функцій ЛЛСК, то їх, за словами пана Березного, поки що ніхто не забирає: недавно «Дніпроавіа» отримала лист директора Укравіатрансу Володимира Максимова з вимогою повідомити, що саме компанія збирається взяти на баланс — здоровпункт чи МСЧ. Якщо МСЧ, запевняє Віктор Іванович, то Укравіатранс готовий підтвердити їй функції ЛЛСК. Але навіть якщо буде лише здоровпункт, льотчиків, на думку чиновника, не скривдять: 10 чоловік, котрі залишаться в штаті, зможуть цілком обслуговувати льотчиків і диспетчерів у міжсертифікаційний період, а ЛЛСК проводитимуть або в Києві, або на місці —працівники харківської філії медичного центру ЦА.

У «Дніпроавіа» про такий толерантний лист ніхто не чув. Не вдалося на нього подивитися й кореспондентові «ДТ»: у відповідь на прохання показати цілком відкритий офіційний документ, зміст якого було розголошено раніше, відразу розпочалися бюрократичні зволікання. До слова, керівники медсанчастини зовсім не прагнуть залишатися в складі акціонерного товариства (за що їм дорікають в Укравіатрансі), і пропонують виділити МСЧ з авіакомпанії як окрему юридичну особу зі збереженням фінансування з державного чи місцевого бюджету та функцій ЛЛСК. Ці пропозиції чиновники ніби й не помічають. Стосовно «зручностей», які з’являться в льотчиків після ліквідації МСЧ, у медиків з цього приводу є власна думка.

— Якщо забрати в нашої МСЧ функції лікарсько-льотної сертифікаційної комісії, вона не зможе сама себе утримувати, — вважає головлікар дніпропетровської медсанчастини Олександр Аршава. — Більшу частину персоналу доведеться скоротити, отож льотчики й диспетчери не зможуть одержувати необхідну медичну допомогу в повному обсязі. Природно, це вкрай негативно позначиться на безпеці польотів і може спричинити найважчі наслідки. Крім того, людям доведеться витрачати багато часу на відрядження до Києва. У нас є льотчики, котрі працюють у Пакистані, Анголі, Ірані. Вони прилітають в Україну лише на кілька днів, і нині, замість того, аби провести їх із своїми рідними, їм доведеться чотири доби витрачати на проходження комісії.

Про це говорить й голова лікарсько-льотної сертифікаційної комісії Державного медичного та сертифікаційного центру цивільної авіації Валентина Андрєєва:

— Авіаційний лікар — фах особливий. Він не лише надає медичну допомогу та проводить передполітну сертифікацію. Авіамедик має знати про своїх підопічних усе, включаючи спадкові захворювання, сімейний стан і побутові умови. Звісно, окремі дослідження можна проводити в нашому центрі в умовах стаціонару або в інших столичних клініках — Інституті ім. М.Стражеска, Інституті нейрохірургії та інших. Але цього потребують одиниці. Приміром, людина перенесла інфаркт і хоче продовжувати літати. Траплялося, зверталися люди, у котрих був і інфаркт, і інсульт, і навіть хворі на епілепсію. Рецидив захворювання в них може статися будь-якої миті. Адже за аналізами чи знімками не завжди можна сказати, на що хворіла людина. А на місцях лікарі і льотчиків, і диспетчерів бачать, знають, хто чим «дихає» й навряд чи видадуть дозвіл літати тому, у кого високий ризик рецидиву серцево-судинного чи нервового захворювання.

Словом, пояснити рішення чиновників про ліквідацію МСЧ у дніпропетровському аеропорту батьківською турботою про льотний склад авіакомпаній (мовляв, у Києві й фахівці кращі, й устаткування сучасніше), досить складно. Навряд чи в Укравіатрансі не розуміють, що зняття з регіональних медсанчастин функцій ЛЛСК спричинить фактично їхню ліквідацію й розвал всієї авіамедицини в країні.