ПІГУЛКА, ЩО ЗАМІНЯЄ... ДУШЕВНЕ ТЕПЛО

Психіатрія — галузь медицини, до якої в нас у народі ставлення майже містичне. Кожний із жахом жене від себе думку, що щось подібне торкнеться його самого чи членів його родини. Проте безжалісна статистика свідчить: ймовірність депресій (на жаль!) дуже велика. На неї частіше хворіють жінки — 20—25%, серед чоловіків цей показник майже вдвічі нижчий — 7—12%.

У психічних захворюваннях багато загадкового. Приміром, багато геніальних людей хворіли на те, що психіатри відносять до «великої психіатрії» (шизофренією, епілепсією, ендогенною депресією). Депресію супроводжують такі неприємні ознаки, як порушення почуття задоволення, відсутність спонукувань до дії, до якоїсь активності й, нарешті, проблеми з настроєм — глибока пригніченість. Зникає перспектива і, буває, людина вирішує накласти на себе руки. До речі, депресія — лихо не лише людей, для яких життя втратило сенс. Пригнічений стан, відчуття безвихідності буває і в людей начебто цілком благополучних.

На нещастя, багато хто з нас боїться йти до психотерапевта, до психіатра — позначається важкий спогад про колишню психіатрію. За радянських часів рівень цієї галузі медицини залишав бажати кращого — із нею в нашій країні відбувалися різні дива, які мало сприяли довірі до неї населення. Проте з першими паростками демократії стало не легше — психіатрія залучила до себе таку кількість шарлатанів усіх мастей, що незабаром довелося втрутитися державі — психічні, як і онкологічні хвороби були виведені з кола тих, які дозволяється лікувати нетрадиційними методами. Тобто ніякі екстрасенси, фітотерапія, рефлексотерапія і тому подібні альтернативні методи закон не дозволяє застосовувати при лікуванні психічних хвороб у нас у країні.

У той же час сучасна медицина має досить різноманітний набір засобів, спроможних перебороти наслідки депресії. Цю хворобу лікують за допомогою психотерапії та психофармакотерапії. Останнє покоління антидепресантів має мінімальні побічні ефекти і досить виражену терапевтичну дію. Здавалося б, із їхньою допомогою можна було б справитися з депресією, яка приносить стільки лиха в багато родин, проте вартість їх дуже висока. Вона неадекватна можливостям, що існують в Україні для надання допомоги хворим. Що робити?

На це вічне запитання спробував відповісти представницький симпозіум, організований датською фармацевтичною компанією Лундбек, що спеціалізується виключно на виробництві лікарських засобів для лікування захворювань центральної нервової системи, який зібрав у Києві близько 500 провідних лікарів-спеціалістів із всієї України. На ньому виступили відомі психіатри з бага-тьох країн. І серед них президент асоціації психіатрів Європи Норман Сарторіус. Після закінчення симпозіуму знаменитий швейцарець дав ексклюзивне інтерв’ю кореспонденту «ДТ».

— Як ви оцінюєте ситуацію з психічними захворюваннями в Україні?

— Психічні захворювання — це дуже важлива проблема для всіх держав світу, і необхідно мати ефективні засоби для їхнього лікування. Засоби, які з’явилися останнім часом, можуть значно допомогти тим, хто страждає на такі захворювання. Дуже важливо розвивати відповідну службу охорони здоров’я, щоб у випадку, коли людина скаржиться на депресію, їй швидко й кваліфіковано надали допомогу.

— У нас так склалося, що людей лякає саме звертання до психіатра...

— У країнах Європи більшість людей, які страждають на психічні захворювання, звертаються до терапевта, кардіолога — 80% усіх хворих звертаються не до психіатрів, ос-кільки симптоми такого захворювання, як депресія, дуже схожі на симптоми інших захворювань. У зв’язку з цим дуже важливо підсилити освіту в галузі психіатрії лікарів загальної практики. Це дозволить їм грамотніше лікувати людей.

— Що ж психіатри не потрібні?

— Потрібні неодмінно. У них вистачить роботи — досить сказати, що психіатрів завжди кличуть як радників у складних випадках. Але велика частина скарг повинна аналізуватися і лікуватися лікарями загальних спеціальностей.

— Якого результату ви очікуєте від цього симпозіуму?

— За один день не можна встигнути все зробити. І все ж користь його безперечна. Дуже важливо, що іноземні спеціа-лісти, які приїхали сюди, трохи відкрили двері для деяких нових речей, можливо, вплинули на свідомість. Було б добре, як мені здається, робити такі симпозіуми частіше, щоб спеціалісти ближче познайомилися один з одним, освіжили свій досвід і знання.

— Корені або можливі причини психічних захворювань уже встановлені чи ні?

— Ми ще не знаємо глибинні причини більшості подібних захворювань, хоча вже добре вивчені різноманітні чинники ризику. Свій внесок у майбутню хворобу може зробити спадковість, трохи додати може стрес, можуть уплинути також інші чинники. Сьогодні ми добре знаємо, як захворювання виникають, у якій формі вони виявляються і як їх треба лікувати.

— У нас соціальні взаємини в суспільстві останніми роками різко змінилися. Па- м’ятаю, років сім тому люди були дуже напружені. Зараз погляди людей потеплішали, на обличчях з’явилися посмішки. Як глибокі потрясіння народу могли позначитися на психічних хворобах — у вас немає порівняльних даних з динаміки психічних захворювань у Європі?

— Думаю, як це не дивно, рівень психічних захворювань у ці роки суттєво не змінився. Душевні захворювання — це одне, а відчуття народу — інше. Народ може бути дуже нещасливим, дуже травмованим, люди можуть вважати, що за таких умов у житті немає сенсу, але це не обов’язково призведе до зростання душевних захворювань. Кількість захворювань на шизофренію та інші розлади дуже сильно не відрізняється в економічно благополучних і неблагополучних країнах. Взагалі погіршення якості життя прямо не пов’язане зі зміною кількості психічних захворювань.

— Чи можна вважати, що суспільство, яке все більш ускладнюється і є технологіч-но розвиненим, незважаючи на свою комфортність, створює умови для розвитку психічних хвороб?

— Ні, я оптимістичніше дивлюся на суспільство майбут-нього. Незважаючи на всі технологічні досягнення, на додатковий комфорт і підвищення добробуту, у будь-якому випадку важливо зберегти теплі стосунки в сім’ї і між людьми. Ми вже переконалися, що в людей у суспільстві, де склалися гарні соціальні взаємини, де міцні дружні стосунки, все гаразд у сім’ї, депресія трапляється рідше. А якщо вона й виникає, то людина швидше і легше дає собі раду. Отже, якщо в майбутньому суспільстві погіршають соціальні відносини, це, звичайно, не позначиться позитивно на душевному здоров’ї народу. Втім, я оптиміст і впевнений, що теплі взаємини лише розвиватимуться в суспільстві майбутнього.

— Цивілізація приводить до зростання середньої тривалості життя. Якщо люди житимуть довше і з’явиться багато людей похилого віку, як це позначиться на психічному здоров’ї населення?

— У людей похилого віку з’являється додатковий чинник ризику, що може призводити до такого захворювання як, приміром, деменція. З віком узагалі збільшується кількість хвороб, і коли вони напосідають на людину, це призводить до збільшення ризику психічних захворювань.

— За даними ВООЗ психічні хвороби займають друге місце після серцево-судинних...

— До речі, не варто розглядати це як драму. Варто врахувати два чинники. Перший дуже радісний — зменшується кількість інших хвороб. Так, ми зараз можемо менше контролювати деякі недуги, викликані бактеріальними причинами. Але психічні захворювання набагато складніші й це повинно збільшити їхній внесок у загальну картину згодом. Тому вони немов вийдуть уперед, і ВООЗ цілком своєчасно акцентовує на цьому увагу, оскільки служба охорони здоров’я повинна бачити перспективу і готуватися до майбутніх проблем заздалегідь.

Інтерв’ю було взяте за сприяння датської фармацевтичної фірми «Lundbeck» (Лундбек) - організатора симпозіуму, єдиної у світі фармацевтичної фірми, що спеціалізується тільки на виробництві лікарських препаратів для лікування захворювань центральної нервової системи.

Свідчення про реєстрацію представництва фірми ОЙ Х Лундбек Аб № ПI — 2493 від 12.01.2000