Петро Фомін: «Медична реформа не відбудеться без опори на медиків»

15 червня, 2012, 13:54 Роздрукувати Bипуск № 22, 15 червня-22 червня 2012р.
Відправити
Відправити

Якщо раніше реформа обговорювалася на рівні експертів зі статусами, високих посадових осіб, то тепер ми почули багато різких оцінок від лікарів-практиків.

13 червня в Київській міській державній адміністрації відбулися громадські слухання про хід реалізації медичної реформи в столиці. Напередодні Дня медиків такі офіційні заходи зазвичай відзначаються потоками нагороджень і дифірамбів, але цього разу тон дискусії був аж ніяк не пафосним. Навпаки, слухання мали напрочуд відвертий характер, переважали критика й конкретика. Тема - хід реалізації медичної реформи в пілотних Дніпровському та Дарницькому районах столиці і поширення з 1 липня експерименту на інші вісім районів.

Як виявилося, ці питання для столичної медичної спільноти мають болючий характер. Проблема, по суті, згуртувала медиків, у більшості київських поліклінік профспілки висунули ініціативні групи та створили нову громадську організацію «Здоровий Київ», щоб спільно донести до влади головний сигнал - реформу такого масштабу не можна проводити зверху, без тісної взаємодії з незалежними громадськими організаціями. Не можна складати графіки та плани, якщо немає чіткого уявлення, як кожен крок реформи позначиться на конкретному лікареві первинної ланки медичної допомоги.

Можна констатувати, що діалог відбувся - хоча розповіді лікарів поліклінік про труднощі та проблеми, які створює реформа, справили сильне враження. Було досягнуто конкретного результату - заслухавши доповіді ініціативних груп практично всіх районів міста, у тому числі й пілотних, голова КМДА Олександр Попов прямо на нараді ухвалив рішення про тимчасове припинення поширення експерименту в Києві до підбиття офіційних проміжних підсумків реформи з участю незалежних громадських організацій медиків.

Подальша реалізація реформи, заявив О.Попов, повинна проходити у взаємодії незалежних громадських організацій медиків та міської влади - публічно й гласно.

Про результати засідання DT.UA розповів його учасник - почесний президент громадської організації медиків «Здоровий Київ» академік НАМНУ, головний позаштатний хірург Міністерства охорони здоров’я України Петро ФОМІН.

- Петре Дмитровичу, як ви оцінюєте хід реалізації експерименту із впровадження медичної реформи?

- Я приїхав на збори організації «Здоровий Київ», які відбулися з ініціативи О.Попова, прямо з Вінниці, де напередодні проходила виїзна колегія Мінздоров’я, в якій я також брав участь. Тема колегії - заслуховування результатів медреформи (Вінницька область також входить в експеримент). Ми проїхали три райони, подивилися своїми очима на стан первинної медико-санітарної допомоги. Що сказати? Для мене очевидно, що медична реформа - така складна конструкція, яку не можна побудувати самими адміністративними методами за командами згори. Потрібна кропітка робота, щоб реформа була зрозуміла кожному лікареві «первинки», кожній медсестрі, щоб не розхлюпати в гарних і струнких проектах кадри, школи, системи роботи, яким поки ще не створено реальної альтернативи. Міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова підсумувала висновки колегії приблизно так: «Реформуючи медицину, ми звітуємо показниками відкритих і відремонтованих лікарень та амбулаторій. А насправді важливою є зміна якості надання медичної допомоги, об’єктивної статистики захворюваності та смертності». Реформа медицини необхідна, але нині очевидно, що, як будь-який експеримент, реформа потребує динамічного коригування та уточнення. Треба зберегти суть і мету, але переглянути методи. Необхідно провести відкрите обговорення та аналіз позитивних і негативних сторін реформи, наявних проблем. Без такого аналізу реформа стане не реальним, а віртуальним адміністративним проектом, переваги якого будуть поховані під градом критики конкретних вузьких місць, які огульно впроваджуються там, де поки що не створено всіх необхідних умов та можливостей.

- Чому ви вирішили стати одним з лідерів громадської організації медиків Києва, яка так гостро розкритикувала хід реформи у столиці? Важко повірити, що така критика кимось санкціонована - для влади це фактичне визнання недоліків реформи, яких уперто не помічають чиновники.

- А чому ви кажете саме про недоліки? Будь-яка реформа супроводжується коригуванням. По-перше, критика медиків цілком конструктивна і професійна, вона триває в рамках діалогу, який міська влада, слід віддати належне, підтримує. Адже вони є виконавцями цієї реформи. О.Попов перед Днем медиків знайшов час для зустрічі, напевно, щоб почути об’єктивний та суб’єктивний погляди на ситуацію, а не запевнення, що в нас усе гаразд. Ми не виступаємо принципово проти реформи - вона життєво необхідна для вітчизняної медицини, але деякі методи її реалізації, безумовно, вимагають певної переоцінки.

По-друге, створення незалежних громадських організацій - вимога часу. Гадаю, головна проблема медичної, та й інших реформ у нашій країні, полягає саме у відсутності в нашому громадянському суспільстві структур захисту та лобіювання своїх професійних інтересів. Наведу дивовижний для України факт: у штаті міністерства охорони здоров’я Королівства Нідерландів 13 людей! Усього. Стратегію розвитку медицини в цілому та окремих галузей розробляють професійні асоціації медиків. Зокрема, я знайомий зі стратегією розвитку хірургії - її розроблено на 10 років уперед, а її автором, і, зрештою, відповідальною особою виступає Асоціація хірургів Нідерландів. Міністерство в цьому плані є контролером, наглядовою інстанцією, узгоджує інтереси галузі з інтересами інших державних установ і відомств, координує спільну роботу всіх державних установ із впровадження реформ. Переконаний, що це та перспектива, до якої повинна йти Україна, - опора на громадянське суспільство та створення його інститутів.

По-третє, пропозиція стати почесним президентом «Здорового Києва» вважаю для себе честю, оскільки серед учасників - еліта столичної первинної медичної допомоги, не тільки головлікарі поліклінік, а й рядові терапевти. Ці люди мають справжній авторитет у колективах, їх висунули не чиновники, а профспілки, і в усіх за плечима по 20, 30, 40 років практики. Я щиро сподіваюся, що не тільки поліклініки, а й лікарні, вся медична громадськість знайдуть у собі енергію, щоб чітко сформулювати проблеми та пропозиції стосовно ходу реформ, щоб обстоювати свої інтереси та права. Сказав би, що в Києві розпочався новий експеримент і новий етап медреформи - уперше на процес почали впливати самі медики. Якщо раніше реформа обговорювалася на рівні експертів зі статусами, високих посадових осіб, то тепер ми почули багато різких оцінок від лікарів-практиків.

- Які основні проблеми в реалізації медичної реформи в столиці?

- Насамперед - це збереження медичних кадрів. Яка користь із відкриття нових амбулаторій, якщо незрозуміло, хто саме в них працюватиме, якщо не існує стимулів, які дали б змогу зліквідувати некомплект лікарів? Не можна просто перекваліфікувати лікаря-гінеколога на сімейного лікаря за півроку в Інституті післядипломної освіти. Лікарі - це не взаємозамінні деталі. І якості кадрів, залученню фахівців, збереженню лікарських шкіл слід під час планування реформи приділити пріоритетну увагу. Сімейний лікар - це не просто посада та оптимізація бюджету, це підвищення спеціалізації, професійного рівня. Якщо сімейний лікар і лікар «первинки» недостатньо підготовлений, якщо система первинної допомоги реформується за суто адміністративними планами - до чого це призводить? Це означає, що люди втрачають здоров’я, а лікарні, куди поступають недообстежені пацієнти, перевантажуються і змушені виправляти запущені проблеми, які не отримали якісної консультації та лікування на первинному рівні. Це в остаточному підсумку призводить до збільшення витрат на медицину, а не до економії та оптимізації. Понад 40% пацієнтів, які потребують екстреного хірургічного втручання, у столиці приймають по «швидкій допомозі» дуже пізно - через 24 години з моменту захворювання. Переконаний, що реформа повинна містити в собі насамперед відповіді на такі практичні й комплексні проблеми.

Укомплектованість дільничними терапевтами на цей час у столиці становить 72%. Причому 60% із них - люди передпенсійного віку. Дефіцит кадрів у «первинці» в Києві - понад 500 лікарів. І навіть повна укомплектованість не змогла б усунути черги. Якщо терапевт на прийомі за одну годину повинен прийняти 10 осіб - чи може вважатися така медична допомога якісною? Це актуально як для первинної, так і для лікарняної медицини. Кожний випадок залишення посади лікарем працездатного віку за власним бажанням - це НП і серйозний привід розібратися в організації роботи відповідних чиновників. При цьому ми бачимо, що задекларована спеціалізація медичної допомоги - теоретично правильна - вимагає вдумливої реалізації на практиці. Тобто адміністративний апарат у результаті реформи збільшився відразу - а от кількість лікарів, які працюють на прийомі, не зростає. Подумаймо, чи є тут логіка?

Без забезпечення фінансування, без створення умов, без уваги до збереження кадрів медична реформа призводить до руйнування старої діючої моделі, тоді як нова ще не готова повноцінно функціонувати. Київ - багатомільйонний мегаполіс, і тут не може бути простих рішень і простих реформ.

- Ваше враження від результатів зустрічі медиків «Здорового Києва» із керівництвом столиці?

- Медики чекають конкретних результатів і продовження діалогу. Усе, що я вам сказав нині в загальних рисах, мої колеги розповіли детальніше. Але реакція керівництва столиці на ініціативу медиків мені, скажу відверто, додала оптимізму. За підсумками наради виступив сам О.Попов і заявив про ухвалення складного, але, я переконаний, необхідного вольового рішення - про те, що з 1 липня планове включення всіх районів Києва в експеримент медичної реформи буде призупинено - до підбиття проміжних підсумків та уточнення подальших дій разом із громадськими організаціями і профспілками медиків. Голова КМДА зазначив, що загальні терміни реалізації реформи можуть бути витримані, якщо найближчим часом буде зроблено публічний професійний аналіз і вироблено рекомендації для подальших дій. Що в розвитку інституту сімейного лікаря необхідно створити насамперед дієвий механізм стимулювання роботи лікарів «первинок».

Отже, стурбованість медиків дістала конкретну відповідь - у процес медичної реформи в Києві буде внесено корективи. Також О.Попов обіцяє провести найближчим часом науково-практичні конференції з участю громадських організацій у кожному районі столиці, щоб узгодити з медиками подальший хід реформи в Києві. Вважаю, слухання з питання медичної реформи в Києві - це правильний шлях спільної роботи та єдино можливий, щоб медична реформа стала для столиці не часом втрат, а часом досягнень.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК