Попри оптимістичні прогнози, зупинити рак на порозі XXI століття не вдалося. Надії на повну й остаточну перемогу за допомогою генної інженерії та імунотерапії не виправдалися. Це ясно дав зрозуміти проведений в Україні Міжнародний форум «Онкологія-XXI».
Рак досі лідирує в списках захворюваності та смертності всіх країн. З огляду на ритм і умови сучасного життя, це не дивує. Щомиті в організмі людини ділиться близько 25 млн. клітин. Під впливом шкідливих чинників довкілля в момент розподілу нерідко виникають «збої». По ідеї, вони відразу мусять усуватися геномом клітини. Але якщо порушення стосуються самих генів, вони просто не в змозі зайнятися «ремонтом». Крім того, науці уже відомі близько 100 різних генів, зміни в яких запускають онкопроцес. Тож ризик розвитку раку у сучасної людини досить високий. В Україні він загрожує приблизно кожній шостій жінці і кожному четвертому чоловікові.
Вивчаючи «супротивника», світова наука й медицина досягли разючих результатів. Ми вже не лише ставимо діагноз, а й розуміємо, чому пухлина розвивається. Ми навчилися вчасно виявляти і лікувати онкозахворювання, котрі раніше вважалися невиліковними. З’явилися нові, у ряді випадків неймовірно ефективні, методики та цілі напрями в онкології. Проте основними залишаються традиційні методи лікування — хірургічний, променева, гормональна і хіміотерапія. Щоправда, їхні можливості останнім часом значно зросли.
За словами однієї з учасниць форуму, професора Російського онкологічного наукового центру ім. Н.Блохіна Наталі Переводчикової, сучасні хіміопрепарати значно ефективніші, аніж їхні попередники, що застосовувалися ще років 10—15 тому. Вони стали більш специфічними (цілеспрямованими), з’явилася можливість використовувати їх на значно ранніх стадіях захворювання, що найбезпосереднішим чином позначається на виживанні та якості життя хворих.
— Тому саме підвищення ефективності традиційних методів лікування, серед яких і хіміотерапія, стало сьогодні головним напрямом в онкології, — вважає професор Інституту експериментальної патології, онкології і радіології ім. Р.Кавецького Галина Кулик. — В основному, дослідження ведуться з вироблення найбільш раціональних схем лікування онкохворих. Розробляються і принципово нові препарати. Одні з них — протипухлинні вакцини, котрі або зупиняють нестримний ріст клітин, або роблять пухлинну тканину чутливішою до «хімії». У ряді випадків їхнє застосування дає гарний результат. Але проблема в тому, що такі препарати виготовляються індивідуально, приміром, на основі власних онкоклітин хворого, певним чином модифікованих. А це дуже дорога і трудомістка справа. Тому вакцини, як і деякі інші сучасні розробки, поки вдосконалюються й у широкій практиці не застосовуються.
Взагалі, якщо говорити про сучасні методи, як цілком самостійні, так і такі, що доповнюють основні схеми лікування, то їх сьогодні чимало. Що тільки намагаються робити з пухлиною! Її і нагрівають до певної температури (гіпертермія), і заморожують (кріотерапія), і піддають дії високого тиску — у таких умовах злоякісні новоутворення гірше постачаються киснем, не діляться, а тому на них простіше впливати ліками й опроміненням.
Неординарний підхід можливий і до інших традиційних методів лікування. Скажімо, у Томському НДІ онкології (РФ) запропонували використовувати променеву терапію безпосередньо під час операції. Залежно від місця розташування пухлини хірург розкриває грудну або черевну порожнину і ще до видалення новоутворення опромінює його, у результаті чого гинуть метастатичні клітини. Кілька років тому західні онкологи почали застосовувати такий нетрадиційний метод, як фотодинамічна терапія (у нас він поки лише в стадії розробки). Суть його в тому, що пухлинну тканину забарвлюють спеціальним препаратом, а потім опромінюють світлом певного кольору, як правило, червоного. При цьому ракові клітини починають гинути вже через півгодини після «засмаги», у той час як здорові від нього анітрохи не страждають.
Пропонують руйнувати пухлини і генетично модифікованими бактеріями, які вводяться в організм за допомогою звичайного шприца. Автори цього методу сподіваються, що він дозволить лікувати рак узагалі без хірургічного втручання: хіміопрепарати не дають пухлині розвиватися, знищуючи перероджені клітини ззовні, а бактерії, введені в центр пухлини, «виїдають» її зсередини.
Удосконалюються і методи доставки ліків до місця «призначення». Приміром, лікарі Українського НДІ онкології АМН України знайшли засіб селективної, вузькоспрямованої дії на пухлину, уводячи необхідні препарати крізь судини. Завдяки цьому знижується інтоксикація організму, а в пухлину перестає надходити артеріальна кров, що робить її вразливішої для ліків.
Є і дуже оригінальні розробки. Так, у німецькому Інституті генетики рослин сконструювали генно-інженерний сорт картоплі, у бульбах якої містяться білки, практично аналогічні тим, які входять до складу вірусу папіломи людини. Вчені сподіваються, що генетично модифіковану картоплю можна буде використовувати як вакцину, що стимулює утворення антитіл до вірусу папіломи, на «совісті» якого половина усіх випадків злоякісних пухлин шийки матки. А працівники Каліфорнійського університету розробили формулу спеціального дезодоранту, котрий знижує діяльність яєчників, із яким медики пов’язують розвиток раку грудей. Більше того, присутність у складі дезодоранту «жіночого» гормону естрогену запобігає ранньому настанню менопаузи у жінки.
Словом, сьогодні ми перебуваємо на порозі революційних змін, пов’язаних із розумінням біології пухлинного процесу і появою можливостей ефективно впливати на злоякісні новоутворення. На жаль, мине не менше п’яти-десяти років, перш ніж новітні технології ввійдуть у широку практику. Це підтверджують і присутні на міжнародному форумі менеджери найбільших фармакологічних концернів, що випускають онкопрепарати. За словами одного з них, у найближчу п’ятирічку (приблизно стільки потрібно для введення такого препарату в практику) суттєвого прориву в онкології не передбачається.
Якщо говорити про лікування хворих у нашій країні, то тут спостерігається цілий ряд парадоксів. З одного боку, на ринку є всі необхідні лікарські засоби, у тому числі й останнього покоління — високоефективні, вибіркової дії, менш токсичні. Наприклад, один із таких препаратів — для лікування пухлин лімфоїдної тканини — не ушкоджує клітини, а зв’язується з певним антигеном злоякісних лімфоцитів, запускаючи при цьому імунні процеси, що призводять до загибелі ракових клітин. Користуючись такими препаратами, хворий не страждає від слабості, запаморочення, нудоти, випадання волосся й інших наслідків інтоксикації. Деякі ліки для більшої зручності випускаються в таблетках, завдяки чому хворий може використовувати їх удома, а не лягати для проходження курсу «хімії» у клініку.
Однак доступні вони далеко не всім. Те, що закуповується на бюджетні кошти, вибирається за принципом оптимального співвідношення ціни та якості, причому не так уже рідко з явним перекосом у бік першого. Іноді до тендерів допускаються ліки маловідомих фірм, про ефективність застосування яких немає жодних достовірних даних. Тому онкохворі жорстоко страждають від тяжких побічних ефектів, через які багато хто змушений навіть відмовитися від лікування.
Це стосується й інших методів лікування. За словами головного лікаря Київської міської онкологічної лікарні Геннадія Олійниченка, в Україні сьогодні є можливість застосовувати всі сучасні методики та схеми лікування (їхньому обговоренню, власне, і був присвячений форум). В основному, на його погляд, тому, що кардинальним чином змінилася (невідомо, чи надовго. — Т.Г.) стратегія МОЗ й уряду щодо фінансування програми «Онкологія»: в останній рік кошти на медикаменти й устаткування надходять вчасно й у запланованому обсязі.
Та проблема в тім, що тривалі роки ці гроші не надходили зовсім. Устаткування в цілому ряді медустанов практично повністю морально застаріло чи вийшло з ладу, а для його заміни потрібні суми як мінімум у десять разів більші. Деякі зразки ще радянської техніки не лише не інформативні, а й небезпечні для здоров’я пацієнтів. І це в той час, коли сучасна апаратура творить справжні чудеса в діагностиці, «засікаючи» розвиток онкопроцесу на найранніших його стадіях, і лікуванні пухлин. Скажімо, навіть сеанси променевої терапії можливо робити щадними — завдяки тому, що зменшився час сеансу з 15 хвилин до 40 секунд і більш спрямованою стала дія самих променів, що «світять» безпосередньо на пухлину, не зачіпаючи здорові тканини.
Впадати у відчай усе ж таки не варто. Діюча апаратура в країні є і за бажання (а в деяких випадках і наявності грошей) зробити якісну діагностику не так уже й складно. Головне — знаходити час для регулярних профоглядів, особливо після 40 років. Запобігти злоякісному переродженню клітин допоможе філософське ставлення до дійсності і здоровий спосіб життя — розумне чергування роботи і відпочинку, заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі, правильне харчування. А тим, хто, на жаль, не зміг уникнути тяжкої недуги, залишається чекати — адже, можливо, нехай через п’ять років, а все ж відбудеться цей довгожданий прорив у лікуванні раку, що дозволить позбуватися злоякісних пухлин практично на будь-яких стадіях.