ОЧІ І ЛАЗЕР

«Не бійтеся... Стежте за червоною точкою», — м’яко, але категорично звертається лікар-офтальмолог до дівчинки, яку оперують. «Замріть!» — лунає далі наказовим тоном. Точність лазерного «прицілу» за кілька секунд вирішує дальшу долю очей пацієнтки. Через три-чотири хвилини операція позаду — дівча всміхається. «А ви зачіску змінили», — чую раптом на адресу наступної пацієнтки. Згодом, уже під час операції, пригадає, що років десять тому оперувала її чоловіка...

Своєю довірливою манерою спілкування лікар створює певну доброзичливу ауру, тож складні лазерні апарати перестають лякати і, якщо напружити фантазію, трансформуються на... самовари. Адже клімат у відділенні лазерних методів лікування ока Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» (ЦМХО) умиротворений і доброзичливий, майже такий, як під час чаювання. І це незважаючи на те, що відділення просто-таки «тріщить» від хворих, а лікарі й медсестри «розриваються» між ними всіма, наче бджоли в час буйного цвітіння.

ЦМХО — некомерційний медичний заклад на чолі з головним офтальмологом Міністерства охорони здоров’я України, членом-кореспондентом АМН України, професором М.Сергієнком і головним дитячим офтальмологом МОЗ України, головним лікарем ЦМХО С.Риковим. Зусиллями його керівництва рік у рік удосконалюються устаткування й методи лікування очних захворювань. Сьогодні пропонуємо вашій увазі розмову з головним офтальмологом столиці, заслуженим лікарем України, завідуючою відділенням лазерних методів лікування ока «Центру мікрохірургії ока», кандидатом медичних наук Наталією ПАСЄЧНІКОВОЮ. (Як ви вже, певно, здогадалися, на початку йшлося саме про неї.)

— Наталіє Володимирівно, багато наших читачів цікавляться, чим різняться лазерна операція, лазерна стимуляція й лазерна корекція? Адже всіх їх, як я розумію, роблять без традиційного грубого хірургічного втручання, не порушуючи цілісності ока. Чи всі вони належать до лікувальних методів?

— Нині вся медицина, зокрема й офтальмологія, відходить від інвазивних методів лікування. Так, хірурги проводять ендоскопічні операції (без великого розтину шкіри, роблячи лише маленькі проколи). Сьогодні ця тенденція характеризує всю світову медицину. Й офтальмологія тут, як завжди, на передових рубежах. Узагалі, за точністю діагностики вона на першому місці серед інших медичних спеціальностей. У цьому сенсі офтальмологам, з одного боку, легше, а з другого — важче. Легше, позаяк око прозоре й доступніше для діагностики, важче, бо «дзеркало душі» — дуже ніжний орган і не терпить грубого втручання. Тому офтальмологія прагне до неінвазивності.

Лазерний промінь — промінь сонця, те ж таки життєдайне світло. Але навіть сонце може нашкодити людині, якщо вона, скажімо, «згорить» на пляжі. Так само й лазерний промінь. Він може допомогти вилікувати око, а може й нашкодити. Усе залежить від дози світла, яка потрапляє в око. Чим менше пошкоджує світло тканини ока, тим краще. Для цього спеціально підбирають довжину хвиль лазерного променя. Вони бувають інфрачервоні, жовті, зелені, сині. Вчені визначають, який саме промінь більше придатний для лікування конкретного очного захворювання, приміром, хвороб сітківки чи судинної оболонки, та при цьому менше її ушкоджує. Тому й різниця між методами лазерного лікування полягає саме в їх інвазивності (ушкоджувальний ефект).

Червоні промені малої інтенсивності й потужності відроджують до життя вмираючі або дистрофічно змінені клітини, яким бракує живлення. Око живе тоді, коли одержує світло. У темряві воно не житиме, не функціонуватиме. Тому лазерна стимуляція — це і є ніжні, слабкої інтенсивності червоні промені, які допомагають відновлюватися нервовим клітинам. Вони також поліпшують судинне живлення ока, насичення його тканин киснем тощо. У нашому відділенні ми отримуємо дуже хороші результати такої неінвазивної терапії світлом. Напевно, тому на такий простий метод лікування, як стимуляція, люди записуються заздалегідь (як мінімум на півроку наперед). На жаль, для її проведення у відділенні є лише один прилад. Водночас дуже багато наших пацієнтів потребують лазерної стимуляції ока.

Інколи тканинам ока допомогти вже важко. Йдеться про новоутворені судини при діабеті, розростання зайвої тканини в оці після тромбозів або після інших операцій, які проводять в офтальмології. У таких випадках потрібно застосувати лазер більшої потужності. З його допомогою можна знищити каламутну тканину, що заважає зору, і при цьому не зашкодити живій та здоровій. Смисл лазерних операцій саме в цьому: великою потужністю з великою точністю з ока без розтину видаляють те, що перешкоджає людині бачити. Приміром, при діабеті чи після травм в оці людини розростаються «зайві» судини, які не вдається прибрати скальпелем або змусити не рости. Але якщо їх припекти лазером, вони перестануть далі розвиватися і вже не заважатимуть бачити. Утворену каламутну плівку в оці також розтинають лише з допомогою лазерного променя. Те саме стосується і спайок всередині ока, які виникають після проникаючих травм. Такі патології лікують променем лазера великої потужності.

Лазерна корекція — це зміна форми ока. Щоб зрозуміти механізм проведення цієї операції, уявімо собі око у формі трохи витягнутої кулі. Чим більше воно схоже на кулю, тим більша кривизна ока й тим вища короткозорість. Приміром, у риб ідеально круглі очі. Тому всі вони короткозорі. У людини з нормальним зором око трохи витягнуте. А в короткозорої воно схоже на риб’яче: має попереду велику опуклість роговиці. Щоб її компенсувати, потрібно носити окуляри (з увігнутими лінзами, що зменшує кривизну, і промені досягають сітківки, відповідно, зображення стає чітким). Аналогічно робиться й лазерна корекція. Вуглекислий лазер величезної потужності, який не встигає навіть обпекти око, за частки секунди випаровує «зайву» тканину. Дія його поверхнева й не торкається внутрішніх оболонок. Внаслідок «випарювання» змінюється форма ока.

— Тобто око набуває нормальної форми?

— Не нормальної, а іншої.

— У такому разі чи усувають короткозорість як захворювання?

— Ні, змінюється лише форма ока. Фактично лінза робиться з нашої живої роговиці. Тому операція й називається «лазерна корекція». Смисл її той самий, що й в окулярах або контактних лінзах. Тому вважаю: цей метод не має нічого спільного з лікуванням короткозорості. Або ж лікує її так само, як окуляри й контактні лінзи.

— Досвідчені лікарі стверджують, що будь-яке втручання ззовні, тим більш оперативне, може бути небезпечним. Наскільки, у такому разі, безпечна лазерна корекція?

— Я б не назвала її суто косметичною операцією, адже цим методом видаляється частина роговиці. При цьому не гарантовано, що не виникнуть ускладнення, здатні спричинити втрату зору. Приміром, може статися, що «випарене» місце помутніє. І тоді операції вже не уникнути. Позаяк випромінювання дуже потужне, воно може потрапляти й усередину ока. Тому якщо є якісь серйозні хвороби (приміром відшарування та дистрофії сітківки чи схильність до них), застосування лазерної корекції протипоказане.

— Якщо лазерна корекція — не метод лікування, чи можуть бути показання до її застосування?

— Звісно. Причому як соціальні, так і медичні. Скажімо, якщо в пацієнта помутніння роговиці виявлене лише у верхніх шарах, то зняти його можна й «випарюванням». Цим самим методом можна видаляти й рубці на оці. Але є люди, в яких, крім тієї ж короткозорості, хвора роговиця (приміром, дистрофії роговиці). Призначати їм лазерну корекцію потрібно з великою обачністю.

Гадаю, для будь-якого методу корекції, чи то окуляри, контактні лінзи, кератотомія (хірургічна корекція) чи лазерна корекція, є свої показання та протипоказання.

— Якщо, як ви кажете, лазерна корекція не має нічого спільного з лікуванням короткозорості, — можна зробити висновок, що цього захворювання досі не лікують.

— Так. Багато вчених зараховують короткозорість до генетичних захворювань. Тобто поки наука не навчиться керувати генами, медики не навчаться лікувати короткозорість.

— Сьогодні, напевно, немає телеканалу чи друкованого видання, які б постійно не рекламували переваг лазерної корекції. В одній з рекламних програм на телебаченні лікар-офтальмолог, розповідаючи про ці переваги, був чомусь в окулярах. І хоча на Заході лазерну корекцію застосовують уже давно, багато тамтешніх знаменитостей, ведучі телепрограм тощо не розлучаються з окулярами. Навряд чи причина цього в їхньому важкому матеріальному становищі. Чи окуляри — частина їхнього іміджу?

— Крім медичних показань і протипоказань до проведення лазерної корекції, є ще й соціальні. Людина має право розпоряджатися своїм тілом на власний розсуд. Тому сама має вибирати якість життя. Наведу приклад. Одна з моїх пацієнток — балерина — в окулярах танцювати не може, контактні лінзи під час стрибків випадають. Тобто вона повинна або змінити професію, або піддати себе безумовному ризику та зробити лазерну корекцію. Слід зазначити, що кожного пацієнта завжди попереджають про можливі ускладнення, після чого він уже сам має вибрати, що для нього важливіше.

— Що зручніше — зрозуміло. А от що безпечніше та надійніше: окуляри, контактні лінзи чи лазерна корекція? Чи не буває так, що після неї зір знижується через якісь суб’єктивні чинники, не враховані під час цієї послуги (приміром, при пологах або інших фізичних і психічних навантаженнях)?

— Це залежить від виду діяльності людини. Окуляри бувають також дуже небезпечними. Скажімо для боксера. На рингу йому їх неминуче розіб’ють, а осколки можуть травмувати очі. Тобто, знов-таки, надійність і безпека методів корекції залежать від професії і якості життя людини.

Проте окуляри мають одну незаперечну перевагу, що входить у поняття надійності: їх можна надіти та зняти. Скажімо, коли короткозорій людині потрібно щось роздивитися близько, вона може зробити це, знявши окуляри. Адже короткозорий на близькій відстані бачить набагато краще, ніж будь-яка інша людина. Водночас, якщо його робота пов’язана з дуже малими деталями і вік сягнув за 40 років, то, навіть зробивши корекцію, він змушений буде надіти окуляри. Короткозорість нікуди не зникає, і якщо вона прогресує, то прогресуватиме з окулярами, контактними лінзами чи з лазерною корекцією зору.

— Скільки в середньому пацієнтів звертається у ваше відділення по допомогу?

— Кажуть, є люди, котрі за своє життя жодного разу не зверталися до лікаря. І я таких зустрічала. Але 99% людей усе-таки бодай один раз, але окуліста відвідують. Нині, можливо, у зв’язку з погіршенням матеріального добробуту не всі пацієнти з інших міст і сіл можуть приїхати на консультацію чи лікування до нашого Центру. У цілому ж торік лише в нашому відділенні пролікувалося близько 12 тис. пацієнтів.

— На що найчастіше скаржаться пацієнти? Яка вікова група людей переважає на ваших прийомах?

— Зі скаргами на погіршення зору до нас приходять пацієнти різного віку. З минулого року при нашому відділенні працює центр ретинопатії недоношених дітей. Але ризик втрати зору, безумовно, вищий у людей після 50 років. Як свідчить статистика, 80% з них сліпнуть від вікової макулодистрофії. Це захворювання дуже важко лікувати, і воно призводить до втрати зору. Досі вилікувати вдавалося лише 30% цих патологій, тобто кожного сьомого хворого на макулодистрофію. Нині, завдяки новій методиці транспуппілярної термотерапії (ТТТ), під час якої лазер нічого не випалює, а дуже нагріває патологічну тканину, можна вилікувати вже 8 з 10 чоловік. Прилад для проведення ТТТ ми одержали кілька тижнів тому. І ось уже можемо похвалитися: вдалося зберегти зір пацієнту.

Щойно в нас з’явиться прилад для проведення фотодинамічної терапії (ФДТ), у ЦМХО можна буде лікувати всі макулодистрофії. Адже тепер, за найскромнішими підрахунками, тільки в Києві від цього захворювання очей страждають 50 тис. чоловік, тобто близько 2% усього населення міста. А ФДТ і ТТТ — два найсучасніших методи проведення лазерних операцій. У жодній із східноєвропейських країн сьогодні немає можливості під одним дахом лікувати відразу двома цими апаратами.

— Крім періодичних відвідань лікаря-офтальмолога, що необхідно знати людині, схильній до захворювань очей? Як харчуватися?

— Немає єдиного рецепта для всіх очних захворювань. Природно, очі — не ізольований орган, і якщо є певна дієта, пов’язана з будь-яким іншим захворюванням (гіпертонією, цукровим діабетом тощо), її слід дотримуватися. Адже все, що добре для організму, — добре для очей. У разі ж макулодистрофій (та інших захворювань сітківки) вживання в їжу зелених салатних овочів (брюссельської капусти, шпинату тощо) знижує ризик швидкого розвитку захворювання. Але це, звісно, не лікування, а лише профілактика.

Останні дослідження також засвідчують: людям із захворюваннями очей не рекомендується довго перебувати на сонці (за окремими даними, не більше п’яти годин). Особливу увагу своїм очам мають приділяти жінки старші 50 років зі світлими очима. Саме вони найбільше схильні хворіти на вікові макулодистрофії. Негативно впливають на очі алкоголь і паління. Численні дослідження підтверджують, що це великий чинник ризику. Проте любителі пива можуть не боятися. Американські вчені, які проводили дослідження на жителях міста Бівердамм, запевняють: пиво не впливає негативно на очі.

Отож занапащає людей не пиво...