Нинішній рік у нас позначений рекордним рівнем захворюваності тварин на сказ: за дев’ять місяців — 1587 випадків. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. У низці областей рівень захворюваності підвищився в 2,5—3 рази (Чернігівська, Черкаська обл.), а, скажімо, на Житомирщині та Хмельниччині — вп’ятеро. Основною причиною таких «досягнень» фахівці називають неможливість проведення щеплень проти сказу серед диких тварин. Передусім серед популяції червоної лисиці: саме її представники є своєрідним резервуаром рабічної інфекції (сказу).
Оскільки нині в господарських угіддях належним чином не протруюються мишоподібні гризуни, чисельність популяції лисиць у деяких регіонах перевищила норму в 2—4 рази. Раніше в нас цю проблему цілком успішно розв’язували відстріли. Сьогодні ж представники сільських рад і ветеринарних служб на місцях заявляють: немає грошей на патрони. При цьому в населених пунктах помітно побільшало бездомних кішок та собак, вакцинація яких також не проводиться.
У полях і лісах у лисиць та здичавілих котів спільний продукт харчування — мишоподібні. З одного боку, бездомні мурки певним чином конкурують із лисицями, з іншого — самі стають предметом полювання: лисиці часом віддають перевагу котячому м’ясу перед мишачим. Поранені хворими лисицями кішки, повертаючись у населені пункти, згодом хворіють; вони кусають і одна одну, і мишоподібних, і собак. Тобто відбувається перезараження. Від людини до людини хвороба не передається. Людина — глухий кут для рабічної інфекції.
У 2001 р. по Україні було зареєстровано 108,7 тис. звернень людей у травмопункти з укусами. У 2002-му — 110 тис. Нинішнього року, як вважають фахівці, цей показник може бути значно вищий. Причому кусають людей не лише собаки й кішки, а й кажани, куниці, єноти, вовки... Зі збільшенням кількості укусів збільшується й кількість осіб, котрі потребують антирабічного лікування. Судячи з масштабів поширення захворюваності тварин, ситуація ось-ось може вийти з-під контролю. До речі, у 2002 р. в Україні було зафіксовано вісім випадків загибелі людей від сказу. Нинішнього, за дев’ять місяців, — три: у Львівській, Полтавській і Черкаській областях.
— Практично по всій території України відзначається зростання кількості захворювань тварин на сказ, — констатує заступник голови державного департаменту ветеринарної медицини України при МАП, начальник управління забезпечення протиепізоотичної роботи Олександр Кучеренко. — Три випадки зафіксовано навіть у Києві й один у Севастополі. Найтяжче становище склалося в Чернігівській області — за дев’ять місяців зареєстровано 207 випадків хвороби й загибелі тварин. У Хмельницькій — 153, у Черкаській — 144, у Житомирській — 132. Небезпеку поширення сказу збільшує те, що у вірусу виявлено здатність до мутації, відтак на сказ почали хворіти мишоподібні гризуни...
Уже розроблено проект національної програми боротьби зі сказом. Інакше ситуація може вийти з-під контролю.