«М’ЯЗОВА РАДІСТЬ» ДЛЯ СТОМЛЕНОГО СЕРЦЯ

Людське серце. Протягом усього життя людини цей маленький трудівник, розміри якого не перевищують розмір кулака, невпинно пульсуючи, перекачує не менше 300 тисяч тонн крові.

Ситуація з хворобами серця в наш час загрозлива. Адже минуле століття поставило перед людством несподівану проблему, яка одразу ж перетворилася з медичної на соціальну. Коронарна, або ішемічна, хвороба серця (ІХС) за порівняно короткий час набула характеру пандемії: у більшості країн світу ураження серцево-судинної системи — основна причина смертності і захворюваності населення.

Як зберегти серце? Що потрібно йому для міцного здоров’я? Про це сьогодні розповідає досвідчений лікар-кардіолог із майже двадцятирічним стажем Тетяна БАСОВСЬКА, яка працює у 12-й київській лікарні.

— Ще на початку минулого століття коронарна хвороба траплялася вкрай рідко. Тепер же вона дуже поширена...

— Пояснюється це, хоч як парадоксально, бурхливим розвитком цивілізації, урбанізацією життя, наростанням його темпів. Ускладнення трудових процесів і пов’язане з цим зростання розумових та психологічних навантажень поєднується із різким зниженням фізичної активності. Велику роль зіграла зміна характеру харчування — невиправдане збільшення калорійності їжі. І, безумовно, зловживання алкоголем, значне поширення паління, особливо серед молоді і підлітків, яке ускладнюється забрудненням довкілля...

— Кардіологи часто підкреслюють, що хвороби серця нині «помолодшали»...

— Про «омолодження» хвороб серця найбільш наочно можна судити на прикладі коронарної хвороби. Ще на початку минулого століття видатні кардіологи В.Образцов та М.Стражеско вперше у світі біля ліжка хворого поставили діагноз — інфаркт міокарда. А в наші дні навіть кардіолог зі скромним стажем розкаже вам про пацієнтів, які пережили інфаркт у 20—30-річному віці.

Дослідження засвідчили, що атеросклеротичні ураження коронарних артерій є у 10 відсотків дітей у віці 10—14 років.

Приблизно до 40 років, — раніше не помічаємо свого серця: у молодості інші проблеми, — можна виявити ознаки грізного захворювання, яким є ішемічна хвороба. На жаль, нерідко ні лікар, ні 35—40-річний пацієнт, якого в поліклініку, швидше за все, привели силоміць, не вірять, що вони мають справу з цим захворюванням. Як правило, ставиться безневинний діагноз — вегетативно-судинна дистонія...

— Які ж причини виникнення хвороби серця в молодих?

— Ті ж самі, що й у людей літніх. Чинники ризику небезпечні для всіх. Але в юності нерідко нехтують небезпекою. Масові дослідження свідчать, що приблизно 40 відсотків підлітків у віці 17 років уже курять. У багатьох школярів відзначається підвищений артеріальний тиск. Долучимо до цього захоплення спиртними напоями і пусту трату часу замість занять у спортивній секції чи якоїсь фізичної праці. Можна також додати, що до чинників ризику молодий організм значно чутливіший, ніж організм дорослого (особливо до алкоголю та паління).

— Які ж заходи профілактики серцевих захворювань для людей здорових або відносно здорових?

— Ми звикли до терміна «практично здорова людина». Однак сумних прикладів, коли такі практично здорові люди раптово вмирали від першого серцевого нападу, можна навести силу-силенну. Чи були вони справді здоровими? Звісно, ні.

Епідеміологічні дослідження засвідчили, що близько чверті всіх чоловіків середнього віку, які раніше перенесли інфаркт міокарда, не знали про своє захворювання до спеціального огляду. Отже, нерідко проходить воно приховано. Величезна поширеність ІХС, а також «підступність» її перебігу диктують необхідність проведення масового обстеження населення з метою раннього виявлення хвороби і визначення ефективних методів боротьби з нею.

Торкаючись питання профілактичних заходів у боротьбі з серцево-судинними захворюваннями, слід особливу увагу звертати на збалансовані дієти, віддаючи перевагу продуктам рослинного походження: бобовим, зерновим, овочам (сирим або вареним), фруктам. Споживання продуктів, багатих на холестерин (жирного м’яса, яєць, вершкового масла, сметани, чистих жирів), бажано значно зменшити, замінивши їх у харчовому раціоні рибою, птицею, нежирним м’ясом та рослинними жирами.

Сьогодні не викликає сумніву, що боротьба з артеріальною гіпертонією — головним чинником ризику ішемічної хвороби серця — основне завдання профілактичної кардіології. Шляхом активного виявлення і тривалого лікування гіпертонії вдасться значно знизити смертність від серцево-судинних захворювань. Однак досвід проведення профілактичних оглядів як у минулому, так і тепер, свідчить, що значна частина населення не розуміє їх важливості й корисності. А жаль.

— Люди творчих професій частіше за інших ризикують стати пацієнтами кардіолога. Що б ви, Тетяно Святославівно, порадили їм і всім читачам газети?

— Хочеться дати кілька практичних порад, наповнених не лише жартом, а й здоровим глуздом.

Подолайте власну інерцію, умовності, можливо, хибний сором і починайте із завтрашнього дня займатися фізичною культурою. Виберіть те, що вам до душі, у кожному разі ви лише виграєте. Пам’ятайте: відпочинок активний кращий за пасивний. Піша прогулянка перед сном принесе більше користі, ніж телевізійна передача, під час якої ви нерідко засинаєте в кріслі.

Купіть собі велосипед, він значно дешевший за автомобіль. Після систематичних велосипедних прогулянок ви відчуєте «м’язову радість». Цього не відчуєте за кермом автомобіля.

Ви вже помітно додали у вазі, у вас з’явилися задишка, неприємні відчуття в ділянці серця. Пам’ятайте: їсти потрібно, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Намагайтеся підвестися з-за обіднього столу, багатого соками, овочами і фруктами, раніше, ніж у вас з’явиться бажання віддихатися.

Негайно кидайте курити і сприяйте тому, щоб це зробили й інші.

Врахуйте, що стан вашого здоров’я залежить і від ваших стосунків з іншими людьми. Ставтеся до них із такою ж доброзичливістю, яку ви хотіли б бачити і стосовно себе.

Знайте, що в атмосфері дружелюбності, порозуміння, яка складається у вашому колективі й у стосунках із близькими вам людьми, серця б’ються в унісон і їм ніщо не загрожує.