ЛІСОВІ КІЛЕРИ

Початок грибного сезону нинішнього року майже відбиває сумну статистику минулого — вже зареєстровано понад двісті отруєнь, причому кожна четверта жертва — дитина, є смертельні випадки (троє дорослих і одна дитина). Щоправда, намітилася позитивна тенденція: стало менше хлопчиків і дівчаток, які постраждали від грибних отруєнь. Проте давати прогнози, зрозуміло, зараз передчасно.

Головний державний санітарний лікар України, перший заступник міністра Ольга Бобилєва вже з першими грізними «грибними сигналами» підписала постанову «Про впровадження заходів із запобігання виникнення отруєнь грибами серед населення України». Заходи розроблено на базі проведеного вченими аналізу торішньої грибної епідемії року: 2750 отруїлися, у тому числі 631 дитина, 192 померли, зокрема 43 дитини.

Вперше керівникам санітарно-епідеміологічних служб на місцях запропоновано змінити рекомендаційні форми проведення роз’яснювальної роботи на більш жорсткі й заборонні. Мабуть, практично це реалізувати буде важко. Адже наша країна — не Данія, де досі діє давній королівський указ про заборону збирати гриби. «Традиція» в буквальному перекладі з латинської — передача. Проте мудрі латиняни передавали своїм нащадкам правила поведінки, які зміцнюють їхнє здоров’я, — може, тому італійці, як і жителі більшості цивілізованих країн, йдуть по гриби в супермаркет. У нас же збирання грибів — національна традиція, заборонити її — те саме що накласти вето на риболовлю. Крім того, щорічна грибна епідемія має й соціально-економічне коріння: майже половина жертв — безробітні та пенсіонери, котрі намагаються поповнити свій убогий харчовий раціон за рахунок грибів.

Як засвідчив аналіз минулого року, на «тихе полювання» до лісу ходила лише третина потерпілих, решта збирали гриби в парках, при дорозі чи купували на так званих стихійних ринках. Тому постійно лідирують у сумному «грибному марафоні» нелісові регіони. На кінець червня в Донецькій області зареєстровано 48 потерпілих, Дніпропетровській — 26, Херсонській — 24, Запорізькій — 21. Мало того, що населення цих регіонів не має навичок збирання грибів, тобто не знає їхніх характерних ознак, — у степовій зоні росте мало трубчастих грибів, переважно пластинчасті, серед яких особливо багато отруйних, і передусім кілер номер один — бліда поганка.

Основний лейтмотив постанови Ольги Бобилєвої — профілактика грибних отруєнь буде успішною лише за однієї умови — що нею займуться всі: і відомства, відповідальні за лісові багатства, і правоохоронні органи, і ЗМІ. Під час загострення ситуації з грибними отруєннями питання має розглядатися на засіданнях колегій охорони здоров’я, обласних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Інакше кажучи — сприймати отруєння грибами потрібно як НП.

Поки що в МОЗ ведеться так званий грибний реєстр, який дозволяє стежити за ситуацією в регіонах, спрямовувати за потреби консультантів для надання практичної допомоги на місці. У лікуванні грибних отруєнь особливо небезпечний непрофесіоналізм, тому розроблено й надіслано до областей стандарт лікування, що передбачає обов’язкову госпіталізацію потерпілого до спеціалізованого токсикологічного відділення. Для дітей це має життєво важливе значення, позаяк їхній організм не здатен боротися з грибною отрутою. Роз’яснювання медиків, що гриби — не хліб і не ласощі, на жаль, не сприймаються належним чином. А давати гриби дітям — злочин, оскільки ферментні системи підростаючого організму ще не сформовані, і навіть їстівні гриби дитячі шлунки не в змозі перетравити.

Несприятлива грибна ситуація турбує і фахівців-мікологів, які все життя присвятили вивченню грибного царства. Розмовляючи з головним науковим співробітником відділу мікології Інституту ботаніки НАН України, доктором біологічних наук А.Бухалом, довідуюся, що українські вчені розробили нові грибні технології, препарати широкого спектру фармакологічної дії. Спільно нарікаємо на прорахунки в роз’яснювальній роботі: і плакатів замало, і виставки грибні раніше проводилися, а нині про них забули. Серед жертв торік кожен п’ятий — школяр. Отже, вина за те, що трапилося, і на совісті вчителів. Пригадали науково-популярний фільм з участю Асі Сергіївни, де показували унікальні кольорові зйомки грибів, які вкарбовувалися в пам’ять своєю переконливістю щодо смертельної небезпеки. Де цей фільм тепер?..

А поки що для тих, хто все-таки перебігає на червоне світло, розраховуючи на «може, минеться», поради:

— не проводьте ризикованих експериментів на собі: увечері спробувати приготовлені гриби, а вранці дати дитині. Грибна отрута діє дуже індивідуально, залежно від кількості спожитого продукту та сприйнятливості організму. Тому її дія може проявитися не тільки через кілька годин, а й днів;

— цибулина і срібна ложка — ненадійні індикатори перевірки їстівності грибів. Після таких доморослих прийомів експертизи люди нерідко опиняються в реанімації;

— за найменшої підозри про отруєння грибами (нудота, блювота, болі в животі) випийте багато води, аби штучно викликати блювоту. Це дуже важливо — повністю видалити рештки грибів. Викликайте швидку і в жодному разі не відмовляйтеся від госпіталізації, поліпшення стану може бути мнимим, після нього може настати друга хвиля дії токсину. У лікарів-токсикологів є фаховий термін — правило золотого часу: не згаяти можливості врятувати хворого. Це особливо важливо при грибному отруєнні, коли відбувається своєрідний марафон — хто швидше «добіжить» до життєво важливих органів — токсин чи своєчасне лікування.

Від грибної епідемії рятівної вакцини поки що немає ніде у світі. Тому єдиний на сьогодні вихід — бути гранично обережним. Інакше похід до лісу може перетворитися на прогулянку мінним полем...