Лікарня на бескиді

«Наш головний лікар змушує працювати на власному городі всіх своїх підлеглих - від лікаря до санітарки. Такої ганьби, такої корупції в нашому місті ще не було!» - телефонний дзвінок змусив Ярослава Шинкарука, голову Косівської райдержадміністрації Івано-Франківської області відкласти всі справи і вирушити до новітнього феодала.

«Застав на гарячому: люди копають і перебирають картоплю. Правда, й головний лікар не гуляє - працює на тракторі», - згадує побачене Ярослав Шинкарук. - Виявилося, землю, яку успадкував від батьків, він віддав, щоб вирощувати овочі для районної лікарні, адже коштів на харчування хворих зазвичай не вистачає. Весь урожай перевозять у підвальне приміщення ввіреного йому закладу, де він може зберігатися аж до весни».

- Може, то хворі скаржилися, бо їх теж змушують сапати й копати?

- Боже борони, ми перевіряли. Недужі лікуються, а овочі вирощують технічні працівники котельні, інших служб, які в цей період вільні. Може, й не всіх це влаштовує, однак розуміють, яка це велика підмога для бюджету. Я на нараді доповідав про результати перевірки скарги про «корупційні дії» головного лікаря Косівської центральної районної лікарні Івана Фазана. Як на мене, цей приклад гідний наслідування, така небайдужість до своєї справи заслуговує на повагу й усіляку підтримку. Іван Васильович на всіх нарадах нарікав на розбиту дорогу, яка веде до лікарні, і домігся свого: знайшли-таки в бюджеті 700 тисяч гривень, зробили дорогу.

- Місцеве самоврядування зазвичай мало уваги приділяє медицині. Кажуть, районний бюджет - не сонечко, всіх не обігріє.

- Про те, що медицина в нас не на останньому місці, свідчать конкретні справи: лише за останні півтора року ми зробили капітальний ремонт у кількох відділеннях - дитячому, хірургічному і неврологічному, вклали в це чимало бюджетних коштів. Працюють не лише будівельники, а весь колектив лікарні. Медики самі вирішують, які кольори будуть у їхньому відділенні, підбирають штори, меблі, лампи, докладають зусиль, щоб медичний заклад був сучасним, затишним. Розпочали роботи з розширення терапевтичного відділення - ремонтуємо третій поверх стаціонару, на що виділили ще 100 тисяч гривень.

Ініціативи нашого головного лікаря підтримує не лише Косівська РДА, а й обласна держадміністрація, головне управління охорони здоров’я, завдяки чому вдалося придбати дороге обладнання - комп’ютерний томограф і апаратуру для відділення штучної нирки.

- Як вдається виділяти саме на охорону здоров’я досить значні суми з невеликого бюджету?

- Коли знаєш, що від цього залежить життя і здоров’я людей, все можна вирішити. Зараз трохи краще фінансуються заклади освіти та соцзахисту, а на потреби медицини, згідно з розрахунками Мінфіну, нам бракувало
7 млн. 800 тис. гривень. Райдержадміністрація подала свої пропозиції, голова районної ради скликав бюджетну комісію, цілий тиждень обговорювали всі варіанти і нарешті підготували бюджет, який передбачає фінансування всіх захищених статей на 100%, у тому числі і в медицині.

- Фінансування буде стовідсотковим тому, що урізали всі видатки до мінімуму, чи справді дістали з «заначки» 7,8 млн. для охорони здоров’я?

- Ми нічого не урізали до мінімуму, просто розглядали медицину як пріоритетний напрям. Водночас зобов’язали головного розпорядника коштів провести ревізію всіх лікувальних закладів і до 1 липня оптимізувати їх мережу. Ми дбаємо про медичних працівників, усіляко їх заохочуємо - крім зарплатні вони отримують надбавку за інтенсивність, за вислугу років, створюємо для них сучасні робочі місця, щороку всією громадою вітаємо з професійним святом, вшановуємо найкращих. За останні два роки з різних бюджетів було виділено 4,6 млн. грн. лише на придбання медичної апаратури. Сподіваюся, доб’ємося, щоб Косівська ЦРЛ мала 70-80% того обладнання, тих можливостей, які є в обласній лікарні, щоб люди з гірських сіл мали якісну й доступну медичну допомогу, - поділився планами Я.Шинкарук.

Косівщина - осердя Гуцульщини, один з п’яти районів, які мають статус гірського. Відстань між селами іноді здається невеликою, однак щоб у негоду в гірській місцевості здолати шлях хати до хати, потрібно чи не півдня. Медичну допомогу населенню, яке становить понад 88 тисяч, надають у 55 лікувальних закладах. Хоч би що казали про реформи в столичних кабінетах, на Гуцульщині точно знають - життя і здоров’я людей великою мірою залежить саме від рівня первинної ланки. Тому в районі взяли курс на підтримку сільських ФАПів та амбулаторій (дев’ять з десяти працюють на засадах сімейної медицини), облаштовують житло для медиків, закуповують необхідне медичне обладнання.

Кількість візитів до лікаря на одного жителя останнім часом незмінна - в середньому 5,7 за рік, разом із тим різко збільшилася кількість викликів лікаря додому - з 36 тисяч до 59 тисяч. Це свідчить про активну роботу сільських медиків, які надають допомогу хронічним хворим удома, що у свою чергу дало змогу зменшити кількість викликів «швидкої допомоги» та госпіталізації таких пацієнтів.

У той час як службу швидкої допомоги столиці постійно лихоманить - то майже наполовину скорочують підстави для виклику «швидкої», то збираються скорочувати посади лікарів у бригадах, - у гірському районі в такі ігри не граються. Відділення швидкої медичної допомоги базуються в чотирьох населених пунктах, усі бригади забезпечені апаратами ЕКГ, дефібриляторами, кисневими інгаляторами та апаратами штучної вентиляції легень. У семи бригадах працюють 19 лікарів і 45 осіб середнього медперсоналу, які підтримують постійний мобільний зв’язок з диспетчерським пунктом ЦРЛ.

Щороку в районі народжується близько тисячі малюків. Лікарі втішені тим, що в 2011-му першим на світ з’явився хлопчик. Кажуть, це добра прикмета. Пологовий стаціонар і дитяче відділення тут не гірші, ніж у столиці, а ставлення до пацієнтів, поза будь-яким сумнівом, набагато уважніше, привітніше. Тут відіграє свою позитивну роль специфіка невеликого міста, де всі на виду, де будь-яка новина - і добра, і прикра - розноситься миттєво. У пологовому відділенні Косівської ЦРЛ впроваджено сучасні технології, стали нормою партнерські пологи, в дитячій консультації створено кабінет підтримки грудного вигодовування, сформовано виїзні бригади спеціалістів, які проводять огляди в шкільних і дошкільних закладах району. Лікарня по праву отримала статус клініки, доброзичливої до дитини.

Зміни на краще - це результат системної роботи ЦРЛ і головного управління охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА, яке останні три роки постійно тримало на контролі районні лікарні. Максимум уваги приділяли акушерсько-гінекологічній службі, поставивши за мету зменшення малюкової та материнської смертності. Стало нормою, що фахівці управління щомісяця ведуть у районах прийом громадян, в яких є скарги чи якісь нарікання на місцевих ескулапів. У Косові теж спочатку стояли черги, а потім кількість скаржників зменшилася, бо всі проблеми вирішували на місці, не відправляючи заяв по колу, як це буває зазвичай. Кільком медпрацівникам, які порушили принципи лікарської деонтології та допустили помилки при веденні хворих, оголошено догани. Думаєте, медики були в захопленні від того, що їх контролює не лише начальство, а й пацієнти? Однак більшість лікарів узялися виправляти свої помилки, добре розуміючи, що втратити роботу легше, ніж її знайти. Знову ж таки особливість регіону - тут немає такого кадрового дефіциту, як у столиці та інших великих містах, тому нікого не тримають задля того, щоб тільки вакансія була заповнена.

Коли п’ять років тому Іван Фазан став головним лікарем Косівської ЦРЛ, господарство йому дісталося непросте - чотири стаціонари на 560 ліжок, розкидані по всьому району, плюс фтізіопульмонологічний диспансер на 80 ліжок. Узимку медики працювали в кожухах і не могли зігрітися, що вже казати про хворих, які лежали в холодних палатах.

- Перебої з виплатою зарплатні завдали великої шкоди - люди розучилися працювати на совість: хто коли хотів, тоді й зачиняв кабінет і йшов додому, - згадує Іван Фазан перші дні роботи на посаді головного лікаря. - Почав з дисципліни: за кілька місяців звільнив з роботи 17 осіб - тих, хто дозволяв собі на чергуванні вживати спиртні напої чи не вийти на роботу. Люди переконалися, де порядок і дисципліна - там добре працювати. Останнім часом ми зробили багато ремонтів. Подивіться, як зручно й затишно стало в корпусі, якому вже понад сто років! Залишилося тільки фасад опорядити, але це трохи згодом, бо вирішили спочатку створити умови для лікування, а потім уже наводити глянець на вході. Багато грошей витратили на модернізацію системи опалення - поставили сучасні котельні, замінили зовнішні теплотраси на ощадливі, поміняли всі вікна і двері. Все це дає тепер змогу економити неабиякі кошти. Два корпуси обігріваємо за рахунок тепла з глибинної свердловини, що обходиться дешевше, ніж обігрів звичайного будинку. Встигли багато, незважаючи на економічну кризу, бо мали допомогу від району й підтримку облдержадміністрації, головного управління охорони здоров’я ОДА та спонсорів, за що всім їм щиро дякуємо. З чим маємо проблеми? Передусім із забезпеченням медикаментами - приблизно 60% ліків хворі купують за власний кошт. Грошей з бюджету недостатньо, бо ціни на фармпрепарати зростають якщо не щотижня, то щомісяця точно.

- Скільки маєте на ліки і харчування хворого на добу?

- На ліки було трохи більше шести гривень, а на харчування вдвічі менше.

- А скільки потрібно?

- Мільйони. Якщо рахувати на весь рік. У районі мешкає 25 тисяч пільговиків, які мають отримувати ліки безплатно або за 50% вартості, тож лише для їх забезпечення потрібно три мільйони. - Це на стаціонарну допомогу та держпрограми. Всього в районі діють сім державних програм: онкологія, цукровий діабет, туберкульоз та ін., на які виділено 260 тисяч гривень.

- Коли ми зайшли в терапію, саме привезли обід - на все відділення смачно запахло супом, салатом, кулешею. Пацієнти хвалилися, що мають різні дієти, за рахунок чого таке щедре меню?

- З гірського села родичі не можуть щодня приносити їжу своєму недужому. Треба було якось розв’язувати цю проблему, тож почали з того, що на моєму полі посадили овочі, торік лише картоплі зібрали 15 тонн. Меню в нас повноцінне, м’ясо, хоч і нечасто, але теж є.

- Може, варто завести ще й отару?

- Жарти жартами, а ми працюємо над цим. За рік на саме лише молоко витрачаємо 85-90 тисяч гривень. Добре було б поставити кілька вуликів, мати свою невеличку ферму - зо дві корови, кілька свиней, овець. І бюджетні кошти зекономили б, і хворі були б ситі. Часом чую, як вони, дякуючи, кажуть: «Я вдома такої смачної страви не їв». У гірських селах життя непросте і не надто заможне.

- Які хвороби найбільше дошкулять верховинцям?

- Як і скрізь, на першому місці серцево-судинні патології, тому для нас надзвичайно важливим є своєчасне виявлення та ефективне лікування пацієнтів з хворобами органів кровообігу. Над цією проблемою працюють лікарі первинної ланки, їхні дії координують кардіологи, все це в рамках програми, яка була затверджена і фінансується на рівні району. В стаціонарі ЦРЛ розгорнуто 40 кардіологічних ліжок, що становить 5,8 на 10 тисяч дорослого населення, при обласному показнику - 6,1.

Друге місце посідають травми та отруєння, торік було шість укусів змій. Далі йде онкологія: на обліку 1240 пацієнтів, найстаршому 82 роки, наймолодшому - всього чотири місяці. Цей малюк з остеосаркомою плеча зараз у Києві, в лікарні «Охматдит».

- Тривожна ситуація, коли брати до уваги те, що в Карпатах і повітря чисте, і вода цілюща. Чому такий високий рівень захворюваності?

- І ми себе запитуємо: звідки такий ріст онкозахворювань і туберкульозу, якщо в нас усе гаразд з екологією? За останній час було вперше виявлено 47 випадків туберкульозу, з них деструктивних форм - 17. Онкологію виявляємо і на першій стадії, і на останній. Проблема в тому, що люди живуть у горах, де не заведено прислухатися до свого стану. До лікаря йдуть, коли вже зовсім зле.

- Другий рівень надання медичної допомоги передбачає відповідний рівень технічного і кадрового забезпечення.

- Гадаю, ЦРЛ відповідає даному рівню, про це, зокрема, йшлося і на виїзній колегії обласного управління охорони здоров’я, де розглядали підсумки роботи за останні два роки. У нас сформувалася хороша команда головних спеціалістів. Ми купили лапароскопічний комплекс, третій рік впроваджуємо в практику
малоінвазивні методи операцій, маємо сучасні апарати для УЗ-досліджень, з дня на день чекаємо, коли привезуть комп’ютерний томограф. Що вкрай необхідне? Імуно-ферментний аналізатор, щоб не в обласну лікарню направляти, а в ЦРЛ мати змогу визначати онкомаркери, виявляти торч-інфекцію.

- Не секрет, що в багатьох українських лікарнях хірургічні столи давно вже своє відпрацювали, експерти вважають, що потребують заміни мінімум 50%. А як у вас?

- Ми створили об’єднане хірургічне відділення, яке включає загальну хірургію, урологію, отоларингологію та офтальмологію. Зробили сучасний ремонт в оперблоці, поставили чимало нового обладнання. Але далеко не все вирішує техніка. Якось під час мого чергування (я тоді на чверть ставки працював іще й хірургом) привезли пораненого хлопця. Він здалека приїхав до Косова свататися, у вуличній бійці хтось ударив його ножем і вцілив у серце. Куди його везти по зимовій дорозі?! Я перехрестився і - в операційну. Довелося буквально «латати» серце, на щастя, хлопець не встиг втратити багато крові, одужав. До слова, косівську хірургічну службу визнано однією з кращих в області.

* * *

У Косівській ЦРЛ вже відкрили відділення гемодіалізу на три місця, яке обслуговуватиме пацієнтів кількох районів. За даними Інституту нефрології академії медичних наук України, Івано-Франківська область лідирує в цьому напрямі. В той час як у багатьох областях функціонує один гемодіалізний центр, тут їх уже сім. Головний лікар Косівської ЦРЛ переконаний, що медична допомога буде ефективною тоді, коли стане доступною - люди не повинні їздити на гемодіаліз в обласний центр, до якого майже 120 кілометрів. Це, до речі, стосується й інших видів меддопомоги, адже «плече» має бути 40-50 кілометрів, як у Європі, а не півтори сотні по бездоріжжю, як у нас.

На Прикарпатті уважно прислухаються, які новації несе проголошена реформа охорони здоров’я. Коли створюватимуть госпітальні округи - Косівська ЦРЛ може стати його центром. Якщо проводитимуть укрупнення і приєднають довколишні населені пункти чи навіть райони - налагоджена система не витримає додаткового навантаження. Вже сьогодні кардіологічне відділення переповнене, потрібні додаткові ліжка. Треба думати бодай на крок уперед: на Косівщині високі показники захворюваності на цукровий діабет - район ендемічний по захворюваннях щитовидної залози, має тенденцію до зростання інвалідність дитячого населення, передусім через вроджені вади соматичного та психічного розвитку.

Автори реформи наголошують, що її слід проводити без копійки додаткових коштів, виключно за рахунок резервів, головний з яких - скорочення ліжок, а потім - частини ФАПів та сільських амбулаторій. Чи багато резервів мають сьогодні районні лікарні? Що можна скорочувати в медичних закладах, які держава фінансує у кращому разі на 50% від потреби? Косівську ЦРЛ справедливо вважають однією з кращих на Прикарпатті. Проте й вона швидко втратить свої позиції, якщо не буде нормального фінансування. Хай там як, але єдиний резерв сьогодні - це гаманці пацієнтів. Хіба що хтось з лікарів, за прикладом головного, віддасть свого вулика - аби підсолодити життя лікарні під час чергової реформи.

До речі, «бескид» у верховинців означає і «прірва», і «гора». То куди спрямують нашу медицину?