Кіт у мішку з рум’яними щічками

19 грудня, 2008, 13:34 Роздрукувати Bипуск № 48, 19 грудня-26 грудня 2008р.
Автор
Відправити
Відправити

Не хотілося б засмучувати читачів, але слід визнати: соки і близько не схожі на ті, які бачимо в рекламних роликах...

Автор

Чим похмуріший пейзаж за вікнами, тим біднішим на вітаміни стає наше меню. Природно, мами та бабусі намагаються подбати, щоб малята отримували повноцінне харчування і зростали здоровими. Джерелом вітамінів у зимовий час традиційно вважаються фруктові соки, без яких, мабуть, не обходиться жодна сім’я. Найпопулярнішим досі залишається яблучний сік, якому приписують оздоровчі властивості — адже він містить не тільки багато вітамінів, а й мінерали, необхідні юному організму. Але, згадуючи улюблені з дитинства баночки із соками та пюре, на яких красувалися рум’янощокі малята, розумієш, що та продукція і нинішня — це дві великі різниці, як кажуть (і роблять!) в Одесі. І це — не суб’єктивна оцінка любителів вітамінних напоїв, а результати серйозних досліджень чотирьох столичних лабораторій.

Цього разу спокій на ринку дитячого харчування збурив Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз «Тест», провівши спільно із Всеукраїнською громадською організацією «Якість життя» тестування основних груп продуктів для малят. Не хотілося б засмучувати читачів, але слід визнати: соки і близько не схожі на ті, які бачимо в рекламних роликах. Сьогодні хімія так далеко зайшла в наше життя, що не зайве запитати у виробників: а з чого, вибачте, зроблений ваш яблучний сік?

— Для тестування ми вибрали продукцію п’яти фірм: «Вітамінна абетка» (ВАТ «Завод дитячого харчування «САЛЮС», Київ), ОКЗДХ (ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування»), «Сандорик» (ВАТ «Сандора», Миколаївська область), «Вінні» (ВАТ «Молочний комбінат «Пензенський», Росія) і «НІРР» (Австрія), — розповідає Валентин БЕЗРУКИЙ, керівник НДЦ НСЕ «Тест». — Спочатку ми провели ідентифікацію соку — на яблучній основі його зроблено чи ні. Всі протестовані яблучні соки справді мають яблучне походження. Це, звісно, тішить. Засмучує те, що частина їх не натуральні, а відновлені, — є серед зразків і нек­тар, який прикривається назвою «сік». Багато мам думають, що дитячий сік — це, звісно ж, натуральний продукт, вичавлений із відбірних яблук і упакований. Мало хто усвідомлює, що соки для найменших точно, так само, як і для дорослих, бувають відновленими. Тестування довело, що три зразки із п’яти — відновлені соки: «Сандорик», «Вінні» та «Вітамінна абетка». Але це не можна вважати порушенням: це допускається державним стандартом (ДСТУ 4008-2001), який також дозволяє виготовляти соки з додаванням цукру, меду, лимонної, аскорбінової кислот, каротину. Заборонено додавати в соки для дітей штучні барвники, синтетичні ароматні речовини та консерванти.

Цікава ситуація з продукцією ОКЗДХ: хоч на упаковці написано «яблучний сік», у пакетах міститься нектар. Різниця принципова! Відповідно до стандарту (ДСТУ-П-4283:2004), у першому випадку масова частка соку має становити не менше 95%, тоді як для нектару достатньо 50%. Одесити зізнаються, що «фруктова частина становить не менше 50%», але тут-таки на упаковці стверджують, що це сік із цукром. До речі, з-поміж зразків тільки на цьому продукті немає напису «дитячий», хоча стилізація — оформлення упаковки, назва виробника — примушує споживачів сприймати цей сік як продукт для малюків, що, зрештою, впливає на вибір покупки.

— Заведено вважати, що яблучний сік забезпечує дітей вітамінами. Чим багаті зразки?

— Якщо йдеться про вітамін С, то яблучний сік саме належить до соків, бідних на вітамін С, за винятком випадків, коли його виготовлено з додаванням аскорбінової кислоти чи з м’якоттю.

Хоча в яблуках і міститься на 100 г до 12 мг аскорбінової кислоти, в натуральних, а тим паче у відновлених соках його вміст мінімальний із тієї простої причини, що вітамін С не любить високих температур та кисню. А в процесі виготовлення відновлених соків продукт проходить через нагрівання двічі: коли отримують концентрат, випарюючи частину води, і пізніше — коли після відновлення його пастеризують або стерилізують перед розливом.

Про додавання вітаміну С зазначено на упаковці «Сандорик» і «HIPP», хоча в обох випадках його фактичний вміст значно нижчий від заявленого. Невелику кількість цього вітаміну виявлено у зразках «Вінні» та «Вітамінна абетка», хоча на упаковці він був не зазначений, а в нектарі ОКЗДХ його не вдалося виявити взагалі.

— А інші вітаміни у зразках було виявлено, чи вони теж у дефіциті?

— Що стосується вітаміну В1, то тільки в «Сандорику» його вміст відповідає заявленому показнику на упаковці, у соку «HIPP» і в нектарі ОКЗДХ його показники нижчі від норм для соків. Інші вітаміни — А, В2 і РР, хоч і є в натуральних яблуках, на маркуваннях зразків яблучного соку, за поодинокими винятками, не заявлені. Правда, незначну їх кількість було виявлено, але, боюся, назвати ці зразки соку вітамінними напоями буде перебільшенням.

— Що ж корисного, крім води, ховається за яскравою упаковкою?

— Хоча в усіх фруктах міститься багато мінеральних речовин, це не означає, що всі вони перекочують у соки. Приміром, у всіх зразках фосфору виявлено менше від норми, — деякі виробники його зовсім не зазначають на упаковках. «Вітамінна абетка» заявила 11 мг на 100 г продукту, але виявлено було всього 3,3, а в «Сандорику» із показником 7,0 — виявлено тільки 3,6 мг.
Вміст калію в усіх зразках значно вищий — у три-п’ять разів — від норм для соків. Але що ще більше здивувало, то це перевищення всіх норм із натрію. Для натуральних і відновлених соків цей показник становить 26 мг на 100 г, а для соків із цукром, як позиціює себе зразок ОКЗДХ, всього 5 мг. У результаті тестування ми отримали такі показники: «Вінні» — 96,3 мг, хоча на упаковці про це ані слова, «Вітамінна абетка», попри заявлені 26 мг, містить 81,3, «HIPP» вказав 1 мг, а виявлено 94 мг, у «Сандорику» замість 6 мг виявлено 90,3 мг, і, нарешті, ОКЗДХ, який не написав про вміст натрію на маркуванні, хоча в нектарі його було виявлено 12,3 мг.

— Дуже дивна виходить картина. Особливо якщо взяти до уваги, що вже давно розроблено рекомендовані добові дози натрію, перевищення яких може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям не тільки в дітей, а й у дорослих. Внаслідок чого яблучний сік так «збагатився» натрієм?

— Для відновлених соків пояснення можна пошукати у воді, яку використовують під час їх виготовлення. Річ у тому, що підвищений вміст натрію характерний для води, яка проходить пом’якшення з допомогою іонообмінних смол. (Такі смоли — досить поширений елемент, зокрема і в картриджах побутових фільтрів.) Коли вода проходить через іонообмінні смоли, натрій витісняє кальцій із солей і накопичується у воді, а кальцій, своєю чергою, затримується у смолі.

Особливе небезпечне перевищення вмісту натрію для дітей віком до одного року, в яких водносольовий обмін ще не стабілізувався. Ця проблема відома давно, тому в деяких країнах пом’якшення води іонообмінним шляхом дозволяється тільки тоді, коли при цьому не відбувається підвищення вмісту у воді іонів натрію.

Експертів особливо здивувала надто завищена, як на натуральний сік, кількість натрію у продукції «HIPP»: попри заявлений 1мг/100 г, фактично було виявлено аж 94 мг. До речі, дуже «оригінальний» напис на упаковці цього зразка: він підтверджує, що яблучний сік «HIPP» «не містить молочного білка» і «не містить глютену» (він входить до складу кукурудзи). Якщо їх не містить натуральне яблуко, то звідки їм узятися в соку? Текст на упаковці виконаний дуже малим шрифтом, що робить його важким для прочитання, до того ж інформацію він подає неповну — зазначено лише вміст натрію та вітаміну С, про решту виробник чомусь мовчить. До речі, маркування інших зразків теж далеке від ідеального, споживач не зможе знайти в ньому потрібну інформацію.

Коли уважно читаєш таблиці та протоколи досліджень, стає сумно: виходить, що, беручи з полиць яскраві пакетики дитячих соків, ми купуємо кота в мішку, — адже ніхто не гарантує, що вміст продукту відповідає інформації на маркуванні. І ніхто в нашій великій державі за це не несе відповідальності! Коли я намагалася отримати в різних відомствах коментар фахівців із приводу якості протестованого дитячого харчування, мені з легким докором у голосі відповідали, що у світі шаленіє криза і не час нині критикувати вітчизняного виробника. Його, рідного, саме тепер потрібно щосили підтримувати. У зв’язку з цим згадався старий анекдот. Одного разу вночі дружина запитала чоловіка: «Ти мене любиш?» Пригадуєте відповідь? «А я що роблю?» — здивувався чоловік.

Хто, як не ми, вітчизняні споживачі, і підтримує своїми гривнями вітчизняних виробників дитячого харчування, та й інших продуктів теж? І хіба криза заважає чесно написати на упаковці, що цей сік — відновлений, а цей — взагалі не сік, а нектар? Може, проблема в тому, що за 50% фруктової частини в напої хочеться отримати (й отримують) такі самі гроші, як і за 95%? А відновлений із концентрату сік чимало виробників намагаються продавати за ціною свіжовичавленого. І часто їм це вдається. Чомусь наш виробник упевнений в тому, що він має право не тільки випускати продукцію сумнівної якості, а й вводити споживача в оману, виносячи на упаковку лише ту інформацію, яка подобається йому самому. Скільки продуктів харчування одягнені в сорочки, стилізовані під дитяче харчування?! Розрахунок очевидний: дитина тикне пальчиком — і мама неодмінно купить, хоча виробник чудово знає, що до дитячого харчування його продукт явно не дотягає, бо і стандарти там жорсткіші, і сировину потрібно брати не просто якісну, а з екологічно чистих регіонів.

Одеський консервний завод дитячого харчування добре відомий ще з радянських часів, старше покоління чудово пам’ятає його продукцію — соки і знамениті пюре «Рум’яні щічки». Очевидно, що виробник досі експлуатує той авторитет. За максимумом. Споживачі, побачивши знайому назву, роблять вибір на його користь, хоча теперішня продукція дуже відрізняється від тієї, яка робила дитячі щічки рум’яними. Нагадаю: у серпні «Дзеркало тижня» проводило тестування кількох видів продуктів, які щодня є в дитячому меню. Серед інших зразків були й соки ОКЗДХ. Експерти відзначили, що в них немає консервантів і штучних барвників, але «натуральність», тобто наявність вітамінів та мікроелементів, перевіряти не стали, тому їх кількість не зазначена на упаковці. Як ви гадаєте, чому виробник вважає необов’язковим інформувати споживача про те, з чого складається продукт, адресований насамперед дітям? При цьому стверджуючи, що виробляє соки та пюре тільки з якісної сировини. Про це представники фірми заявили привселюдно ще минулого літа, скликавши журналістів з усієї України на засідання прес-клубу.

Під спалахами фотокамер планувалося провести підписання унікального документа, — одесити, щоб довести свою прогресивність, пропонували конкурентам узяти зобов’язання «випускати продукцію для дітей тільки найвищої якості». На запитання журналістів, як вдається отримувати натуральний томатний сік у грудні або яблучний у січні, докладно розповідали про щедрі врожаї та унікальні сховища, геть-чисто заперечуючи технологію відновлення соку з концентратів. Як ви здогадалися, «Хартію за здорове харчування в Україні» урочисто підписали самі ж одесити, нарікаючи перед телекамерами, що їхні колеги-конкуренти, які не соромляться готувати для дітей соки з концентратів і води, не з’явилися, тому що бояться викриття. Театралізоване дійство відбулося на високому рівні, багато журналістів повірили у щирість одеситів, їх розчулили відкритість і принциповість вітчизняного виробника. Ложку дьогтю додали самі ж маркетологи, прохопившись, що зібрати повний зал у період відпусток їм допомогла відома PR-компанія. А підписання хартії — це не більш ніж PR-хід.

Та хіба мало прикладів, коли виробник, зокрема й дитячого харчування, розводить не тільки концентрати, а й покупців? Щойно стали відомі результати тестування, пройшла інформація, що виробники й експортери дитячого харчування дуже незадоволені ситуацією і мають намір позиватися. Цікаво, з ким? Позиватися з науково-дослідним центром незалежних споживчих експертиз «Тест» — безглуздо. За словами В.Безрукого, таке інколи трапляється, але зазвичай позивач програє. По-перше, всі результати досліджень — офіційні, протоколи оформлено за всіма правилами, лабораторії мають необхідні ліцензії, їхня компетентність — поза будь-якими сумнівами. До речі, у багатьох країнах такі тестування схвалюють не тільки споживачі, які отримують об’єктивну інформацію, а й держава, що дуже зацікавлена в дотриманні паритету між виробниками та споживачами.

З ким ще можуть судитися наші виробники? З пресою? Але ж ЗМІ не про смаки сперечаються, а цитують результати офіційних досліджень. Можна ще спробувати судитися зі споживачами — і в судовому порядку зобов’язати їх купувати тільки те, що виробляють наші комбінати.

Але поки що ми маємо право вибору, і, якщо не хочеться купувати своє, можемо проголосувати гривнею за імпортне. Правда, не факт, що таким чином пощастить збагатити своє зимове меню вітамінами. Дослідження, проведене в лабораторіях «Укрметртестстандарту», занесло в чорний список чимало соків, вживати які небезпечно для здоров’я. Якою буде якість соку або нектару, зробленого з концентрату із вмістом дріжджів, ушестеро вищим за норму? Завезли цю «смакоту» з Нідерландів. Напій «натуральний апельсиновий сік зі шматочками апельсина» корейського виробництва містить штучний барвник під поетичною назвою «сонячний захід», який заборонено додавати до продуктів харчування. Азербайджанський «гранатовий сік натуральний» містить рекордну кількість бензоату натрію Е211, що неприпустимо для цього продукту, а також сорбінову кислоту Е200, про яку скромно замовчує маркування. Відомо, що гранатовий сік часто рекомендують і дітям, і дорослим для підвищення вмісту гемоглобіну в крові, для відновлення після тяжкої хвороби, але чи вдасться оздоровитися, вживаючи в такій кількості консерванти?

Часто доводиться чути, що міліграми консервантів або стабілізаторів не можуть зашкодити здоров’ю. Недавно так само вважали і в Китаї, додаючи в дитячі молочні суміші меламін. За даними китайського міністерства охорони здоров’я, дитяче харчування з меламіном поклало на лікарняні ліжка понад 53 тисячі малят із захворюваннями нирок, кількох дітей не вдалося врятувати. Відомо, що глава державного управління КНР з контролю за якістю подав у відставку.

Добре було б учитися на чужих помилках. Але ми цього робити не вміємо. Держава давно самоусунулася від проблем якості продуктів взагалі і дитячого харчування, зокрема. Тому й завозиться те, що ниж-
чої якості, зате дешевше. Та й виробляється далеко не завжди за ГОСТом — у кращому разі, за ТУ, а то й узагалі на око. Мабуть, єдиною підказкою для тих, хто переймається здоров’ям своєї родини, можуть слугувати результати незалежного тестування продуктів, — тільки з них можна дізнатися про вміст яскравих упаковок. Про те, що було виявлено у процесі дослідження дитячих сумішей, дитячого молока та йогуртів, ми розповімо в одному з номерів «ДТ». Але це вже буде в новому році.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК