«Если я заболею — к врачам обращаться не стану...» Ці поетичні рядки, певно, трохи призабуті, але напрочуд актуальні сьогодні. Наступного разу я теж, коли захворію, до лікаря не йтиму, а відразу подамся до аптеки — результат буде однаковий, та ще й півдня збережу. Моя застуда збіглася з настійними чутками про те, що в столиці розпочалася епідемія грипу і проходить він дуже тяжко, тож, злякавшись наслідків самолікування, я записалася на прийом до дільничного терапевта. Гадаю, переважна більшість читачів з власного досвіду знає, як усе це відбувається: година або й дві очікування в черзі, і нарешті заклопотаний терапевт, не підводячи голови від паперів, байдужо запитує: «На що скаржитесь?» Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) нинішньої зими нічим не відрізняються від торішніх — болять горло й голова, ніс закладений, лихоманить так, що й поворухнутися важко. Почувши, що бюлетень мені не потрібен, лікарка зраділа і швиденько визначила стратегію лікування: «По-перше, вам потрібна консультація отоларинголога, обов’язково запишіться на прийом, а по-друге, коли буде висока температура, то приймайте пігулки, які я вам призначу, і все як рукою зніме». На рожевому папірці вона чітко написала назву препарату, який починався до болю знайомим словом «грип», і з відчуттям виконаного обов’язку вручила його мені. На зворотному боці аркушика, звісна річ, була реклама не лише цього препарату, а й багатьох інших, що їх випускає відома фармфірма. Через півтори години аналогічна ситуація повторилася в кабінеті отоларинголога, який на блакитному аркушику написав назву найкращих, на його думку, ліків від нежитю та болю у горлі. Запитувати, чи підійдуть мені саме ці препарати, було недоречно: кабінет прикрашав календар їх виробника, а на столі лежали ручки, блокноти та інші канцелярські витрибеньки з його логотипом і переліком продукції.
І для чого було час марнувати? — картала я себе. В аптеці ті самі календарі й плакати, зате черги немає. А «меню» для вірусу я й сама можу вибрати — не перший рік ми з ним знайомі. Дивна річ, ці наші сезонні захворювання на ГРВІ та грип: хоч би які новинки пропонувала фармацевтична промисловість, хоч би як ми намагалися захиститися від цієї напасті, але щороку віруси нахабно звалюють людей з ніг, тиждень знущаються як хочуть, а потім усе минає і забувається, наче страшний сон. До наступної атаки. Якби це стосувалося лише нас — могли б нарікати на недосконалу систему охорони здоров’я, але ж останні три —чотири тижні хворіє майже вся Європа. За даними Європейської мережі нагляду за грипом, середні й високі показники захворюваності на ГРВІ та грип зареєстровано у 18 країнах — від туманного Альбіону до наших безпосередніх сусідів Польші, Угорщини і Чехії. У більшості країн відзначалася підвищена захворюваність серед дітей віком від 5 до 14 років, однак у Великобританії, Норвегії та Швейцарії частіше хворіли дорослі.
Орди вірусів атакували, і небезуспішно, Азію і Північну Америку — спорадичні спалахи зафіксовані в Китаї та Японії, а також у 17 штатах США. Усе це вкотре доводить, що перед вірусами всі ми рівні й однаковою мірою — беззахисні. Певно, жодна країна світу не витрачає стільки коштів на охорону здоров’я кожного громадянина, як США, так само як і на розробку нових фармпрепаратів. А що мають? Сезон ще не завершився, а в шести штатах уже відзначено значне підвищення рівня захворюваності на ОРВІ та грип.
Ці сезонні вірусні захворювання всім допікають — і тим, хто хворіє, і тим, хто оплачує страховий поліс чи лікарняний лист. Щороку арсенал засобів боротьби з ГРВІ та грипом збільшується — до народних додаються новітні розробки фармацевтичних фірм, але результат один і той самий: якщо інтенсивно лікуєшся — хворієш тиждень, якщо ж ні — то сім днів. В Україні ще кілька років тому панацеєю від грипу було проголошено щеплення, і відтоді нам щороку їх нав’язують, починаючи з теплих днів бабиного літа. До цього ми вже звикли. Але цього разу процес затягнувся аж до лютого. Днями моя племінниця повідомила новину, що у школі їм пропонують зробити щеплення від грипу вакциною, яка настільки ефективна, що антитіла з’являються буквально протягом одного(!) тижня. Десятикласниці, порадившись між собою, «мудро» вирішили, що заради краси варто перетерпіти один укол — аби лише не ходити з червоними очима, нежитем і носовими хустинками. Гадаю, ніхто з батьків не пошкодував би на це грошей, якби справді той укол міг уберегти дитину від захворювання. Я розумію тих, хто агітує нерозумних, довірливих дітей: сезон закінчується, запаси вакцини не зменшуються, а товар це специфічний — придатний всього один сезон. Наступного року буде новий грип і, відповідно, нова вакцина, тому «агітатори» за будь-яку ціну прагнуть збути свій «неліквід». У цій ситуації для мене не зовсім зрозуміла позиція МОЗ, яке, здавалось би, повинно дбати про наше з вами здоров’я і з початком зростання захворюваності на ГРВІ та грип поставити крапку в історії з вакцинацією, принаймні на цей сезон. Міністерство охорони здоров’я щотижня повідомляє результати захворюваності у десяти контрольних містах, наголошуючи, що кількість хворих неухильно зростає: на початку року хвороба валила від 10 до 14% на тиждень, а за останні дні показник підскочив до 17%. І водночас «Оперативна інформація щодо ситуації з грипу та ГРІ», розповсюджена МОЗ, доводить: «Вакцинація проти грипу триває. Вакциновано проти грипу в Україні близько 465 тисяч осіб».
Практикуючі інфекціоністи вважають, що даремно погодились на вакцинацію і ті 465 тисяч, бо епідемії грипу, якою лякали виробники вакцини та іже з ними, насправді немає. Цю інформацію підтвердили в інфекційних відділеннях міста — хворі на грип у них не лікуються. Інколи привозять з підозрою на грип, але обстеження, як правило, знімає цей діагноз. Очевидно, така сама картина спостерігається по всій Україні: згідно з офіційною статистикою МОЗ, протягом одного тижня захворіло майже 56 тисяч осіб, а було госпіталізовано трохи більше 250 хворих, причому 93% з них — діти. Причина відома: оскільки в цьому віці ще не зовсім сформований імунітет, малеча значно гірше переносить застуду та ГРВІ. Таж офіційна інформація МОЗ, якщо її уважно читати, мимоволі підтверджує слова лікарів-інфекціоністів: «За даними вірусологічної лабораторії міської санепідемстанції, серед досліджених проб виявлено: аденовірусів — 9,5%, вірусів парагрипу — 20,6% та антиген вірусу грипу А (Н3N2) — 1,6%». До речі, фахівці лабораторії стверджують, що торік була приблизно така ж картина. Тут варто ще згадати й те, що всіх, хто звернувся до лікаря з будь-якими проявами застуди або ГРВІ, автоматично включають до статистики, хоча без проведення відповідних аналізів неможливо сказати достовірно, був це вірус грипу, аденовірус чи якийсь із його «родичів». До речі, вчені стверджують, що на нас полюють від 250 до 300 вірусів, яких об’єднали під назвою ГРВІ. Очевидно, вони багато в чому схожі між собою: хоч нас уражають різні віруси, захворювання проходить наче за сценарієм одного й того ж автора. Можливо, тому й не ідентифікують кожен вірус, не висівають і не досліджують, лише грип удостоївся такої уваги. І хоча його вивчають не одне десятиліття, ефективної протидії так і не придумали — навряд чи можна вважати такою протигрипозну вакцину. На думку інфекціоністів, найкращі результати вона показує лише на рекламних листівках і буклетах.
Слава Богу, в Україні ще не дійшло до обов’язкового щеплення, хоча бажаючих його запровадити в нас не бракує. У сусідній Росії вакцинацію проти грипу ввели до пріоритетного національного проекту у сфері охорони здоров’я і доклали зусиль, аби реалізувати заплановане. В рамках держпрограми щеплення було зроблене понад 25 мільйонам осіб, плюс іще шість мільйонів громадян вакцинували за рахунок інших джерел фінансування. Чиновники МОЗ України, які обстоюють вакцинацію проти грипу, певно, з великою заздрістю читали звіт своїх російських колег, які повідомили, що щеплення вже зроблено майже 99% тих, хто був введений до програми. А це немало — 22% всього населення країни. Це давало підстави сподіватися, що грип нинішнього року омине Росію, адже зроблено серйозний крок до створення колективного імунітету, про який так дбають виробники вакцини. Однак, за останніми даними, грип та ГРВІ вже подолали епідемічний поріг у семи великих містах Росії, де приріст захворюваності за тиждень становить від 23 до 59%. (Що значно більше, ніж у нас.) Орди вірусів завоювали чималу територію — від Іркутська, Челябінська й Астрахані до Бєлгорода і Калінінграда, що дало підстави чиновникам міністерства заявити про «ознаки розвитку епідемії в ряді міст європейської частини Росії, Далекого Сходу, Сибіру, тобто епідемія розвивається з одного боку — із Заходу, а з іншого — зі Сходу».
Як там запитують в одеському анекдоті: «І дуже це їм допомогло?» Маю на увазі вакцинацію проти грипу.
Минулої осені лякали, що нас атакуватиме і вже знайомий штам грипу «Вісконсин», і новий, а тому особливо небезпечний, під назвою «Соломонові острови». На цей час відомо, що в Європі здебільшого виявляють вірус грипу А, який ще називають «Новою Каледонією». Наші санепідеміологи згадували у своїх звітах лише про виявлений антиген вірусу грипу Н3N2 (це «Вісконсин», який гуляє з минулого сезону), хоча дехто з лікарів ще в січні поспішив заявити пресі, що рятує своїх пацієнтів від тяжкого грипу «Соломонові острови» (Н1N1). У зв’язку з чим постає запитання: чим і від чого нас лікують?!
Минулого тижня фахівці Українського центру грипу МОЗ рекомендували цілу низку препаратів, котрі допоможуть здолати ГРВІ та грип, серед яких, певно за звичкою, називали й вакцину проти грипу. «Своєчасна» рекомендація, якщо взяти до уваги, що, за твердженням самих же фахівців, захисні титри проти грипу у більшості людей з’являються через місяць, якщо пощастить — то через два тижні, але в чималої категорії людей вони взагалі не з’являються. З останнього інформаційного повідомлення щодо захворюваності населення ця рекомендація нарешті зникла.
Інфекціоністи та імунологи, до яких ми зверталися по роз’яснення, дають цілу низку рекомендацій щодо боротьби з ГРВІ та грипом, однак застерігають проти проведення щеплення у даний період. По-перше, перед тим, як це робити, слід ретельно обстежитись, бо при найменших ознаках будь-якої патології щеплення лише ускладнить ситуацію. По-друге, цей захід не дає тривалого імунітету, до того ж ГРВІ настільки багато, що вакцини проти всіх просто не існує. Усі фахівці сходяться на одному: здоровий спосіб життя і повноцінна дієта допоможуть уникнути хвороби, а якщо вірус усе-таки прокрадеться — допоможуть його здолати. Окрім традиційних народних методів, радять приймати препарати, які підвищують імунітет. Стосовно карантину в школах думки медиків розійшлися. З одного боку — це добре, що діти не скупчуватимуться у приміщеннях, але досвід попередніх років свідчить: повернувшись у клас, вони активно «обмінюються» вірусами, і захворюваність серед школярів ще довго залишається високою.
Як стверджують учені Київського національного медичного університету ім. О.Богомольця, які досліджують ці процеси, протягом року кожна людина в середньому тричі хворіє на ГРВІ, інколи навіть не помічаючи цього: адже перебіг хвороби залежить від типу вірусу, стану здоров’я та методів профілактики і лікування. У свою чергу, фахівці Українського центру клінічної імунології вважають, що атаки ГРВІ та грипу були, є і будуть, бо вони потрібні людському організмові — адже він просто не зможе існувати без тренування імунітету.
І останнє. Нарешті з’явилася обнадійлива інформація: у деяких країнах Європи рівень захворюваності пішов на спад. Сподіваємося, що незабаром і в нас закінчаться зимові тренування імунної системи. Правда, ненадовго — до нового «наїзду» ГРВІ та грипу.