ЕКОДИТСАДОК: ОЗДОРОВЛЕННЯ ВЕСЬ РІК

Так уже склалося історично: про власне здоров’я та здоров’я своїх дітей ми згадуємо переважно лише влітку, сподіваючись за такий короткий термін вирішити всі накопичені протягом року проблеми. Років 15—20 тому, коли екологічна обстановка не викликала особливого занепокоєння, такий підхід був узагалі-то виправданий. Але через майже 15 років після чорнобильської катастрофи наше життя в усіх планах радикально змінилося. І навіть якби не сталася аварія на ЧАЕС, екологічна залежність нашого організму була б не набагато кращою, ніж тепер.

Що означає екологічна залежність здоров’я людини? Це насамперед екологічна чистота місця, де вона живе, екологічна чистота споживаних нею продуктів і питної води, чистота повітря, яким вона дихає. «Стерильність» усіх названих чинників постійно знижувалася і до аварії була не краща, ніж сьогодні. Чорнобиль просто істотно «урізав» можливість людей жити без проблем зі здоров’ям. Після 26 квітня 1986 року ми всерйоз заговорили про екологію. Але всього лише. Тоді як реалії нашого життя вимагають термінових профілактичних заходів, спрямованих на те, щоб зробити організм людини екологічно незалежним. Лише активна ендоекологічна профілактика, повсякденна робота з, так би мовити, екологічної чистоти людини може зберегти її як живу структуру, незалежну (або мало залежну) від довкілля.

Чорнобиль поставив перед нами проблему: як уберегти себе, своє здоров’я від зовнішньої та внутрішньої радіації? Поки що ми не знаємо, як ліквідувати радіоактивність, захиститися від її шкідливого впливу. Тому основне завдання сьогодні — максимально убезпечити свій організм, і особливо дитячий, від цього екологічного чинника.

Радіоактивний бруд за три тижні не змиєш

Загальновідомо, що глобальним екологічним наслідком аварії на ЧАЕС є забруднення великих територій землі і водних джерел різними радіоактивними елементами, які з продуктами харчування та питною водою потрапляють в організм людини. Оскільки сьогодні неможливо контролювати все, що ми їмо і п’ємо, на наявність (чи відсутність) радіоактивності, доводиться констатувати: існує постійна ймовірність її негативного впливу на людський організм. Люди, котрі живуть у зоні підвищеного зовнішнього радіаційного фону, потерпають не лише від внутрішнього радіоактивного забруднення, а й від зовнішнього — опромінення середовища. До цього додається звичайна техногенна насиченість продуктів харчування, води важкими металами, різноманітними синтетичними хімічними речовинами тощо.

Отже, сьогодні організм людини піддається постійному забрудненню. А по-науковому — інкорпорації важкими металами, радіонуклідами й різноманітними синтетичними молекулами. Особливо згубно впливає вся ця «ворожа армада» на дітей. Після Чорнобиля для юних жителів Києва та столичної області інкорпорація виросла в головну проблему, яка поставила під сумнів здоров’я підростаючого покоління.

Необхідна була конкретна програма допомоги всім, і насамперед дітям, які зазнають негативного впливу аварії на ЧАЕС. Така програма з’явилася і сьогодні вважається основною. У ній передбачено комплекс оздоровчих заходів і лікування через систему санаторіїв. Але невже три тижні, проведені хворим у санаторії (добре, якщо пощастить туди вибратися раз на рік), здатні розв’язати всі проблеми зі здоров’ям? А хіба решта одинадцять місяців вищезгадані екологічні негаразди не існують? Одне слово, такий підхід до вирішення настільки животрепетної проблеми не можна вважати ефективним.

Навіщо їхати далеко, якщо все є близько?

Концепцію програми надання допомоги людям, які найбіль-ше постраждали від наслідків аварії, прийняли, напевне, тому, що в перші роки після чорнобильської трагедії нічого дієвішого від санаторного лікування й оздоровлення запропонувати не могли. Але згодом ставлення до дитячих санаторіїв (передусім тих, де зміцнюють здоров’я діти-чорнобильці) почало змінюватися. Корупція торкнулася практично всіх сторін життя суспільства і, на жаль, не обминула тих, що безпосередньо пов’язані з підростаючим поколінням. На світанку так званої боротьби з наслідками аварії на ЧАЕС гадалося: все, що стосується санаторного лікування дітей, піде їм лише на користь. І так спочатку й було. Але, на жаль, дуже недовго. А точніше, поки «чорнобильські» чиновники не усвідомили, біля якої вони годівниці... Раніше для дітей Києва та столичної області однаково ймовірним було оздоровлення як на місцевих базах, так і в кримських, закарпатських чи закордонних санаторіях. З роками ж перші почали відсуватися на задній план. Здавалося, логічніше було б очікувати протилежного. Ба ні! Виявляється, на «місцевому» оздоровленні набагато важче нагріти руки, ніж на «виїзному». У вартість «дальніх» санаторних путівок закладається, образно кажучи, те, що дає користь не лише дітям, а й «дядям», які сприяють такому оздоровленню.

Окрім фінансових аспектів, є ще й зумисне небажання зрозуміти всю складність проблеми нашого виживання. А успішно розв’язати її здатні саме місцеві дитячі санаторії. Адже вони — це насамперед власна система виживання дитячого населення, постійне відпрацьовування й удосконалення методів оздоровлення в екологічних умовах місць постійного проживання дітей. І перебування в санаторії, скажімо, в Пущі-Водиці чи Кончі-Заспі значно ефективніше й корисніше для дітей- чорнобильців, ніж поїздка в те ж таки Закарпаття або Чехію. Адміністративні ж працівники Києва та області, котрі розподіляють дитячі путівки, досі вважають, що оздоровлювати дітей на місцевих базах просто шкідливо.

Візьмемо для прикладу дитячий санаторій «Баюн» (Зазим’я), розташований на березі Десни. Там упроваджено найсучасніші методи діагностики й оздоровлення, про які може лише мріяти такий заклад. І при всьому цьому «Баюн» ледве животіє. Постраждалих дітей туди просто не направляють...

Профілактика, профілактика і ще раз профілактика

Здоров’я кожної людини залежить від поєднання здоров’я духовного та фізичного. Розглянемо останнє як екологічну категорію. Якщо наше здоров’я визначається передусім екологічною чистотою того, що ми їмо, п’ємо і чим дихаємо, то найреальніше сьогодні мати досить прості й ефективні методики визначення впливу екологічних чинників на нього. Друга умова — наявність простих і ефективних методів та методик ендоекологічної профілактики й оздоровлення організму, відновлення його захисних функцій.

Український інститут екології людини у співпраці з медичними установами столиці ще 1992 р. розробив програму постійного оздоровлення дітей, яка гарантує здоров’я підростаючого покоління в реальних екологічно несприятливих умовах. Ця програма складається з двох частин. Суть першої в тому, щоб досить швидко з’ясувати: чи є в дитини проблеми, так би мовити, екологічного походження. Складність такої діагностики ось у чому. В початковий період вплив негативних екологічних чинників проявляється у вигляді порушень функціонального, резонансного стану тих чи тих органів. А традиційна медицина сьогодні може діагностувати організм лише тоді, коли в ньому є якісь органічні зміни, тобто очевидна патологія. Таким чином, для екологічного обстеження придатні лише ті методики, які дозволяють виявити саме початкові порушення функціо- нального стану всіх органів та систем. Таких методик декілька. Всі вони засновані на давньокитайських і давньоіндійських принципах діагностики організму як цілісної системи. Не заглиблюючись у деталі, скажу одне: лише збалансований функціональний стан усіх органів та систем відповідає здоровому, екологічно незалежному організму.

Друга частина екологічного оздоровлення — природними методами домогтися збалансованості всіх органів та систем. Це можна зробити насамперед з допомогою природних ентеросорбентів (висівок, клітковини, пектинів), природних вітамінів та мікроелементів (трав, овочів, фруктів і препаратів із них). Щоб обидві частини програми максимально ефективно працювали на здоров’я дитини, неодмінною умовою є дотримання хронобіології.

Екологічна карта столиці

Як уже зазначалося, впливу несприятливих екологічних чинників людина піддається постійно. Отже, профілактика організму, спрямована проти цього негативного впливу, також має бути постійною. Її можна забезпечити лише в організованому дитячому колективі — дошкільній установі.

1997 р. Головне управління освіти м.Києва ухвалило програму «Екологічна дошкільна освіта». У кожному районі міста визначили базові екологічні дитсадки, і хоч грошей у країні на підростаюче покоління не знаходять, за рахунок батьків програма все ж таки діє і навіть почала виходити за межі столиці. За цей час отримано досить великий практичний матеріал, який однозначно підтверджує, що сьогодні стан здоров’я до-шкільників істотно залежить від екологічних умов. Як і слід було чекати, рівень впливу екології довкілля на здоров’я юних киян не однаковий у різних районах міста. На початок 1998 року найбільше екологічне «навантаження» на функціональний стан органів та систем дитячого організму простежувалось у Ватутінському, Дарницькому, Дніпровському, Московському, Харківському районах столиці. Так було отримано реальну екологічну карту міста.

Для чого створювалися ці дитсадки? Для проведення постійної ендоекологічної профілактики та оздоровлення малюків. При цьому неодмінно використовуються природні ентеросорбенти для очищення організму, насамперед шлунково-кишкового тракту. Оздоровлення проводиться різними методами народної медицини, включає вітамінні фіточаї, фітобальзами та багато іншого. Виявляється, достатньо один раз на день вживати ті чи ті фітопрофілактичні засоби (періодично міняючи асортимент препаратів), і можна забезпечити стійкість організму дитини проти негативних екологічних чинників.

Проведення екологічного обстеження стану здоров’я дітей допомагає виявити так звану групу ризику, у якої простежується повне розбалансування всіх органів та систем, що згодом може призвести до виникнення різних патологій. Адже на ранній стадії існує можливість не лише визначити схильність організму дитини до захворювання, а й за рахунок ендоекологічної профілактики збалансувати функціональний стан органів та систем, привести їх до норми.

Ще одна дуже важлива обставина. Всі знають, що прямий наслідок аварії на ЧАЕС — розвиток раку щитовидної залози. За даними нашого інституту, сьогодні в понад 50% дошкільників наявні істотні порушення функції цього органу. Під час ретельного обстеження в ендокринолога підтверджується — у дітей гіперплазії щитовидної залози різних ступенів. Таким чином, гостро стоїть питання профілактики й лікування цих захворювань, що можливе в умовах дошкільної установи шляхом створення спеціалізованих груп (чи дитсадків) санаторного типу. Можна сподіватися, що в рамках діючої програми вони будуть організовані найближчим часом.

Поки що зроблено лише перші кроки на шляху екологізації здоров’я наших дітей. Але вже отримано не просто обнадійливі результати, а принципово підтверджено висновок: система освіти — єдина система в країні, що може (і повинна!) гарантувати екологічну безпеку здоров’я дітей. Програма екологічного оздоровлення не лише ефективна і дійова, а й найдешевша. Зараз розглядається питання її ширшого впровадження в кількох екологічно несприятливих районах Києва. Тепер слово — за місцевими радами. Влада різних рівнів мусить на ділі довести, що держава, попри колосальні економічні проблеми, може гарантувати екологічну безпеку здоров’я дітей. У кожному разі, реальні можливості для цього є.