CITO!

СНІД В АФРИЦі НАБУВАЄ ХАРАКТЕРУ ПАНДЕМіЇ

Нині, за 20 років після того, як уперше були описані симптоми нового страшного захворювання, яке згодом назвали «синдромом набутого імунодефіциту», його збудник виявили в 53 мільйонів чоловік. 19 мільйонів із них уже померли. Три чверті цих людей мешкали в Африці. Розвинені країни, спочатку страшенно налякані загрозою поширення СНІДу по всьому світу, забили на сполох.

Завдяки наполегливій просвітній роботі зростання кількості ВІЛ-інфікованих у США вдалося зупинити ще торік. А розроблені медиками методики лікування допомагають стабілізувати стан навіть досить важких хворих. Але й діагностика, і профілактика, і, тим більше, лікування коштують величезні гроші, яких в африканських країнах немає ані в населення, ані в держав. Тому вся надія споконвічно покладалася на матеріальну допомогу з боку багатих країн, особливо зважаючи на те, що спочатку обіцянки про її виділення роздавали вельми щедро. Проте потім, переконавшись, що благополуччю західного обивателя пандемія СНІДу не загрожує, з допомогою вирішили не поспішати.

Унаслідок на боротьбу зі СНІДом в американському бюджеті первісно закладалася величина у 124,5 мільйона доларів — рівно половина від тієї суми, яку американці щорічно витрачають на боротьбу з облисінням. До слова, об’єднаними зусиллями країн Західної Європи, Австралії та Японії вдалося нашкребти ще менше. А, втім, тоді ж було підраховано, що виділення хоча б 3 мільярдів доларів на рік на початку 90-х змогло б гарантувати надійний заслін поширенню «чуми ХХ століття». Тим більше що ця дуже значна сума еквівалентна щоденним витратам на охорону здоров’я в межах тієї ж Америки.

Але для боротьби зі СНІДом таких грошей не знайшлося.

У результаті лише два відсотки ВІЛ-інфікованих у світі мають змогу одержувати відповідне лікування. І мешкають ці «щасливчики», звісно, не в Африці. Рівень ВІЛ- інфікування в Америці становить 0,61 відсотка, тоді як у Ботсвані — 35,8. Кожен другий із 15-літніх підлітків в Африці помре від СНІДу. Тепер уже зрозуміло, що багаті країни здатні стати на заваді поширенню інфекції. Залишається з’ясувати, чи дозволять вони при цьому довести до загрози повного вимирання населення бідних країн, до яких віднедавна ми маємо всі підстави відносити й себе.

ВОOЗ НЕ ГАРАНТУЄ НЕШКіДЛИВОСТі МОБіЛЬНИХ ТЕЛЕФОНіВ

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) поки що не має необхідної інформації, щоб гарантувати нешкідливість мобільних телефонів для здоров’я людини, повідомляє Інтерфакс.

У поширеній кілька днів тому заяві ВООЗ говориться, що зібрана на сьогоднішній день інформація не доводить шкідливого впливу цих телефонів на людський організм. Проте необхідно провести додаткові дослідження щодо впливу випромінювання полів, які виникають під час роботи стільникових телефонів. Зокрема, зазначає ВООЗ, йдеться про те, чи призводить це до змін у діяльності головного мозку, швидкості реакції й сну.

Проте ще не доведено залежності між виникненням онкологічних захворювань або порушеннями мозкової діяльності і використанням мобільного телефонного зв’язку. Дослідження в такому напрямку нині ведуться в 10 країнах, на їх результати очікують 2003 року.

Як профілактику експерти цієї міжнародної організації рекомендують обмежити час розмов дітей по мобільних телефонах і активно користуватися системою «вільні руки», при якій апарат не розміщується біля голови.

Одночасно ВООЗ рішуче закликає водіїв не користуватися мобільними телефонами за кермом.

У багатьох розвинених країнах більше половини населення має стільникові телефони, зазначає агентство ЕФЕ. За наявними прогнозами, через п’ять років у світі працюватиме 1,6 млрд. таких телефонів.