Чому в наших бабусь було багато дітей?

Ісландські учені виявили ділянку людського геному, яка, ймовірно, має безпосереднє відношення до плодючості, а можливо, й до довголіття. Цей фрагмент дислоціюється в 17-й із 23 пар людських хромосом і являє собою, найшвидше, не один окремий ген, а цілу їхню послідовність. Принаймні до його складу входить 900 тисяч нуклеотидів.

Виявили цю ділянку співробітники компанії DeCode Genetics (штаб-квартира в Рейк’явіку) у процесі пошуків гену, що відповідає за шизофренію. Як виявилося, подібний фрагмент зустрічається в ісландців у двох формах — «прямій» та «інвертованій». Жінки з другою формою фрагмента мають більше дітей. Примітно, що в цій ділянці локалізовано кілька уже відомих генів, але жодний із них до плодючості не має відношення. Інвертована версія фрагмента практично не зустрічається в азіатів, мало поширена серед африканців, зате виявляється в кожного п’ятого європейця. Найчастіше — у жінок віком понад 95 років і в чоловіків старших за 90.

Ще більш інтригує твердження, що походження виявленої ділянки людського геному більш давнє, ніж в інших генів. Передбачається, що більшість наших генів мають спільні риси з предком, від якого ми виникли близько мільйона років тому, а досліджуваний фрагмент, як стверджують генетики, ми отримали в спадщину від ще більш давнього попередника, який жив три мільйони років тому. А от сама інверсія, як випливає зі статті в Nature Genetics, могла статися близько 10 тисяч років тому, можливо, навіть під впливом специфічної дієти.