Біологічні агенти поспішають на допомогу

Він підступний і агресивний, непередбачуваний і дуже небезпечний, особливо якщо з ним не боротися. Він уперто береже свої таємниці, — так нікому й не вдалося пояснити, як і чому він вибирає свою мішень, хоча багато вчених сушать над цим голову не один десяток років.

Термін «ревматоїдний артрит» з’явився ще 1859 року, але досі, незважаючи на зусилля медичної науки, ця хвороба вважається невиліковною. Не до кінця вияснено етіологію ревматоїдного артриту: певний час медики схилялися до того, що він має інфекційне походження, потім у цій недузі звинувачували погану спадковість, деякі вчені вважали, що розвиток хвороби провокує вірус Епштейна—Барра. Версій багато, але чіткої відповіді на запитання, чому імунна система починає атакувати й руйнувати тканини суглобів, ми так і не знаємо.

За даними ВООЗ, поширеність цієї патології у світовій популяції становить приблизно 1%. В Україні на диспансерному обліку перебуває близько 120 тисяч чоловік, у яких діагностували ревматоїдний артрит. І половина з них — люди працездатного віку, причому жінки хворіють у три з половиною разу частіше, ніж чоловіки. Медики дуже стурбовані ситуацією, — хвороба помітно помолодшала, серед її жертв уже трапляється не тільки молодь, а й діти. Що чекає їх у недалекому майбутньому?

За словами фахівців, якщо пацієнт не отримує адекватного лікування, то вже невдовзі він не просто страждатиме від скутості рухів і постійного болю, а й ризикує втратити рухливість, стати інвалідом. До ревматоїдного артриту не можна ставитися як до хвороби, яка уражує тільки суглоби. Він негативно впливає на всі органи та системи людини, скорочуючи тим самим її життя на п’ять, а то й на десять років. І, на жаль, ці показники демонструють тенденцію до погіршення. Проблема має не тільки соціальний, а й економічний вимір, адже поширення цієї хвороби призводить до величезних втрат — як на рівні сім’ї хворого, так і в масштабах держави.

На лікування хворого на ревматоїдний артрит витрачаються чималі кошти, підточуючи бюджет сім’ї. Пацієнтські організації вважають, що без державної допомоги зазначеної проблеми не вирішити.

— Останнім часом з’явилися препарати нового покоління, дуже ефективні від ревматоїдного артриту, але більшості наших хворих вони недоступні, — журиться Валентина Очеретенко, голова Спілки
захисту прав пацієнтів «Здоров’я
нації». — Бо все упирається в гроші. Аналіз медстатистики показав, що на обстеження та лікування хворого на ревматоїдний артрит потрібно приблизно стільки ж грошей, як і на лікування онкохворого. У Швеції, наприклад, підрахували, що за рік на цю категорію пацієнтів було витрачено близько 500 млн. дол. США, а у Великобританії — майже втричі більше. Люди, які страждають на це тяжке захворювання, створили Всеукраїнську асоціацію ревматоїдного артриту, яка об’єднує пацієнтів з усіх областей України. Ми сподіваємося, що наша держава почує голос пацієнтів, і вони отримають можливість лікуватися за тими ж протоколами, із застосуванням тих самих методів та лікарських препаратів, що і в європейських країнах.

Серед причин, які призводять до ранньої інвалідизації, фахівці називають пізнє звернення пацієнтів до лікарів, проблеми із встановленням діагнозу через застарілу матеріальну базу лабораторій та клінік, а також відсутність грошей на комплексне обстеження і лікування.

В Україні створено реєстр хворих із ревматоїдним артритом, але він досі не функціонує повноцінно, що не дозволяє отримати достовірні дані про точну кількість хворих, ступінь їхньої непрацездатності, а також показники активності захворювання. (Відповідно до державної статистичної звітності, за даними 2009 року, в Україні налічується 118 тисяч хворих із РА.) Відповідно до даних світової статистики, всього за два-три роки перебігу хвороби працездатність втрачають майже 25% пацієнтів, ще 33% змушені залишити роботу через п’ять років після початку захворювання, тому бюджетні кошти слід спрямовувати передусім на своєчасне обстеження та лікування пацієнтів працездатного віку, а не на запізнілу боротьбу з тяжкими ускладненнями, коли пацієнт стає інвалідом.

Переконати державу в цьому непросто, але директор ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» Національної академії медичних наук України, академік НАМНУ Володимир Коваленко сподівається, що це вдасться зробити вже найближчим часом.

— Розроблено концепцію Державної цільової програми лікування хворих на ревматоїдний артрит на 2011—2015 роки, яку двічі заслухали в Міністерстві охорони здоров’я України і яка пройшла процедуру громадського обговорення, — каже він. — Ми сподіваємося, що її невдовзі затвердять на рівні Кабінету міністрів України.

— Чому саме інститут кардіології так активно працює над цією проблемою?

— До складу нашого інституту входить Український ревматологічний центр. Ми на державному рівні займаємося науковою, організаційною, методичною і лікувальною роботою в галузі ревматології. Це сфера нашої професійної діяльності, — висококваліфіковані фахівці не тільки лікують хворих на ревматоїдний артрит, а й проводять наукові дослідження, організовують наукові форуми, на яких обмінюються досвідом із колегами не тільки з України, а й з інших країн.

— Ревматоїдний артрит, як стверджують лікарі, належить до невиліковних захворювань. Однак останнім часом з’явилося багато інформації про нові методи лікування, які називають проривом. Це справді унікальні препарати?

— Наразі це справді доречно вважати революційним проривом. Застосовуючи інноваційні препарати, можна вибірково впливати на медіатори запальних процесів у суглобах, запобігати деструкції суглобів і домагатися стійкої ремісії. З допомогою так званих біологічних агентів ми отримуємо можливість контролювати розвиток захворювання не тільки на ранніх стадіях, а й тоді, коли пацієнт звернувся по медичну допомогу із запізненням.

Біологічні агенти використовуються не тільки в ревматології, а й в онкології. Зібрано велику доказову базу в гастроентерології, в інших галузях медицини, де потрібен селективний вплив на окремі ланки аутоімунного процесу. Адже імунітет порушується при дуже багатьох захворюваннях.

Лікуючи пацієнтів із ревматоїдним артритом, ми вже років десять використовуємо біологічні агенти. Нові препарати з’являються щорічно, цей напрям, я сподіваюся, розвиватиметься і широко впроваджуватиметься у практику світової медицини. Застосування біологічних агентів дозволяє насамперед поліпшити якість життя пацієнтів, запобігає інвалідизації, а також значно зменшує витрати на оплату непрацездатності, — підкреслив В.Коваленко.

Спеціалісти дуже оптимістично оцінюють результати впровадження нових методів лікування хворих на ревматоїдний артрит, і насамперед тому, що це реальний шанс допомогти пацієнтам (особливо молодим) зберегти їхнє здоров’я та працездатність. У економічно розвинених країнах Європи і США вже понад десять років застосовуються біологічні агенти для лікування різноманітних аутоімунних захворювань людини, зокрема і ревматоїдного артриту. На жаль, в Україні вони використовуються обмежено — через відсутність державного фінансування дорогих медикаментів хворобо-модифікуючої терапії. Асоціація ревматологів України покладає великі надії на затвердження державної програми, яка передбачає виділення бюджетних коштів на фінансування цього різновиду терапії, а також дасть змогу створити й розширити мережу центрів надання висококваліфікованої допомоги пацієнтам із ревматоїдним артритом, застосовуючи нові технології у діагностиці та лікуванні.

— Наразі високоспеціалізована допомога доступна далеко не всім хворим на ревматоїдний артрит, — констатує професор О.Борткевич, головний позаштатний ревматолог Міністерства охорони здоров’я України. — Наші лікарі володіють новими методиками лікування, вони мали можливість переконатися, наскільки ефективні препарати нового покоління, — але через високу їх вартість така терапія проводиться лише в поодиноких випадках. В Україні такі препарати поки що не виробляються, тому й необхідна державна програма, яка забезпечить хворих на ревматоїдний артрит ефективним лікуванням.