АГРЕСИВНИЙ? ГОТУЙСЯ ДО ІНФАРКТУ!

Враховуючи, що серцево-судинні захворювання (ССЗ) в усьому світі вже вийшли на перше місце серед основних причин смертності, виокремлення основних груп ризику й розробка заходів, спрямованих на профілактику цих недуг, набирає дедалі більшої актуальності. Тож не дивно, що буквально минулого тижня було опубліковано результати відразу кількох наукових праць, що пропонують оригінальні методики визначення чинників ризику розвитку ССЗ.

Перше дослідження проводили протягом восьми років у бостонських госпіталях. Увесь цей час медики пильно стежили за способом життя і станом здоров’я майже тридцяти тисяч жінок. У процесі цієї роботи, якою керував Поль Рідкер, відстежувалося багато чинників, зокрема рівень холестерину в крові й рівень специфічного С-реактивного протеїну. Висновок: жінки з високим — понад 4 міліграми на літр — рівнем цього протеїну мають удвічі більший ризик розвитку ССЗ, ніж жінки з підвищеним рівнем холестерину. Протеїновий тест є зовсім недорогою та нескладною процедурою, і деякі американські медики вже зажадали включити це бліц-дослідження в схему обов’язкового регулярного медогляду. Однак інші фахівці вважають цей захід передчасним. На їхню думку, це може призвести до надмірного вживання різноманітних медичних препаратів, тоді як кореляцію між зниженням рівня вищеназваного протеїну та зниженням ризику ССЗ поки що не встановлено.

Зате результати іншого дослідження зустріли з набагато більшим розумінням. Раймонд Ніаура з Браунівського університету протягом трьох років спостерігав 774 чоловіків віком близько 60 років. За цей період у сорока п’яти з них було виявлено ознаки ССЗ. У процесі дослідження фіксувалися не лише фізіологічні, а й психологічні показники, що грунтуються на стандартних психологічних тестах. Результати експерименту продемонстрували найвищий взаємозв’язок між рівнем ворожості й ризиком розвитку ССЗ, залишивши позаду такі класичні чинники ризику, як високий кров’яний тиск, високий рівень загального холестерину, інсулінова недостатність, зайва вага й навіть паління. Інша річ, що дуже часто високий рівень агресії був, у свою чергу, пов’язаний із нездоровим способом життя, зокрема з палінням і надмірним вживанням алкоголю. У кольорових чоловіків і жінок із більш низьким рівнем доходу й освіти схильність до ворожості була виражена сильніше.

До речі, у жінок психологічні чинники відіграють не меншу роль у розвитку ССЗ. У цьому переконують результати дослідження Беккі Леві, соціального психолога з Йєльського університету. 1975 року вона опитала 660 людей, котрим було за 50. Їхній стан здоров’я та тривалість життя пильно відстежувалися протягом наступних років. 1998-го було проведено повторне опитування тих, хто ще був живий. Виявилося, ті, хто 23 роки тому заявив, що почувається так само щасливо, як і в молодості, і не боїться старіти, прожили на 7,5 року довше від тих, котрі не чекали від життя нічого доброго. При цьому піднаглядним, які уважно стежили за своїм кров’яним тиском і рівнем холестерину, вдалося продовжити життя на чотири роки. А ті, що кинули палити, займалися фізичними вправами й не мали зайвої ваги, прожили на три роки довше.