ЗРАНКУ — КРЕДИТ, ВВЕЧЕРІ — ОСВІТА

Конституція України гарантує кожному громадянинові право на освіту. Проте за нинішніх умов здобути її не так і легко. Здебільшого для цього потрібні гроші. І чималі. А де їх узяти? Розв’язати цю проблему можна з допомогою кредитування. Принаймні, спробувати.

Недавно в приміщенні Української академії державного управління при Президентові України відбувся «круглий стіл» на тему «Кредитування вищої освіти: проблеми та перспективи». З’ясувалося, це питання стоїть дуже гостро. За інформацією Міністерства освіти й науки України, 10 з 15 мільйонів гривень, передбачених у бюджеті на 2003 рік для кредитування вищої освіти, спрямовуватиметься на обслуговування раніше виданих кредитів. А вже наступного року може скластися ситуація, коли асигнування йтимуть не на укладання нових, а на обслуговування раніше укладених угод про навчання студентів за рахунок державних пільгових кредитів. Але проблема не лише в грошах. Наразі маємо ще й недосконалі закони.

Сьогодні пересічний громадянин може заплутатися в процесі отримання кредиту чи наразитися на обман. Отже, необхідно розробити зрозумілі кожному нормативні акти. Також украй потрібно забезпечити прозорість процесу обслуговування кредитів. Це допоможе обстоювати права абітурієнтів і студентів. Й останнє — слід розвивати недержавні форми кредитування.

Кілька місяців тому 27 громадських організацій із різних міст України вирішили зустрітися й разом з парламентаріями, представниками ЗМІ, вузів і банків обговорити шляхи розв’язання цих проблем. «Коаліція 27» пропонує створити єдиний державний фонд кредитування, куди кожні 5—10 років вноситиметься певна сума. За «коаліційними» прогнозами через 30—40 років цей фонд стане цілком самоокупним і не потребуватиме державних вливань. Таким чином вдасться виконати, можливо, найважливіше завдання: забезпечити освіту для всіх охочих. Навіть якщо в людини немає грошей, аби заплатити відразу велику суму за рік навчання, вона завжди зможе взяти кредит і повертати його щомісячно. Ясна річ, із відсотками.

Наразі такого фонду не існує. До речі, деякі комерційні банки почали впроваджувати такого роду кредитування. Згадані послуги досі не афішуються, оскільки є вельми ризикованими: немає жодних гарантій повернення. Тобто кожна людина може взяти кредит, якщо вона повнолітня й має документи. Позика дається на рік. Нині банки працюють над створенням єдиної системи, яка давала б інформацію про всіх клієнтів. Це допоможе кредиторам виявляти шахраїв і не давати їм повторних кредитів. Ідеалом кредитування має бути тривідсоткова ставка. Поки що, в середньому, вона становить 22%.

Проте, особисто мені не зрозуміла доцільність кредиту на один рік. Адже людям, котрі в змозі погасити кредит із відсотками протягом року, він, у принципі, не дуже-то й потрібен. Певне, банкам варто розробити таку систему, коли студент протягом навчання виплачуватиме лише відсотки, а потім, влаштувавшись на роботу, погашатиме власне кредит. Але навіть в планах фінансистів поки що таких проектів немає.