Неможливе стало реальним

Життя ми вчимося поетапно. Спочатку йдемо в дитячий садок, потім — школа, університет і самостійне життя. Вочевидь, ніхто не сперечатиметься, що найяскравіша й найнасиченіша школа життя — у вузі. Студентські роки — час перемог, поразок, радощів і прикрощів. За п’ять років молоді люди встигають пережити і практично навчитися долати багато проблем і невдач, із якими їм доведеться зіштовхнутися у самостійному дорослому житті. І роль навчального закладу тут неоціненна. Хороший вуз — хороша путівка в життя.

У лютому Київський міжнародний університет (КиМУ) відзначив своє десятиліття. Святкував увесь вуз, а не лише його засновники. Раділи, як своєму особистому святу, студенти, викладачі. А все тому, що кожен студент почувається тут як удома. Університетом пишаються, його шанують не тільки в Україні. І це не просто слова. На святкуванні ювілею у Київському оперному побувало стільки гостей, скільки театру не часто вдається зібрати у своїх стінах, — посли, депутати, міністри, представники міжнародних і громадських організацій, засобів масової інформації. Було сказано море теплих слів, побажань. Урочисті промови зводилися до такого: ректорові Київського міжнародного університету Хачатуряну Хачатуру Володимировичу вдалося зробити практично неможливе. Він створив елітний вуз, що має авторитет у багатьох країнах світу.

А як непросто було Хачатуру Володимировичу розпочинати свою діяльність десять років тому, коли слово «законодавство» мало кілька трактувань. Про той час згадав народний депутат України, глава комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко:

— Якось прийшов до мене Хачатур Володимирович і сказав, що хоче створити такий університет, про який знали б у всьому світі. Щоб вуз став елітним не просто на словах, а й на ділі. Тоді подумав: яку непосильну ношу бере на себе ця людина! Скільки потрібно мати бажання і сміливості, щоб у такій нестабільній обстановці взятися за створення університету! Сьогодні можу сміливо стверджувати, що Хачатур Володимирович свого досяг.

Десять років — це дата, коли вже можна проаналізувати зроблене, підбити певні підсумки. Що ж змінилося і чого досяг вуз за ці роки? Завдяки копіткій праці створено дружний і згуртований колектив. У стінах вищого навчального закладу вдалося створити демократичну спільноту. Студент із будь-якою проблемою може прийти до викладача, декана й отримати максимальну допомогу. І не обов’язково питання має стосуватися навчання, найчастіше студенти звертаються за порадою, як поводитися у тій чи іншій ситуації.

В університеті розроблено особливу методику навчання, яка дає приголомшливі результати. Студенти КиМУ перемагають на різноманітних міжнародних конкурсах, олімпіадах. У них не виникає проблем із працевлаштуванням (практично всі студенти на IV—V курсі вже працюють). І це, мабуть, є головним результатом десятирічної нелегкої праці та гордістю Київського міжнародного університету.