Зі стартом!

24 вересня, 2016, 00:00 Роздрукувати
Bипуск № 34, 24 вересня-30 вересня 2016р.
Відправити
Відправити

На що звернути увагу випускникам шкіл, готуючись до нової вступної кампанії.

Зі стартом!

Не встигла відгудіти остання вступна кампанія, як почалася підготовка до нової. Нинішнього року Міністерство освіти і науки (МОН) та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) приємно здивували 11-класників: буквально на початку нового навчального року оголосили, як саме проходитимуть незалежне тестування і випускні іспити у школах.

Новацій небагато, але вони суттєві.

Цього навчального року всі шкільні випускні іспити (державна підсумкова атестація - ДПА) проходитимуть не в школах. Державну підсумкову атестацію випускники складатимуть на пунктах тестування у формі ЗНО. "Зважаючи на результати, отримані після запровадження ДПА у 2015, 2016 рр., цього року прийнято рішення поширити таку практику на всі предмети, з яких випускники складають ДПА. Це буде справді "державна" атестація", - прокоментував рішення директор УЦОЯО Вадим Карандій.

Випускний іспит у формі тестування, за межами школи - ідея не нова. Під час кампанії-2016 випускники цього року вже складали у формі тестування ДПА з двох предметів: української мови й літератури та математики чи історії (за вибором). Іспит із третього предмета (його обирав сам учень) проходив у школі. Тепер усі три державні іспити будуть оцінені за результатами незалежного тестування, і школа не матиме жодного стосунку до виставлення оцінок.

У цього рішення є незаперечні плюси. Іспит у формі ЗНО - незалежне об'єктивне оцінювання, всі учасники якого поставлені в однакові умови. Списати на шкільному випускному іспиті, скористатися підказкою, допомогою рідної вчительки буде неможливо. А про те, як це вдарить по липових медалях та завищених балах атестата (хай і не з усіх предметів, а тільки з тих, котрі входять до переліку ДПА), нічого й казати. Врешті-решт, УЦОЯО отримає велику базу інформації для моніторингу якості освіти по всій країні: що відбувається у школах різних регіонів, різних типів і профілів, який рівень знань випускників з того чи іншого предмета тощо.

Об'єднання ДПА і ЗНО економить час і зусилля випускникам. Тепер вони не муситимуть складати екзамен із певних предметів двічі - у школі й на тестуванні.

Ці плюси дуже суттєві. І вони переважають. Але є й мінуси. І мова тут не про страхи та хвилювання учнів, учителів, батьків (попри все розуміння та співчуття). Як би ми не порівнювали плюси-мінуси, важливо ось що: рішення провести шкільні іспити за стінами школи ще раз показало, що, за великим рахунком, у суспільстві немає довіри до школи.

Ще один момент. Школа завжди була й залишається орієнтованою на ЗНО. (див. "Якщо хочете щось змінити в освіті - починайте з іспитів, і за ними піде вся школа", DT.UA, 6 серпня 2016). Вона "дресирує" своїх випускників на підготовку до ЗНО. І річ тут не тільки в різноманітних неофіційних рейтингах, які так люблять складати ЗМІ за результатами тестування. Річ тут і в тому, що треба якось елементарно дивитися в очі батькам і відповідати на запитання: а чому наш син так погано склав тестування? Особливо у престижних школах, де крутяться чималі батьківські кошти, де дітей ледь не з першого класу не по-дитячому завалюють "домашкою" та додатковими заняттями.

Можливо, орієнтованість школи на ЗНО й не викликала б побоювань, якби наша система тестування була більш розвиненою і досконалою. Для того, щоб розвивати систему, потрібні ресурси - і фінансові, і людські. І політична воля. На жаль, зараз у наших тестах зовнішнього оцінювання майже немає так званих "відкритих завдань" - які передбачають самостійний пошук рішення, формулювання розгорнутої відповіді, а не виставляння хрестиків навколо обраних варіантів відповіді. Відкриті завдання є в тестах з мов і математики - ось, власне, і все. Тестування з іноземної мови, наприклад, орієнтоване переважно на граматику, а комунікаційної складової, що багато важить для знання мови, тест не перевіряє. Оскільки поки що цього неможливо зробити технічно. Отже, і школа більше "натаскуватиме" на граматичні правила.

Рівень знань наших випускників з іноземної мови - це окрема сумна історія. Ні для кого не секрет, що він низький.

Кілька років тому у стінах УЦОЯО та МОН витала ідея запровадити у 2016 р. обов'язковий випускний іспит (ДПА) з іноземної мови у формі тестування. За задумом, це мало б простимулювати молодь до вивчення іноземної мови. Кажуть, тоді планувалося перші тести з іноземної робити не надто складними, такими, що не "валять", а, швидше, підтримують. Одразу після оголошення цієї новини в репетиторів з іноземної почався справжній бум. Але від ідеї обов'язкового тестування з іноземної мови більшість випускників та їхніх батьків були не в захваті. Аргументи "проти" теж вагомі. "Хіба ми винні, що в школах такі програми, такі підручники, такі методики і така якість викладання?" "Планувалося запровадити з 2017 р. нові програми тестування з іноземної мови, - каже Вадим Карандій. - Однак для цього має бути створений новий тест. Ми працюємо над цим, але поки що новий тест не готовий, і на рівні МОН прийнято рішення запровадити новації з 2018 р. Особливістю нової програми й нового тесту буде те, що ми маємо оцінювати знання учнів за двома рівнями володіння мови - В1 і В2. І тут важливо збалансувати рівень складності тестів. Друге - введення в завдання тесту аудіювання (сприйняття інформації на слух). Оці дві речі потребують доопрацювання. До 2016 р. ніхто не проводив підготовчої роботи з формування аудіотестів, немає досвіду начитки і запису цих текстів. Не було достатньої інформації про те, скільки і яких може статися технологічних збоїв, і як потім вони можуть вплинути на якість оцінювання. Ми все це мусимо передбачити: розробити технологічні карти проведення ЗНО, дати рекомендації персоналові, як діяти у тому чи іншому випадку".

Зміни в тестуванні - це, звісно, добре. Та чи зміниться щось у школі? Пам'ятаєте, як рік тому, на доручення Арсенія Яценюка, тоді прем'єр-міністра, у школах ввели додатковий урок іноземної мови? (див. "Ми "за"… і навіть проти", DT.UA, 14 серпня 2015). Таке рішення підтримувала й Лілія Гриневич, тоді голова профільного парламентського комітету. Це було саме тоді, коли обговорювалося обов'язкове тестування з англійської.

Звісно, якби одночасно зі збільшенням кількості уроків змінювалося їх наповнення, а також підручники, система підготовки вчителів, програми, таке рішення пішло б на користь. Якби в країну приїхали тисячі волонтерів-носіїв мови, як це було в Грузії. А без цього всього сенсу в додаткових уроках немає (що, в принципі, і стало зрозуміло в нашому випадку).

Однак повернімося до майбутньої вступної кампанії. Планується, що ще однією її новацією стане зміна термінів проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Директор УЦОЯО пояснює: "У 2015 р. ЗНО з української мови розпочиналося ще у квітні, 2016-го - у травні. Це вносило розлад в організацію навчального процесу. Виникало багато проблем не лише для 11-класників, а й для тих шкіл, на базі яких функціонували пункти тестування. Нинішнього року ЗНО розпочнеться 23 травня, коли активні навчальні заняття завершуються".

Тестування з української мови і літератури відбудеться 23 травня, іспанської, німецької, французької мов - 25 травня, англійської мови - 29 травня, математики - 31 травня, історії України - 2 червня, російської мови - 6 червня, біології - 8 червня, географії - 12 червня, фізики - 14 червня, хімії -
16 червня.

Інформація про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з'являтиметься на сторінках абітурієнтів за таким графіком: з української мови і літератури, іноземних мов, математика - до 15 червня; з історії України, біології, російської мови - до 19 червня; з географії, фізики, хімії - до 23 червня.

Нещодавно Міносвіти оприлюднило проект Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2017 р. Одна із пропозицій - у 2017 р. приймати сертифікати ЗНО 2016-го та 2017-го років. (див. "Чи той це випадок, коли варто поспішати", DT.UA, 20 травня 2016). Над проектом працює робоча група. Які новації принесуть затверджені й доопрацьовані правила вступної кампанії-2017 , буде відомо зовсім скоро.

Добре, що всі новації організатори процесу опрацьовують і пояснюють заздалегідь, одразу після завершення попередньої вступної кампанії. Головне, щоб потім не вносили змін, як це вже бувало неодноразово за різних міністрів.

А поки що - зі стартом. Ні пуху!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК