Заступниця директора Центру ЗНО Тетяна Вакуленко: «Нам кажуть, що ми забуваємо Тараса Шевченка, Івана Франка чи Лесю Українку, але це не так»

Щойно відгриміла вступна кампанія-2020, як почалася підготовка до нової. Здавалося б, ця справа стосується суто 11-класників. Але ні — зараз новації вступу-2021 опинилися в центрі бурхливих дискусій. Вони точаться навколо ідеї створити два тести з української мови — окремо для гуманітаріїв і окремо для технарів. Причому в тесті для технарів не буде літератури, тільки мова. Можлива відсутність української літератури на ЗНО обурила громадськість.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь уже звернувся з відкритим листом до прем’єр-міністра України, в якому заявив, що ЗНО без літератури може стати загрозою державній гуманітарній політиці та освітній реформі. Тарас Кремінь нагадав очільникові Кабміну, що в часи гібридної війни якісне вивчення української літератури є одним із дійових інструментів національної безпеки та оборони. А одним із пріоритетів міжнародного дослідження PISA (того самого, яке показало нам катастрофу у вивченні шкільної математики) є читацька грамотність. Мовний омбудсмен просить не допустити скасування комплексного ЗНО з української мови та літератури, натомість пропонує зробити тести кількох рівнів складності. Це звернення підтримали деякі українські університети, а також науковці та митці — письменники, музиканти. І збір підписів триває.

Немає сумнівів у тому, що література потрібна всім — і гуманітаріям, і технарям. Не секрет, що школи орієнтуються на ЗНО і щойно якийсь предмет буде викреслений із тестів, на ньому можна поставити хрест. Чи можемо ми так ризикувати українською літературою? Чи багатьох українських письменників знають сучасні підлітки?

З іншого боку, тести, в яких є завдання на кшталт «у якому творі згадується про мухобійку», — це теж не перевірка читацьких вмінь, і центр ЗНО неодноразово критикували за такі завдання. Серед абітурієнтів знаходилися умільці, які складали ЗНО з мови й літератури, навіть не читаючи більшості програмних літературних творів, — вони просто тренувалися впізнавати деталі, виконуючи завдання минулих років. Але були й ті, хто, готуючись до ЗНО, відкрив для себе українську літературу. Правда, не без допомоги хороших учителів, які змогли зацікавити. Тести потрібно оновлювати, проте як?

Нинішня ідея про створення двох тестів з української мови (з літературою і без) належить Міносвіти, причому навіть не Сергія Шкарлета, — наказ МОН був ухвалений влітку 2019-го. Але нині все каміння летить на Український центр оцінювання якості освіти як розробника тестів.

1. UA звернулося до УЦОЯО і розпитало про нові тести Тетяну Вакуленко, заступницю директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) і Національну координаторку проєкту PISA в Україні.

— Пані Тетяно, невже технарям не потрібна література?

— Предмети, які складає людина на ЗНО, — це не виключний перелік того, що їй треба знати і що формує її свідомість. На щастя, є й інші шкільні предмети, навчальні програми, є Державний стандарт освіти, врешті-решт. І якщо ми приймаємо спільну концепцію, що вчимо тільки два предмети, які складаємо на ЗНО, то, вибачте, — про яку повну загальну освіту йдеться? Маю також додати, що в тесті з української мови ми залишили цілу добірку завдань на перевірку компетентнісного читання і очевидно, що учасник зможе їх добре виконати, тільки якщо він багато читає.

— Але ж у школах, принаймні у старших класах, учать переважно те, що потрібно для ЗНО.

— А це вже питання суспільного консенсусу — не отримувати послугу, за яку ти платиш . Адже освіта — це послуга, за яку кожен із нас платить зі своєї кишені податками. Уявіть, якби ми з вами приходили в магазин по хліб, платили за нього й поверталися без хліба. Ви були б задоволені, вважали б, що це нормально? Це по-перше. По-друге, учням, батькам і вчителям потрібно зупинитися й зрозуміти, що людина вчиться в школі не для того, аби скласти ЗНО, а для майбутнього. ЗНО і вступ до закладу вищої освіти — це лише один із можливих життєвих шляхів .

— Згодна з вами, та зараз ситуація така, що тільки-но якийсь навчальний предмет викинуть зі ЗНО, вважайте, що в 10–11 класах його ніхто вчити не буде.

— Цю ситуацію потрібно виправляти, бо це означає, що ті мільйони, які йдуть на освіту, спрямовані на вивчення кількох навчальних предметів. Щодо нового тесту — ми не просто взяли старий тест з української мови і літератури й викреслили звідти літературу. Український центр оцінювання якості освіти не займається копіпастом. Ми розробили зовсім новий інструмент вимірювання навчальних досягнень учнів. Крім того, новий тест з української мови — не наша ідея: УЦОЯО отримує доручення від Міносвіти. Ми зрозуміли це доручення так, що в нас є категорія вступників за природничими напрямами підготовки, для яких наш інструмент відбору (ЗНО) працює недосконало, бо він містить складову, яка не стосується того, що їм доведеться проявляти під час навчання в університеті. Але водночас потрібно додати до тесту ту частину, яка буде краще працювати.

Ми серйозно вивчили міжнародний досвід, а також те, що важливе для сучасного здобувача освіти на технічних та природничих напрямах підготовки, і зрозуміли, що найголовніше — це читацька компетентність.

Ми бачимо це за результатами PISА, і не тільки. Бачимо, як часто преса може маніпулювати нашими громадянами через відсутність критичного мислення, здатності не тільки читати, а й добре розуміти прочитане. Тому ми оновили концепцію тесту — в ньому стало менше завдань на переказ уже відомої інформації, натомість там є завдання на роботу з трьома текстами різних авторів. Учасник тестування мусить дуже глибоко опрацювати кожен текст окремо та всі разом як ціле і зрозуміти, що їх пов'язує, які думки є спільними для авторів , які різняться, на що спрямовані , до якої цільової аудиторії звертається кожен з авторів, які засоби використовує… А далі показати рівень своєї читацької компетентності, відповідаючи на завдання тесту.

Розумієте, людина має читати твори і українських, і зарубіжних письменників, і в результатів цього читання в неї має формуватися не тільки світогляд (щось, чого тестом перевірити неможливо), а й читацька компетентність. І саме цю складову ми закладаємо в наш оновлений тест — ми перевіряємо вміння читати, а не деякі факти про твори конкретних авторів. Ми розуміємо, що програма ЗНО не може бути настільки широкою, щоб перевірити знання всіх важливих творів української і зарубіжної літератури. Та й чи завжди факт прочитання великої кількості творів свідчить про те, що людина їх розуміє ? Важлива глибина осмислення кожного твору, тому, власне, ми й заклали в тест завдання, які перевіряють здатність людини аналізувати та добре розуміти прочитане.

Маю сказати, що в інших країнах світу є вступні випробування з літератури (вітчизняної чи світової), але їх переважно складають абітурієнти, які планують вступати на філологічні напрями підготовки, для інших же вступників пропонуються тести, що містять завдання, схожі на ті, які ми включили в оновлений тест з української мови.

Тим часом мовна і читацька компетентності є важливою передумовою успішності студентів. Їм доведеться працювати з різними джерелами, типами текстів, авторськими стилями, і цього треба навчити. Тому в тестах ЗНО ми намагаємося дати школам орієнтир, показати, на що треба спрямовувати навчання. Потрібно відходити від формальної роботи «давайте просто прочитаємо 60 творів» (саме стільки їх є у програмі ЗНО). Натомість краще вчитися на цих текстах глибоко розуміти зміст того, що написане.

Важливо зазначити, що і в тесті з української мови та літератури ми трохи змінили підходи до завдань з літератури. Ми даємо завдання на роботу з незнайомим текстом, де учасник тестування має як літературознавець визначити ідею і жанр твору, провідний художній засіб, використаний автором, обставини, в яких перебуває герой, тощо. Звісно, поряд із такими завданнями залишаються завдання, в яких потрібно продемонструвати знання конкретних творів і їх авторів. Нам кажуть, що ми забуваємо Тараса Шевченка, Івана Франка чи Лесю Українку, але це не так. Ані на тесті з української мови, ані на тесті з української мови і літератури не можна буде отримати високого результату, якщо не читати, не знати, не любити творів української літератури.

— Не хотілося б, щоб знання з української літератури зводилися тільки до Шевченка, Франка і Лесі, попри всю повагу. Наприклад, у 10–11 класах вивчають «Розстріляне відродження», сучасних поетів та прозаїків. І якщо українську літературу не треба буде вивчати для ЗНО, багато підлітків про них так і не дізнаються.

— Наша відповідь мовному омбудсмену дуже проста: для того, щоб ми говорили про реальне якісне вивчення цих творів, не потрібно звертатися до ЗНО. Примус — це хибний крок на шляху формування любові до чогось.

Для того, щоб формувати любов до української літератури, потрібно зробити класні онлайн-курси, подкасти, матеріали для вчителів, присвячені визначним для українців письменникам і їхнім творам. Можна так говорити про «Розстріляне відродження», щоб дитина слухала вчителя затамувавши подих і неодмінно захотіла прочитати «Я (Романтика)» чи «Місто». Ці та інші твори шкільної програми — надзвичайно важливі для української самості, їх не можна читати з примусу, готуючись до екзамену.

— Ви бачили, що ЗМІ опублікували рейтинг шкіл за результатами ЗНО? Тому вчитель, з якого потім спитають за ці рейтинги, буде економити час на всіх прекрасних творах українських письменників для того, щоб натаскати учнів конкретно на ЗНО. Знаєте, як питають у школі: підніміть руку, кому потрібне ЗНО з математики? З літератури? На інших заплющують очі.

— По-перше, УЦОЯО абсолютно проти всіх рейтингів за результатами ЗНО. Причин тут декілька. Перша: ЗНО — це випробування для вступу, і тест із того чи іншого предмета складають не всі вступники (виняток — мова і з 2021 року — математика). Отже, результати не представляють усю вибірку 11-класників тієї чи іншої школи, а лише дають результати тих, хто готувався до цього тесту цілеспрямовано. По-друге, є питання критеріїв складання цих «рейтингів». Скажіть, яка школа краща — та, в якій 10 відсотків 200-бальників і 90 відсотків тих, хто не подолав або ледве подолав поріг «склав/не склав»? Школа, в якій усі склали тести на 150 балів чи та, в якій половина склала на 175, а інша половина — на 125? Нормальні рейтинги передбачають, що ви берете до уваги всі складові і фактори. Наприклад, сільські школи мають значно нижчі результати тестування, ніж міські. А гімназії мають завжди трохи вищі результати, ніж звичайні загальноосвітні школи. Але уявімо собі одну маленьку сільську школу із обмеженими ресурсами та низькою загальною мотивацією до навчання, в якій учитель зумів добитися того, що всі діти подолали поріг «склав/не склав». Можна вважати, що результат цієї школи дуже низький, порівняно з іншими, і в рейтингу вона десь внизу. Але для цієї школи — це реально досягнення, вчитель має пишатися тим, що зробив усе можливе, аби діти вчили його предмет, незважаючи на їхню низьку мотивацію до отримання освіти, відсутність якісних навчальних матеріалів, доступу до техніки тощо. У місті, взагалі, набагато більше можливостей для освіти — курси, театри, кіно, репетитори. До речі, внесок репетиторів у результати ЗНО важко порахувати.

— Стосовно тесту з мови без української літератури — Умови прийому до закладів вищої освіти у 2021 році в процесі обговорення. Може ще все змінитися?

— Умови прийому ухвалює Міністерство освіти і науки України, знаю, що представники міністерства вивчають позиції всіх зацікавлених сторін для ухвалення оптимального рішення.

Від редакції: Проєкт Умов прийому до закладів вищої освіти у 2021 році ще не ухвалений, триває його громадське обговорення, тож остаточна доля нововведення ще не вирішена. Літературу потрібно знати всім — це незаперечно, і це дійсно справа державної ваги. Однак не треба її перекладати лише на плечі ЗНО. Потрібна системна виважена державна політика, яка підтримуватиме шкільне навчання, популяризуватиме українську культуру, забезпечуватиме створення якісного навчального та просвітницького контенту.