«Мікрохвильова інтегрована телераціоінформаційна система «МІТРІС»... Не обов’язково уважно вчитуватися в це загадкове словосполучення й намагатися вникати в його зміст — це лише назва патенту під №30000, виданого Держдепартаментом інтелектуальної власності.
Цю подію слід визнати знаменною зовсім не тому, що в нас заведено відзначати круглі числа й дати, вона може стати воістину знаковою для розвитку всієї системи інтелектуальної власності в Україні.
Трішки історії. Ще 1990 р. кількість винаходів в Україні в розрахунку на 100 тис. чоловік становила 35,2 (порівняємо, у Франції — 16,1; США — 19,1; ФРН — 27,5; Росії — 35,6; Японії — 40,7). До 1997 року вона зменшилася в 10 разів, що поставило нашу країну за цим показником у ряд найменш технологічно розвинених держав. А чисельність українських учених-винахідників у науково-технічній сфері становить нині 13,1% від рівня початку 90-х років. Тим часом у країнах Заходу винахідницька активність підвищилася в 1,2—1,4 разу.
Досить довго в Україні взагалі не видавали охоронних документів на винаходи, тож вітчизняні винахідники змушені були звертатися з новими технічними рішеннями за кордон, що не сприяло успішному розвиткові національної економіки. І нарешті у серпні 2000 року новостворений Держдепартамент інтелектуальної власності відновив цю процедуру.
Слід зазначити, що заходи, розпочаті Держдепартаментом, не схожі на спроби наздогнати поїзд, що вже рушив. Його керівництво знайшло конструктивний підхід, який дозволяє створити в Україні нормативно-правове поле, що забезпечить умови для нормальної діяльності творчої еліти. А звідси— новий поштовх для інноваційного розвитку країни, відновлення її престижу у світовому науковому співтоваристві, поява нових наукоємних розробок і просування їх на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Ювілейний патент — лише віха, точка відліку у великій роботі.