Я б у школу пішов —тільки хай заплатять

Тим, що за хороші оцінки в нашій школі потрібно платити, здивувати когось складно. Роблять це багато батьків, причому в найрізноманітніших формах. Хтось платить учителям, хтось — за додаткові заняття, ще хтось — безпосередньо за додаткові бали. Є такі, що платять своїм дітям-школярам, заохочуючи старанніші заняття. А ось у Великобританії цими проблемами здебільшого переймається держава, яка вдається практично до тих самих прийомів, що й українські батьки.

Спочатку в Лондоні вирішили доплачувати тим учителям, учні яких демонструють кращі показники. Проте особливого ефекту ці заходи не дали. І тоді уряд вирішив доплачувати самим учням, розробивши для цього найрізноманітніші форми. В одних районах платять за успішне складання іспитів, в інших — за вступ до університету. А де-не-де додаткові фунти стерлінгів і взагалі можна заробити, відмовившись від гамбургера і кока-коли на користь фруктів та йогуртів.

І все-таки найпоширеніша схема «підкупу» учнів стосується тих 16-річних школярів із бідних сімей, які до 19-річного віку не полишають навчання. Їм уряд виділяє від 10 до 30 фунтів стерлінгів на тиждень, плюс додаткові 100 фунтів за особливі успіхи. Пропуск занять чи погані оцінки зменшують суму бонусу чи й зовсім позбавляють права на його отримання. Необхідність таких радикальних заходів викликана тим, що за межами школи 2001 року опинилися 13,5 відсотка 16-річних британців, тоді як десять років тому їх частка не перевищувала 12 відсотків.

Витрати на кожного такого школяра, якого вдається «утримати» у школі до 19 років, у цілому можуть досягти 6 116 фунтів стерлінгів. Проте через 15 років знання, отримані за ці три роки, принесуть національній економіці додаткових 13 817 фунтів стерлінгів.