В одній макітрі

Школа - одне з найбільш консервативних середовищ. Попри всю нашу повагу до вчителів. А хто повинен засукати рукави і почати зміни? Хто буде тим казковим богатирем, що прийде і чарівною шаблюкою розжене всіх, хто заважає прогресу? Міністерство освіти? Міськвно-райвно? Вчителі? А чому не батьки, з мовчазної згоди яких зазвичай квітнуть різноманітні схеми? "Допоки батьки не перестануть бути рабами, то й школа не звільниться", - слушно зауважила знайома освітянка. Але як же ж важко зламати гнилу систему. До того ж побудовану за принципом "свій свого не здає".

Детективна історія. Гімназія №318 "Міленіум" Солом'янського району Києва. Лютий 2014 р. Район Максима Луцького. Зникло 170 тис. грн батьківських грошей. На зборах із цією "приємною" звісткою виступає директор школи. Ба більше! Слово надається юристці райвно (представниці органу влади!) . Вона пропонує батькам "достукатися до свого розуму" і не звертатися до правоохоронних органів. Щоб не підводити школу.

Хоч як дивно, частина батьків погодилися мовчати. Але знайшлися такі, які зацікавилися бухгалтерією свого "дірявого" фонду. Звернулися до освітянських інстанцій, місцевої влади, генерального прокурора, правоохоронних органів. Останні почали досудове розслідування.

А доки слідчий вивчав факти, районне управління освіти таки змушене було відреагувати на звернення батьків і провести перевірку скандальної гімназії. При цьому до складу комісії райвно ввело своїм наказом і згадану юристку. За висновками комісії оголошено... догану завгоспові школи й визнано, що остання "перевищила повноваження при використанні благодійних внесків".

Далі- більше. Розгорілася справжня битва за те, хто сяде у крісло директора. Ті, що погодилися "проковтнути" втрату своїх кровних 170 тис., виступили проти тих, хто прагне змін. Звісно, якби місцева влада вирішила цю проблему ще кілька місяців тому, сьогодні такої сутички у школі не було б . Однак тепер пристрасті розгорілися не на жарт.

Аргументи перших - треба призначити директором заступницю звільненої керівниці, завуча Роману Чаусову. Вона наша, ми її знаємо і любимо. Вісімнадцять років працює в цій школі. Рекомендувало завуча і районне управління освіти.

Насправді реальну кількість незгодних виявити важко. Адже вони протестують проти кандидатури Чаусової, тоді як вона виконує обов'язки директора. Не кожна мати наважиться підставити під удар свою дитину (одна з мам-активісток уже написала скаргу про утиски). Не кожен учитель наважиться відкрито підтримати батьків-активістів. Троє сміливців уже написали заяву до освітянських профспілок, оскільки раптом дізналися, що наступного року саме їхнє робоче навантаження (а отже, і зарплатня) скоротяться. Як стверджують у заяві вчителі, їм пояснили, що це сталося через підтримку ними батьків.

Цікаво, що сама кандидатка в директори Р.Чаусова вважає, що у школі все спокійно. "У нас були невеличкі (!) порушення, але ми вже зробили висновки", - заявила вона в інтерв'ю журналістам.

Аргументи борців з корупцією - якщо ми хочемо щось змінити, відмовитися від непрозорих схем і традицій, потрібно, щоб школу очолив новий керівник, людина незаангажована й така, яка ніколи не брала участі в місцевих "розкладах". Пані ж Чаусова спочатку як керівник класу, чиї батьки здавали гроші, а потім і як заступник директора вже була у системі й не протестувала проти неї.

Прихильники Р. Чаусової намагаються приписати ситуації політичні мотиви. Тому що, мовляв, альтернативною кандидатурою на посаду директора є директорка Сімферопольської гімназії Наталя Руденко. Та сама, яку аксьоновські сепаратисти буквально вигнали зі школи. Та сама, чиї учні у відповідь на слова міністра освіти Криму: "Підніміть руку, хто з вас буде навчатися в Росії", - заспівали гімн України. Та сама, проти незаконного звільнення якої не побоялися виступити в окупованому Криму батьки. Показавши насправді, що таке громадянська мужність.

На жаль, Наталя Руденко, яка абсолютно не дотична до цієї ганебної історії, також потрапила під удар. На одному з центральних телеканалів пройшов сюжет - "Київські вчителі виступили проти кримської директорки". Цікаво, що на мітингу з плакатом "Чаусова наш директор" стояла екс-голова батьківського комітету гімназії, при якій і зникли довірені їй батьками 170 тис. "Ми самі впораємося" - зауважила вона журналістам. З чим упораємся - не пояснювала.

Для розуміння реальної ситуації у гімназії "Міленіум" не завадило б мати на увазі кілька цікавих фактів. Висновки з них нехай кожен робить сам.

Перший. Солом'янський район, у якому відбуваються всі події, донедавна очолював кум Д.Табачника Максим Луцький. Влада змінилася, а освіту тут і досі курирують ті ж самі люди. І в районному управлінні освіти, і в райадміністрації (заступник голови, що веде гуманітарний блок, був призначений саме Луцьким). Після пропажі грошей юрист райвно вмовляв батьків мовчати. А тепер районне управління освіти рекомендує на посаду директора Роману Чаусову. Правда, це ще не офіційне подання, яке має зробити місцева влада.

Другий. Кілька років тому в гімназії "Міленіум" уже була неприємна історія з батьківськими внесками. ЗМІ писали, як із батьків першокласників вимагали гроші під загрозою відрахування зі школи.

Але, незважаючи на це, міський департамент освіти ще за попередньої влади визнав гімназію "школою на довірі", тобто такою, яка не підлягає перевіркам. Екс-начальниця департаменту освіти О.Добровольська майже рік тому видала відповідний наказ. Навіть санстанція і державна служба з надзвичайних ситуацій могли увійти до цієї "недоторканної" школи лише за дорученням пані Добровольської.

Третій. Школа має басейн і спортзал , які здає в оренду приватній фірмі. Термін дії договору оренди саме закінчився. Чи буде продовжений новий? На яких умовах? Звісно, договір про оренду укладає не сама школа, а райвно на підставі розпорядження районної адміністрації. Але ж директор теж не сліпий і не глухий. Батьки вже звернулися до генпрокуратури з проханням перевірити питання оренди.

Ну, а поки ведеться слідство, боротьба триває. І вона стає дедалі жорсткішою. Можливо, кандидатура на посаду директора давно була б подана районною владою. Якби батьки-опозиціонери погодилися терпіти й мовчати.

І ось іще дивний момент. Вчителі і батьки, які хочуть бачити директором Чаусову, пікетують із вимогами КМДА. Тоді як подання на призначення повинна зробити місцева, районна влада. Однак у районі все спокійно. Чому? Де знервовані батьки з плакатами? Де віддані вчителі?

Взагалі, історія, що сталася в "Міленіумі", дуже характерна. Попри декларації "будемо жити по-новому", у звичайній школі майже нічого не змінилося. Бо з ким жити? Так, у районах замінили голів адміністрацій. А їхні заступники з гуманітарних питань, чиновники райвно часто-густо залишилися ще з часів Табачника-Януковича. З Антимайдану. Зі старої системи. Школу намагаються навчити думати по-новому, розвиватися. А керують нею ті ж, що й раніше. У жодному разі не хочу всіх "стригти під один гребінець". Але тенденція очевидна.

Та візьмемо хоча б Київ. Екс-керівницю департаменту освіти і науки регіоналку Оксану Добровольську під тиском громадськості було звільнено з посади. Натомість призначено керувати столичним Палацом дітей та юнацтва. Тим самим, який займається патріотичним і громадянським вихованням молоді, а також є "прогресивним майданчиком для втілення ідей виховання молоді". Крім того, там "вдосконалюють майстерність учителі".

Її перша заступниця Вікторія Челомбітько до призначення в міське управління освіти працювала в міністерстві не ким-небудь, а помічником Д.Табачника. Вона й досі керує столичною освітою на своїй посаді - першого заступника начальника. І звільнити її може тільки міський голова.

У Міносвіти змінилося керівництво. А багато чиновників залишилися на своїх місцях.

Як сказав один досвідчений український політик: ми всі що вареники в макітрі - як не перемішуй, однак у сметані будемо. Тільки одні зверху, а інші знизу. Треба закінчувати з макітрами. Батьки школи №318 саме намагаються це зробити. Незважаючи на шалений опір старої системи.