ЦІКАВО ВСІМ!

Наймолодші малювали колобка. У когось він був жовтогарячим і пухким, у когось — худим і майже зеленим. Один працював із наснагою й інтересом, інший — просто водив олівцем по паперу...

Ясла, дитсадок, школа, університет — ці чотири головні заклади формують палітру соціальної адаптованості людини. Якщо спробувати об’єднати їх у єдине поняття і дати йому стисле визначення, то воно трансформується в досить чітке «треба». Інтерес — компонент, властивий головним чином позашкільним закладам, які і заповнюють прогалини освітньої системи держави.

Сьогодні в Україні існує лише один державний позашкільний заклад дійсно державного масштабу — Київський палац дітей та юнацтва. Понад 9 тисяч чоловік віком від п’яти до двадцяти одного року включені в його навчально-виховний процес. П’ять тисяч із них — старшокласники — ті, хто вже самостійно(!) окреслив коло своїх інтересів або навіть обрав фах.

Сірий непомітний будинок на берегах Дніпра з добре налагодженим і, головне, продуктивним процесом освіти — таким є нинішній Палац дітей і юнацтва, навчальні плани якого умовно можна розділити на три частини — початковий рівень, середній і допрофесійної підготовки.

Початковий рівень — це дитяча школа «Джерельце», де навчання, як, утім, і в усьому центрі, побудоване на зацікавленості дитини. Ніяких суворих правил, сердитих окликів чи поганого настрою. Тут дітям дозволяють бути дітьми. Судячи з рівня підготовки, малюки можуть переходити з цієї школи прямо в другий клас загальноосвітньої — притому, що заняття в «Джерельці» проводяться лише двічі на тиждень.

Старші вихованці Палацу дітей і юнацтва в ХХI столітті не лише майструють, розписують, ліплять чи складають. Молодіжна дипломатія в центрі «Unitis», вивчення мов за програмою «Лінгва», робота в інформаційно-творчому агентстві «Юн-пресс», ази політології, журналістики, економіки, маркетингу складають основу лише одного відділу — гуманітарних програм. А є ще відділи художньої та народної творчості, туризму та краєзнавства, біології, інформаційних технологій і науково-технічної творчості. Кілька років тому мало хто знав про мультимедійні технології, нині ж із ними працюють діти... На базі центру також діє Мала академія наук, що об’єднує всіх тих, хто робить перші кроки в науковій праці.

Фінансування центру йде з державних джерел, але цих коштів не вистачає. Тому Палац дітей і юнацтва змушений залучати спонсорів, активізувати власні сили. Однак у цьому позашкільному закладі лише 70 із 640 груп є платними. Набір у них здійснюється лише раз на рік — наприкінці літа.

Кількість дітей у групах коливається від 12 до 20 чоловік. Якщо говорити про найменших, то показник не перевищує 12, оскільки всім потрібно приділити максимум уваги. Колектив центру покликаний допомогти кожному вихованцю стати особистістю. А це зробити непросто: весь навчальний процес центру грунтується на такому химерному й мінливому понятті, як інтерес. Зацікавити дитину на день-два просто, а от працювати з нею протягом кількох років...

З 1991 року Палац дітей і юнацтва є членом Європейської асоціації закладів дозвілля (ЕАIСУ), що об’єднує 18 країн світу, організаційний центр її знаходиться в Празі. 1999 року на базі Київського палацу пройшла зустріч учасників ЕАIСУ, яка ще раз підтвердила працездатність й активність печерського центру, що не має зарубіжних аналогів.

Колись Дж.Локк сказав, що від правильного виховання дитини залежить добробут цілого народу, і він мав рацію…