«Суспільство, з одного боку, вимагає якісної підготовки майбутніх лікарів, а з іншого — їх жаліє»

10 березня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Які іспити складають майбутні медики і чи дійсно вони відсіюють неуків?

«Суспільство, з одного боку, вимагає якісної підготовки майбутніх лікарів, а з іншого — їх жаліє»
© burst/@matthew_henry

Якісна медицина — це одне із стратегічних питань для будь-якої нормальної країни. І ковідна пандемія дуже яскраво це показала. Тому все суспільство має перейматися запитанням: а кому ми видаємо диплом лікаря, від кого завтра залежатиме наше життя?

Щиро кажучи, підстави для тривоги у нас є. Бо реформа медичної освіти, тільки-но розпочавшись, уже згасла. Передбачалося, що українські студенти-медики складатимуть не лише вітчизняні іспити «Крок», а й міжнародне медичне ЗНО — іспит IFOM. Міжнародний іспит протримався в Україні лише рік, тепер його немає, а залишилися тільки наші рідні іспити «Крок» (після третього і шостого курсів і після інтернатури). З лютого і до самого літа їх складають студенти-медики.

Раніше ці іспити дуже критикували за можливості для корупції, недолугі питання і відірваність від практики. Чи змінилося щось сьогодні? Хотілося б це знати, якщо вже ці іспити стали нашою єдиною надією. Особливо враховуючи той факт, що зовсім недавно правоохоронці розкрили шахрайську схему фальсифікації результатів іспиту — було виявлено 60 фальшивих сертифікатів.

Про іспити «Крок» ми розпитували найголовніших людей, які в нашій країні відповідають за їхню організацію: директорку Центру тестування МОЗ Лесю Олійник (далі — Л.О.), її заступницю з організації проведення тестових іспитів Лесю Войтенко (Л.В.) і заступника з міжнародного співробітництва, інновацій та розвитку Костянтина Рибачука (К.Р.).

— Чи можемо ми, суспільство, бути впевнені, що неуки не отримають диплома лікаря?

К.Р.: Давайте розділимо це запитання на дві частини. У процесі підготовки студента до професії лікаря беруть участь багато сторін: Центр тестування, студенти, університети та безпосередньо їхні викладачі, а також батьки і контрактери. Запевняємо, що Центр тестування робить усе можливе для забезпечення якісної незалежної атестації майбутніх лікарів — проведення іспитів «Крок». А щодо інших сторін давайте будемо відвертими: дехто намагається знайти спосіб оминути цю, як вони кажуть, «перешкоду» — іспити «Крок».

— Контрактери — це фірми, які допомагають медуніверситетам набирати на навчання іноземних студентів?

К.Р.: Так. Вони допомагають закладам вищої освіти (ЗВО) набирати на навчання іноземних громадян. Додам, що навчання іноземного студента в Україні коштує від трьох з половиною до п’яти тисяч доларів на рік. В інших країнах Європи воно дорожче. І це одна з причин привабливості української медичної освіти.

— Ну і, крім того, у нас простіше отримати диплом лікаря. Багато іноземців їдуть сюди задля цього, а не за знаннями.

К.Р.: Ні, у нас отримати диплом лікаря не простіше. Система підготовки лікарів в Україні досить сильна, але є певні проблеми, про які ми далі поговоримо. Іноземним студентам, у тому числі студентам із країн Європи, навчатися в Україні вигідніше, тому що наші студенти починають входити в практичну площину своєї професії (доступ до пацієнта) раніше, ніж це є, наприклад, у країнах Західної Європи.

— Але ж деякі країни не визнають наших медичних дипломів. Та й європейських студентів у нас не так багато, до нас їдуть здебільшого з Індії, Марокко тощо.

К.Р.: Тут я з вами не згоден, питання в іншому. На сьогодні в Україні навчаються іноземні громадяни більш як із 140 країн світу, з них на медичних спеціальностях — з 87 країн. Тобто майже пів світу довіряє нашій системі підготовки медичних кадрів. Якби у світі не визнавали наших дипломів, у нас було б не 87 країн, а може, п’ять чи десять. Стосовно того, що вони, як ви кажете, не визнають наших дипломів, — тут є невеличка спекуляція і нерозуміння всієї системи підготовки майбутніх медиків і підтвердження дипломів.

Л.В.: У багатьох країнах світу професія медика є регульованою, тож коли студент-іноземець, що навчався у нас, повертається до своєї країни, він складає, як правило, внутрішній ліцензійний іспит. Тобто в їхніх країнах є свої запобіжники для підтвердження фаху.

— Однак посли деяких країн, чиї студенти у нас навчаються, зверталися і до МЗС, і до Центру тестування і висловлювали незадоволення якістю української медичної освіти. До речі, саме завдяки діям іноземних студентів було зірвано в Україні міжнародний іспит IFOM — його завдання сфотографували і злили в мережу. Після цього противники міжнародного іспиту поширювали у соцмережах звернення до організаторів (Національної ради медичних екзаменаторів США, NBME), додавши фото і відео злитих завдань. Це підтримали й деякі наші недоброчесні студенти і навіть викладачі.

К.Р.: Щодо міжнародного іспиту IFOM. Це один із інструментів зовнішнього незалежного оцінювання. Цей іспит проводиться у майже 50 країнах світу. Але система підготовки студента-медика в Україні і США різниться. Я це добре знаю, бо сам навчався у США. У Штатах майбутній лікар на перших курсах вивчає загальні дисципліни, а потім самостійно визначає та вибудовує з допомогою ментора (академічного наставника) свою професійну траєкторію — обирає для поглибленого вивчення предмети відповідно до вподобаного напряму, щоб десь на п’ятому-шостому курсі плавно вийти в інтернатуру і бути там, наприклад, нейрохірургом. Тому у нас не збігається навчальні програми, і на іспиті IFOM, який студенти складали після третього курсу, були завдання з тем, що їх наші студенти мають вивчати трохи пізніше. І тому, я вважаю, нечесно ставити їм запитання з тих предметів, які вони ще мають вивчати у наступних семестрах.

— Якби міжнародний іспит залишився, наші медичні виші змушені були б змінювати свої програми, осучаснювати їх, цікавитися, що робиться у світі.

Л.О.: Змусити до чогось медичні ЗВО ми не можемо, тому що, по-перше, у них є автономія, а по-друге, ми не можемо вимагати, щоб заклад освіти за одну ніч повністю перевернув усе з голови на ноги.

— Це не ви змусите виші навчати відповідно до міжнародних стандартів, а життя і турбота про власну репутацію. Їм буде невигідно терпіти хабарництво і поганих викладачів, вони повинні будуть шукати тих, хто якісно підготує студентів.

К.Р.: Міжнародний іспит IFOM — це не панацея від хабарництва, а лише інструмент зовнішнього незалежного оцінювання знань. Я сам викладав в університеті і розумію, яким чином побудований освітній процес. Так, у нас є проблеми і виклики, які ми маємо вирішувати, але, повірте, в Україні не все так погано, як розповідають на вулицях, пишуть в Інтернеті чи ЗМІ.

— Тут і розповідати не треба, всі ходять до лікарів і бачать якість медичної освіти.

К.Р.: Лікарі в Україні є різні.

— Абсолютно згодна, але хотілося б, щоб хороших лікарів було більше.

К.Р.: Наші університети також визнають у світі, ми маємо хороші наукові та академічні медичні школи. Наприклад, Національному медичному університету імені Олександра Богомольця — 180 років, Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького — 237 років, Харківському національному медичному університету — 217 років, Вінницькому національному медичному університету імені Миколи Пирогова — 100 років. Але буду відвертим, у цих та інших медичних ЗВО навчаються різні студенти — і хороші, і погані, як усюди. Тут питання в іншому . Наскільки відповідально кожен із них підходить до своєї майбутньої професії, такий і лікар з нього буде. Після закінчення медичного ЗВО у молодого лікаря має починати працювати власна культура професійного самовдосконалення. Є лікарі, які закінчили університет на «трієчку» і потім усе життя так і лікують. Але є і ті, хто потім постійно вдосконалюється у своїй професії. Отже, казати, що у нас усе погано з медичною освітою, тому що хтось потрапив до поганого лікаря, не можна.

pixabay/kerttu

Л.О.: Додам: не лише IFOM є способом відсіювання поганих студентів. Скажімо, в грудні відбулося повторне складання іспиту «Крок 1» (для студентів третіх курсів), і частина студентів не впоралася з ним. Наприклад, у Міжнародному гуманітарному університеті в місті Одеса (приватний ЗВО) іспит «Крок 1» для спеціальності «Стоматологія» не склав 81 іноземний студент із 94. Якщо в один день уся Україна складала іспит за відповідним набором тестових завдань і в одному закладі освіти 80 відсотків студентів успішно склали, а в іншому — 90 відсотків не склали, то, мабуть, річ уже не в завданнях іспиту, а в якості підготовки в цих вишах. Є багато медичних закладів освіти, в яких іспит успішно склали лише близько 35 відсотків студентів. Отже, іспит «Крок» як фільтр працює.

— Ми колись повернемо міжнародний іспит IFOM, чи в нас будуть тільки вітчизняні іспити «Крок»?

К.Р.: На 99 відсотків можу стверджувати, що нинішнього року IFOM не може бути проведений.

— А наступного?

К.Р.: Невідомо. Як заступник директора Центру тестування з міжнародних питань я багато спілкуюся з адміністрацією NBME, яка проводить IFOM, — вони обіцяли нам надавати методичну допомогу в розробці запитань до іспитів, але чітко сказали, що зараз працюють над кількома власними стратегічними завданнями, тому не можуть проводити іспит в Україні. Маємо три таких листи від них. Тобто це не ми не хочемо, а вони не можуть.

— Підозрюю, що це просто ввічлива відмова. Бо ми зганьбилися на весь світ, коли зірвали цей іспит, а потім якось мляво демонстрували готовність усе виправити.

К.Р. та Л.О.: Ми не заперечуємо й такого варіанта.

— Якщо ми залишаємо для медиків лише вітчизняний іспит «Крок», наскільки він захищений від фальсифікацій та корупції? Недавно Нацполіція виявила 60 фальшивих сертифікатів про успішне складання іспитів.

Л.О.: З 2021 року Центр тестування підключений до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Тепер до неї завантажуються всі сертифікати про результати іспитів. І якщо виш намагатиметься перевести на наступний курс або видати диплом студентові, котрий не склав іспиту, в базі буде спрацьовувати блокуюча функція.

— Як виявили фальшиві сертифікати про результати складання іспитів?

Л.О.: До Центру тестування прийшов студент і попросив видати дублікат сертифікату про результати іспиту. Сказав, що розлив каву на нього. Але тепер, перш ніж видати будь-який сертифікат, працівник Центру тестування завжди заходить до електронної бази і перевіряє дані. Так ми побачили, що даних про результати іспиту такого студента немає. Я одразу написала заяву до правоохоронних органів про цей факт.

— На якому етапі ця справа тепер? Серед її фігурантів іноземні студенти чи є й вітчизняні?

Л.О.: Це і вітчизняні, й іноземні студенти. На сьогодні всі вилучені матеріали перебувають на експертизі, тривають слідчі дії.

К.Р.: Шахраї, серед них колишній проректор приватного ЗВО, «обробляли» студентів і вихвалялися, начебто мають великі зв’язки у МОЗі та в Центрі тестування і що з іспитами в них «усе схоплено».

— Усі 60 виявлених випадків були в одному виші?

К.Р.: Є зв'язок з іншими вишами, але ми зараз не можемо про це говорити більше, бо слідство ще триває. Однак я вам обіцяю, що новини ще будуть.

— Якщо «Крок» — це тепер єдина наша надія, хотілося б знати, наскільки якісні запитання в тесті. В них щось змінилося?

Л.О.: Так, запитання змінюються. Ми підписали меморандум із педагогічним університетом, у якому є магістерська спеціальність «Освітні вимірювання», — заплановано серію безкоштовних тренінгів для авторів тестових завдань і експертів. Розробляємо спеціальне програмне забезпечення для банку тестових запитань.

Крім того, ми хочемо вивчати міжнародний досвід. Звернулися до NBME з проханням надати нам методичну допомогу. Але, на жаль, за три з половиною години тренінгу вони хочуть дві з половиною тисячі доларів. Таких коштів у нас немає.

К.Р.: Тому ми почали співпрацю з Міжнародною асоціацією медичної освіти (AMEE, Велика Британія), — підписали меморандум, провели низку спільних стратегічних сесій і, буквально, кілька тижнів тому відкрили на базі нашого Центру тестування представництво зазначеної Асоціації. Це означає, що безкоштовно впродовж нинішнього року, а потім на пільгових умовах упродовж наступних років Асоціація залучатиме до нашої роботи своїх експертів, рецензентів, міжнародних авторів тестових завдань і допомагатиме нам створювати якісні запитання для іспитів «Крок».

burst/@shopifypartners

— За іспитами для майбутніх медиків прискіпливо стежить суспільство, бо це стосується кожного з нас.

Л.В.: Ми всі хочемо мати якісно підготовлених лікарів. Але цікаво виходить — коли студент-медик починає плакати, який поганий Центр тестування, яке жахливе МОЗ, бо вони поставили високий прохідний бал на іспитах «Крок», то що робить суспільство? Пише у Фейсбуці та інших соцмережах: «Що ж ви так над людьми знущаєтеся? Пожалійте дітей, не ламайте їм майбутнє!»

Коли 2019 року запроваджувався іспит IFOM, Центр тестування пропонував прописати норму, щоб студенти, яких упіймали на недоброчесності під час іспиту, взагалі не отримували диплома медика. Тільки уявіть собі, вони свідомо проносили на тестування шпаргалки, мобільні телефони, камери та навушники, ховали їх, коли проходили через металодетектор або повз спостерігачів, тобто добре розуміли, що порушують правила. Такі «фахівці» не повинні мати доступу до професії, від якої залежать життя людей.

Думаєте, нам затвердили таку норму? Ні. Її викреслили. Отже, немає ніякого покарання за академічну недоброчесність. Студент списував і на цьому попався — нічого страшного, прийде складати іспит наступного разу. А якщо це іноземний студент, то він ще й скаже: «Я плачу вам декілька тисяч доларів за навчання, які питання можуть бути до мене?».

Крім того, під час іспиту «Крок» ведеться постійне відеоспостереження і Центр тестування після іспиту завжди аналізує відеозаписи. Виявивши на відео студентів, які списували або користувалися мобільними телефонами, ми пишемо до ЗВО лист, що такий-то студент використовував мобільний телефон, і він отримує результат «не склав». Бувають випадки, коли, за результатами аналізу відеозаписів, за порушення академічної доброчесності отримують результат «не склав» 10–12 студентів. Але далі цей студент має право йти на повторне складання. Я чотири роки працюю в Центрі тестування, і не було такого, щоб за результатами відеоспостереження хтось відповів за порушення. Тому проблема тут насправді значно глибша — в нашому суспільстві. З одного боку, воно вимагає якісної підготовки майбутніх медиків, а з іншого — жаліє тих, хто порушує всі принципи академічної доброчесності.

— Пам′ятаю, студентам знизили пороговий бал для іспитів «Крок». Це підтримали й деякі депутати.

К.Р.: У суспільстві має сформуватися дуже однозначна і чітка позиція, яка є в усіх країнах світу: життя кожної людини — найвища цінність! А також нетолерантне ставлення до списування або інших виявів академічної недоброчесності. Бо сьогодні ми недоброчесному студенту поставили залік або трієчку й пожаліли, а потім він завдав непоправної шкоди здоров’ю людини.

Як приклад, наведу кілька цифр. Зараз викрито 60 епізодів підроблених сертифікатів про результати складання іспитів «Крок». Кожен лікар може приймати на день близько 10 пацієнтів. Тобто якщо таким студентам дати диплом, то через них як лікарів проходитимуть 600 пацієнтів на день. Тепер помножимо цю кількість на 21 робочий день — виходить 12 тисяч 600 пацієнтів на місяць. Далі множимо цю цифру на 11 місяців, і виходить 138 тисяч 600 пацієнтів на рік. А тепер промінчик надії. Сподіваємося, що ці, так би мовити, лікарі успішно поставили діагноз хоча б половині своїх пацієнтів, тож, аби нас не звинувачували в якихось спекуляціях, поділимо цю цифру навпіл. Повторю: це просто надія на те, що ці нечесні лікарі не спали на лекціях, а щось таки чули й можуть відрізнити бронхіт від пневмонії. У нас виходить цифра 69 тисяч 300 людей на рік, яким ці лікарі не нададуть кваліфікованої допомоги. А лікар у нас працює, щонайменше, 30 років. Помножимо цю суму на 30 — виходить два мільйони 79 тисяч людей, які реально можуть постраждати від некваліфікованих дій лікаря. Тому суспільство в жодному разі не може ставитися толерантно до академічної недоброчесності під час іспитів.

Має бути запроваджена відповідальність для студентів — майбутніх лікарів за порушення на іспитах: списування, використання мобільних телефонів, прихованих камер, навушників; залучення підставних осіб до складання іспиту, переклеювання фотокарток у паспортах. Таких студентів потрібно позбавляти можливості далі навчатися у ЗВО та доступу до професії в галузі охорони здоров’я.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК