СТУДЕНТ ЗАБЛУКАВ У... ТУМАНІ

Поділитися
Який студент сьогодні не прагне бути схожим на свого західноєвропейського чи американського ровесника?..

Який студент сьогодні не прагне бути схожим на свого західноєвропейського чи американського ровесника? А тому він намагається триматися розкуто, відкрито говорити про секс та за будь-яку ціну вивчити англійську. І ще французьку або німецьку. Але, не зважаючи на своє «поліглотство», розмовляють вони здебільшого російською, у столиці — і поготів, окрім льві’ян, києвомогилянців та окремих особистостей з яскраво вираженою етнічністю.

Жити на стипендію — таке сьогодні нікому не прийде в голову побажати навіть ворогові. Тому вже з першого курсу нинішній студент, замість того, щоб гризти день і ніч граніт науки, а в перерві між цим виснажливим заняттям — сухарі, кидається на пошуки роботи. Нехай то буде розповсюдження рекламних буклетів, торгівля чи доставка якогось ходового товару. Сьогоднішні студенти не хочуть відмовляти собі у маленьких радощах, і тому не чекають милості від природи, чи то пак від батьків. На зразок західних тінейджерів, здебільшого фінансово незалежних від батьків, вони хочуть бути не такими, як усі. Бо це — модно.

Таким у загальних рисах бачиться сучасне студентство з центру, тобто зі столиці. А яка ситуація в регіонах?

Нещодавно на кафедрі політології Донецького національного університету завершилось масштабне дослідження «Студенти: риси до портрета». Проводилось воно у рамках «Програми підтримки вироблення стратегії реформування освіти», здійснюваної фондом «Відродження» та іншими міжнародними організаціями. Було опитано близько півтори тисячі студентів вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації в 22 вузах різних регіонів України.

На думку дослідників, отримані результати досить красномовні і можуть стати «ключиком» до розуміння процесів, що відбуваються в студентському середовищі.

Життя, робота і... чиста совість

Серед студентів домінує переконання, що і робота, і життя поза роботою однаково цінні для людини (так вважає 78 відсотків опитаних). Чисто гедоністське ставлення до життя переважно як до розваги також присутнє. Твердження, що «найбільш цінне — це життя поза роботою, а робота — вимушена необхідність», поділяє кожен сьомий (14 %). Думку про те, що робота є найбільш цінною частиною життя і без неї воно втрачає сенс, підтримало лише 8% респондентів.

За спостереженнями дослідників, боротьба між моральним і матеріальним у свідомості молодого покоління завершується не на користь першого. Двоє з кожних трьох молодих людей вважає, що хоча спокійна совість і душевна гармонія важливі, але за певних умов можна пожертвувати ними заради благополуччя (67%). Така «морально гнучка» позиція притаманна в основному студентам — вихідцям із двох типів сімей — тих, де матеріальне становище або «дуже добре», або «дуже погане». Відвертих циніків, правда, небагато: лише 5% опитаних стверджують, що про совість і гармонію говорять зараз невдахи, які не досягли матеріального благополуччя. Вони в основному з сімей з «дуже добрим» матеріальним становищем. Не так багато й тих, хто займає морально бездоганну позицію. Підтримують твердження, що чиста совість і душевна гармонія важливіші за матеріальне багатство, 28% респондентів.

Вища освіта — вимушена необхідність

Оцінка студентством освіти як запоруки життєвого успіху не надто оптимістична. Правда, досить реалістична. Думку, що без доброї освіти досягти життєвого успіху майже неможливо, поділяє лише один з десяти студентів (10%), а майже дев’ять десятих (87%) переконані, що освіта — лише одна з багатьох умов для досягнення життєвого успіху.

Загальна оцінка нинішньої системи вищої освіти в масовій студентській свідомості досить суперечлива. З одного боку, майже дві третини опитаних погоджуються з тим, що в українських вузах можна одержати добру освіту, яка на рівні західної (64%). З іншого — майже стільки ж респондентів переконано, що нинішня система освіти по суті адміністративно-командна, де студент позбавлений права голосу у визначенні цілей і змісту освіти (63%), система навчання у вузі занадто стандартизована, не дозволяє враховувати індивідуальні потреби і можливості (63%).

Претензії до демократії

Незважаючи на поширену думку щодо аполітичності українського студентства, дослідники вирішили «копнути глибше» і все ж таки з’ясувати його політичні орієнтації. Загалом у студентському середовищі спостерігається переважно негативне ставлення до політики. Значно критичнішими, порівняно з уявленнями 90-х років, стали судження щодо демократичної політичної системи. Під впливом сьогоденних реалій в студентських масах поступово формується висока планка претензій до демократії взагалі. При демократичних системах і економіка розвивається слабо (54%), і мало справи та занадто багато пусто порожньої балаканини (42%), і не дуже придатні вони щодо підтримки порядку (63%).

Троє з кожних чотирьох опитаних вважають, що вуз повинен і давати професійні знання, і прищеплювати цінності культури, гуманізму, демократії, громадянської відповідальності (74%). Спрощене, вузьке розуміння призначення вузу як закладу, де тільки вчать оволодіти професією, але не виховують, підтримує відносно невелика кількість респондентів (26%).

А ти записався у добровольці?

Якби була можливість поїхати за кордон, то третина опитаних готова податися туди на певний час на заробітки, кожен шостий — на навчання, кожен п’ятий хотів би здійснити туристичну подорож. При можливості на постійне проживання в іншу країну виїхала б майже чверть опитаних (23%).

І все-таки, незважаючи на емігрантські настрої серед значної частини студентства, дослідження показало, що половина (51%) молодих українських громадян має виразно сформоване почуття патріотизму і готова стати на захист своєї Вітчизни. 16% опитаних дали відповідь «ні», а 33% не визначилися. (До речі, рівень громадянської свідомості в різних регіонах різний: найвищий він у Львові, де про готовність стати на захист країни заявили 58% респондентів, і найнижча в Донецьку — 47%).

* * *

В одному з попередніх номерів «ДТ» було опубліковано результати соціологічного дослідження Донецького університету щодо ставлення професорсько-викладацького складу до реформ у вищій школі. Проводячи паралелі, навіть оптиміст засмутиться: студентство прагне реформи освіти значно більше, ніж викладачі. Тому українське студентство нагадує їжака, що заблукав у тумані в пошуках сивої конячки, яку за таких «політичних метеоумов» годі розгледіти.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі