Стіну корупції руйнує зно. Однак є чимало бажаючих підперти її хабарями

Заклопотаний декан вислухав відвідувачку й розмашисто підписав заяву: «Думаю, три дні вашому синові вистачить на вирішення проблем, але він повинен надолужити прогаяне». Повертаючи заяву, ще раз глянув на прізвище і здивовано перепитав: «А хто ви Русланові?» Жінка як справжня одеситка на запитання відповіла запитанням: «А шо, не видно, шо я його мама?!»

Жінка давно пішла, а професор усе не міг вирішити, як бути: Руслана зарахували на перший курс як пільговика, хлопець надав документи, що він сирота. Під гарячу руку хотілося відразу ж підписати наказ про відрахування, та ще й оголосити про це на всіх факультетах університету: щоб зрозуміли, чим закінчується обман. Однак Руслана викликати не довелося — він сам зайшов до декана і ніяковіючи пояснив, що змалечку зростав без матері: вона була позбавлена батьківських прав, до того ж відбувала покарання за ґратами, а тепер, звільнившись, приїхала побачитися з сином...

Схожі історії траплялися в багатьох університетах, адже нинішнього року пільговикам було ввімкнено зелене світло. Щоб проскочити на нього, деякі спритники встигали за лічені дні зібрати довідки про тяжкі хвороби та інвалідність або ж при живих батьках подавали документи про те, що їх уже немає на цьому світі. Не знаю, яка доля чекає цих юнаків та дівчат, коли обман розкриється, але скажу, що Русланові пощастило: декан виявився людиною мудрою, дав хлопцеві шанс.

Кого зарахували

У першокурсників позаду два місяці університетського життя. Вщухли пристрасті довкола зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) і нових правил вступу, з’явилася можливість спокійно проаналізувати, хто і як потрапив до вищих навчальних закладів.

Результати анкетування першокурсників, яке нам вдалося провести в університетах різних міст, свідчать: вища освіта в нашій країні стає одним із елементів престижу — неважливо, де й чого навчається студент, головне, аби привіз батькам диплом. Абітурієнти за максимумом використовують своє право подавати документи в різні вищі навчальні заклади. Міністерство освіти зафіксувало своєрідний рекорд: одна дівчина подала заяви до 45 університетів. Зрозуміло, що вчитися такі абітурієнти згодні будь-де, тут уже не йдеться про покликання та іншу романтику. Широке коло пільговиків та їхні необмежені можливості сплутали карти всім: і тим, хто вступав, і тим, хто приймав. На це досить болісно відреагувало чимало студентів із високими балами в сертифікатах, котрі змушені тепер навчатися на контрактній основі і платити за це чималі кошти. Звісно, вони не вірять, що бюджетні місця пільговики зайняли по праву, адже переконані: все це — вияви корупції.

«Нам сказали в університеті, що треба було думати раніше, бо в Луганську всі бюджетні і пільгові місця були зайняті ще у березні. Порадили: хочеш «по справедливості» — шукай провінційний університет, може, там пощастить вступити на бюджет із твоїми 190 балами», — написала в анкеті Тетяна М. Миколаївська випускниця Олена К. теж спробувала щастя, маючи в сертифікатах від 174 до 180 балів: «У списку на співбесіду я була 55-та, але швидко зрозуміла, що стояти в черзі даремно — ті, хто був на початку списку, виходили з кабінету всміхаючись: їм натякнули, що вони вже студенти! Але я вірила у справедливість і дочекалася черги, проте співбесіда тривала хвилину і була формальністю, нікого не цікавило, що я знаю. Оскільки я дуже хотіла навчатися саме в цьому університеті, то погодилась на контракт. Думаю, що співбесіда була придумана не для того, щоб обрати найкращих, а щоб «потрібних» зарахувати». Тернопільчанка Юлія Л. теж вважає вступну кампанію несправедливою і має для цього підстави. З української мови дівчина набрала 186,5 бала, і це відчувається: відповіді на запитання анкети написані грамотно й логічно. Півроку вона працювала з репетиторами, однак пільговики не залишили їй шансів.

Серед тих, кому пощастило навчатися «на бюджеті» одного з найпрестижніших столичних університетів, — Іван Ф. з невеликого містечка на Закарпатті. Його відповідь на запитання анкети гідна того, щоб подати її дослівно, не змінюючи ні орфографії, ні стилістики: «Я складав іспит з української мови разом з своєю однокласницею і ми набрали однакову кількість балів. 159,5 набрав я і вона а СПРАВИДЛИВІСТЬ в тому що вона ВШКОЛІ відмінниця а я ударник тобто ВМЕНЕ 7 балів а ВНЕЇ 11. Тому я вважаю, що на НИЗАЛЕЖНОМУ оцінюванні будуть розкриватися всі знання учнів. Це СПРАВИДЛИВО!»

Прийом за результатами тестування, як і кожна новація, викликав багато суперечок. Подекуди ситуація складалася так, що на окремі спеціальності потрапляли лише пільговики, зачиняючи двері перед тими, хто не один рік мріяв про обраний фах і посилено готувався до вступу. Жертвою нових правил стала львів’янка Наталка В., яка, маючи у сертифікаті майже 200 балів, не змогла потрапити до Львівського медичного університету. Її випадок — не єдиний. На щастя, МОН спільно з іншими міністерствами, яким підпорядковані університети, оперативно реагував на схожі ситуації. Бувало, що саме для таких вундеркіндів збільшували квоту бюджетних місць. Наталці пощастило — вона стала першокурсницею, однак багато її ровесників залишилися розчарованими і ображеними.

Загальна кількість пільговиків, які вступали до медичних університетів, нинішнього року зросла майже вдвічі. Тим часом кількість заяв від призерів міжнародних та всеукраїнських олімпіад зменшилась учетверо.

Кількість інвалідів дитинства та інвалідів І—ІІ групи, які виявили бажання навчатися в медичних університетах, цього року зросла настільки, що навіть у МОЗ засумнівалися в достовірності виданих довідок. Корпоративність медиків добре відома, вони своїх не здають, але з довідками, певно, таки переборщили: на бюджет було зараховано понад 150 осіб лише тих, кому інвалідність оформили у 2007—2008 роках. (Кажуть, на 97 довідках ще й чорнило не встигло висохнути.) Чи вистачить сил інвалідам І—ІІ груп осилити теорію і практику, щоб стати кваліфікованими лікарями? У більшості медуніверситетів, очевидно, в цьому не сумніваються, тому й зарахували всіх охочих з відповідними довідками поза конкурсом: за даними МОЗ, на місця державного замовлення зараховано близько 300 інвалідів дитинства та інвалідів І—ІІ груп, що майже втричі більше, ніж торік. Найбільше їх навчатиметься у провідних медичних університетах — Львівському — 37, Донецькому — 22, Київському — 16. Попри очевидну лояльність міністерства, яке стверджує, що «в переважної більшості наявні тяжкі захворювання», було виявлено й «поодинокі недостовірні, необґрунтовані експертні висновки. Так, порушення зафіксовано у Львівській та Донецькій областях». (Мимоволі закрадається сумнів — чи вміють грамотно лікувати хворих ті, хто не вміє навіть довідку правильно оформити?! )

Як набирали

Правила про позаконкурсний вступ дозволяли проводити набір майже автоматично: маєш 124 бали і довідку про пільги? Вітаємо, ти став студентом!

— На спеціальність «англійська мова» в нас було всього 15 бюджетних місць і 14 заяв від пільговиків — інвалідів та круглих сиріт, — коментує ситуацію Петро Киридон, проректор із навчальної роботи Полтавського державного педагогічного університету. — Складається враження, що Україна постійно перебуває в зоні стихійного лиха або навіть війни: кількість сиріт та інвалідів невпинно зростає, надходить стільки довідок, що закрадаються сумніви у правдивості цих документів. Звісно ж, ми приймаємо пільговиків, як велить закон, але важко повірити, що сільські випускники знають англійську мову краще, ніж ті полтавчани, які закінчили спеціалізовані школи.

— Однак виходить, що в пільговиків була добра підготовка, оскільки пройшли випробування?

— Сертифікатів з іноземної мови не було, тож вступники складали вступний іспит. Лише один із 14 пільговиків не набрав потрібної кількості балів. Проте хвалитися тут нічим: вони йдуть поза конкурсом. Для зарахування їм досить було набрати чотири бали за дванадцятибальною системою. Таким чином, пільговики легко випередили тих, хто в школі мав 12 балів і міцні знання, але не мав довідки про пільги. Можливо, для пільговиків необхідно встановити квоти, і хай змагаються за місце в університеті, бо нині вони пройшли без жодних зусиль.

— А звідки так багато чорнобильців у полтавському університеті?

— До нас їде молодь із Чернігівської та Житомирської областей, із територій, що мають чорнобильський статус.

— Певно, було чимало спритників, котрі перед вступною кампанією встигли зареєструвати своїх дітей у чорнобильській зоні.

— Давно вже ведеться мова про те, що чорнобильцям потрібні пільги з оздоровлення, з медичного обслуговування тощо. Але до чого тут вища освіта? Інформацію про подачу документів та конкурсну ситуацію оперативно вивішували на дошці оголошень і в інтернеті, однак було багато незадоволених. Деякі батьки погрожували, що подаватимуть до суду, бо вважають це порушенням прав людини, нарікали і на пільговиків, і на 124 бали. Ця межа справді викликає обурення, адже дає змогу потрапити до університету тим, хто не обтяжував себе навчанням за шкільною партою.

Однак, попри все, загальна оцінка незалежного тестування — позитивна. Було дотримано такого поняття, як об’єктивне оцінювання знань, це допомогло розвантажити університет, — ми не займалися вступними екзаменами, окрім творчих спеціальностей, хоча, звісно, багато питань ще слід урегулювати, — вважає П.Киридон.

Далеко не в усіх університетах змирилися з тим, що вступна кампанія тепер майже не залежить від побажань ректорату. Хай там як, але «своїх» абітурієнтів ніхто не хотів залишити без студентського квитка, тому лазівки шукали хто як міг. Власне, нічого нового не вигадали: подекуди, незважаючи на протести міністерства, запроваджували власне тестування; надавали перевагу тим, хто закінчив підготовчі курси, — мовляв, університет має певні зобов’язання перед цими юнаками та дівчатами. За даними МОН, майже 10% вищих навчальних закладів грішили тим, що намагалися зарахувати абітурієнтів, у сертифікатах яких було менше 124 бали. Щоб це зробити, на ходу вносилися зміни до правил прийому. Але жоден ректор чи декан не поплатився за таку арифметику своїм кріслом, хоча дехто, зокрема керівництво Волинського національного університету, отримав попередження від міністра.

На думку експертів, умови для цього створила правова неврегульованість цьогорічної вступної кампанії. У цьому, зокрема, переконаний і голова комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимир Полохало.

— Зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти у 2008 році проводилося без системного унормування в законодавчому полі. Чинне освітянське законодавство не передбачає проведення тестування — воно передбачає проведення державної підсумкової атестації. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів ІІ—ІІІ ступенів видається відповідний документ про освіту, який дає право вступати до вищого навчального закладу. Нинішнього року вступ проводився на основі представлення сертифікату Українського центру оцінювання якості освіти, а документ про освіту майже не враховувався. Цьогорічні умови прийому не відповідали ст. 44 Закону України «Про вищу освіту», — нормативно-правові акти про організацію та проведення зовнішнього незалежного оцінювання практично відсторонили вищі навчальні заклади під процесу прийому на навчання.

Ми наполегливо рекомендуємо Кабінетові міністрів України підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні зміни до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», а також до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, щоб унормувати процедуру зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів та визначити відповідальність за порушення цих процедур. Можливо, настав час підготувати окремий закон про ЗНО.

Часто доводиться чути, що чи не найголовнішим завданням зовнішнього незалежного оцінювання є боротьба з корупцією при вступі до вищих навчальних закладів. Ми категорично проти такого трактування. Ця теза є принизливою, такою, що порушує громадянські права педагогічних та науково-педагогічних працівників. Я впевнений, що найголовнішим у процесі запровадження ЗНО є підвищення якості вітчизняної освіти та забезпечення доступності громадян до вищої освіти, — підкреслив В.Полохало.

Дам хабар у хороші руки

Проте опитування засвідчило: зацікавлені групи — вчителі, випускники, студенти та їхні батьки — вважають, що саме ЗНО з часом допоможе подолати хабарництво. Наявність корупції у процесі ЗНО відзначали від 3 до 15% опитаних, тоді як на вступних іспитах до вищих навчальних закладів — від 48 до 64%. На думку опитаних, цьогорічна вступна кампанія була прозорішою, вступники мали більший доступ до інформації. Про це, зокрема, свідчать і ті випадки, коли відмінники змогли відстояти своє право на навчання, попри заповнення бюджетних місць пільговиками. Це підтверджують і численні громадські організації, які проводили моніторинг вступної кампанії, — чи не вперше керівництво університетів погодилося з ними співпрацювати.

Цікавими і, я б сказала, повчальними стали результати загальнонаціонального дослідження корупції у сфері вищої освіти, яке провели фахівці Київського міжнародного інституту соціології та проекту «Гідна Україна», що його реалізує Менеджмент Сістем Інтернешнл (MSI).

— Ми створили коаліцію з 12 громадських організацій, які у 30 вищих навчальних закладах 12 регіонів країни проводили моніторинг вступної кампанії єдиним інструментарієм і з єдиними підходами, — розповідає заступник директора проекту Любов Паливода. — Робили це для того, щоб підготувати рекомендації щодо правил вступу на наступний рік і подати їх у МОН. Пропозицій було подано багато, три з них уже прийнято, і процес триває. Дуже добре, що вже тепер учні можуть дізнатися все про тестування та про вступну кампанію-2009.

— На ЗНО покладають чимало завдань — і корупцію подолати, і однаковий доступ до вищої освіти забезпечити. Яке враження після моніторингу склалося у вас?

— Незалежне тестування справді забезпечує однаковий доступ до вищої освіти: об’єктивнішого підходу у світі не існує! Однак насторожує те, що багатьох абітурієнтів до університетів веде не так бажання навчатися, як амбіції — і власні, і їхніх батьків. Це засвідчили численні дослідження, і з цим слід рахуватися. Опитування на тему «Які цінності є важливими або неважливими для України?» продемонструвало, що серед найменш важливих опинилися чесність і порядне ставлення до людей, до суспільства. Матеріальні цінності витісняють усе! Ця проблема стосується не лише освітян, — переконана Л.Паливода.

Експерти проаналізували результати численних опитувань і вкотре переконалися, що хабарництво давно вже вважається мало не нормою нашого життя. Будь-який вид корупції та особисті зв’язки готові використати під час вступу до вищого навчального закладу 36% студентів, 34% батьків і випускників. Недарма кажуть, що хабарі існують не лише тому, що їх беруть, а тому, що їх готові давати.

— Ми проводимо моніторинг різних видів антикорупційних заходів, і мушу сказати, що незалежне тестування — найбільш публічний і прозорий процес, — зазначив Юхані Гроссманн, директор проекту. — Але тривожить те, що батьки заради дітей готові поступитися своїми моральними принципами. Цю готовність вони виправдовують бажанням добра своїй дитині, і ніхто в такий момент не думає, що порушує дещо більше, ніж закон: дає дитині, а забирає в онуків. Громадяни бачать нинішні втішні для них результати корупційних дій і зовсім не замислюються над тим, якими будуть наслідки в майбутньому. Система освіти істотно потерпає від корупції, тому вона не може нормально розвиватися, так само, як і система охорони здоров’я, що рік у рік втрачає свої позиції. Майже 20 років точаться розмови про реформування останньої, але справа стоїть на місці. Незалежне тестування і вступна кампанія засвідчили, що освіта готова рухатися вперед, багато людей це підтримують.

— Ми проводимо конкурс есе серед студентської молоді на тему «Корупція у вищій школі», — продовжує розмову менеджер проекту Ірина Негрєєва. — Більшість пишуть про те, як вони боялися йти на тестування, а отримавши результати, зрозуміли, що це об’єктивно. Бо навіть той, хто намагався списати, все одно одержав нижчий бал, очевидно — у відповіді закралася неточність. Надалі тестування проходитиме набагато спокійніше, оскільки з’явилася довіра — як серед учнів, так і серед батьків. Як свідчать дослідження, ЗНО більше довіряють ті люди, котрі добре поінформовані.

***

А на мою думку, корупція в нашій країні дуже схожа на краплю ртуті — спробуйте її зібрати всю й відразу. Не вдасться! Вона розкотиться маленькими кульками, які зібрати ще важче. Якщо раніше під час вступної кампанії абітурієнти та їхні батьки низько кланялися ректорам та деканам, то тепер у променях слави гріються голови сільрад, які засвідчують лжесирітство, і лікарі, котрі не відрізняють здорових від тяжко хворих. Водночас це свідчить, що освіта звільняється від корупційних кайданів: сьогодні це єдина система в нашій країні, де такий рух справді помітно.