Що заважає українським університетам стати міжнародними?

20 сiчня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про політику залучення іноземних студентів

У 2020 році українська освітня система особливо часто наступала на граблі, які довгі роки сама ж собі й розставляла. Період пандемії розкрив багато проблем української освіти, одна з них — застаріла й відверто корумпована система супроводу навчання іноземних студентів. Тим часом іноземні студенти для кожної країни — це можливість інтернаціоналізації освіти, участь у програмах обміну та фінанси для вишів. У часи пандемії, коли студентів, які бажають приїхати навчатися в ту чи іншу країну, стає менше, між країнами й університетами розгорнеться справжня боротьба за студентів-іноземців.

Як же працює механізм їх зарахування в наші виші, що формувався роками? Фактично, іноземний абітурієнт не може просто так узяти і вступити до нас без посередників, навіть якщо він приїхав із благополучної країни. Для порівняння: у більшість країн Європи можна вступити на магістратуру на базі українського диплома бакалавра без посередників і з мінімальною бюрократією. У нас же міжнародних студентів супроводжує фірма-агент, в якої є відповідна ліцензія. Абітурієнт повинен отримати запрошення, візу, особисто приїхати в Україну, особисто подати документи, повернутися додому й чекати запрошення. Багато цих процесів мають корупційну складову.

На сам приїзд в Україну абітурієнти витрачають чимало нервів та грошей. Підготовка документів, переліт, оплата послуг посередників — це тільки видима частина витрат. Але, щойно потрапивши в нашу країну, майбутні студенти стають абсолютно безправними.

Навіть якщо абітурієнти-іноземці вже говорять російською мовою або українською, оформити будь-який документ вони можуть лише через посередника. Будь-яку дію (незапланований візит у деканат, скаргу на неналежну якість навчання чи запит на побутовий документ) теж треба узгоджувати з посередником. Найчастіше це позначається на студентові негативно. Його залякують відрахуванням, що означає втрату всього. Змінити фірму-контрактера, коли щось пішло не так, теж неможливо. Про це неодноразово говорилося, але віз і нині там. Однак хто б що не казав, а освіта — це бізнес, і до цього процесу має бути бізнес-підхід. Тому ніхто не заморочуватиметься якістю освітніх послуг та роботою посередників, головне — бізнес, зручний і для вишів, і для фірм-прокладок.

І ось грянув 2020 рік. Ще перед вступною кампанією, яка вперше відбувалася в умовах локдауну, ректори великих університетів забили тривогу: закриття кордонів, локдаун та утруднений фізичний доступ іноземних громадян в Україну ускладнили вступ абітурієнтів з інших країн. Зупинився приплив іноземних студентів, і обмілів потік грошей у бюджети університетів.

А тим часом прогресивні університети навчилися працювати дистанційно, і це стосується всіх університетів світу, що означає появу в іноземних абітурієнтів нових можливостей для навчання. Відбулися зміни на ринку освітніх послуг, а отже змінився й маркетинг для залучення абітурієнтів. Вони тепер можуть вибирати, в кого їм навчатися, перебуваючи вдома: в учених університетів України, Росії, Польщі, Казахстану чи, приміром, Німеччини. І, що цілком передбачувано, різко побільшало абітурієнтів, які бажають навчатися дистанційно. Абітурієнти зі США, Туреччини, країн Європи раптом зрозуміли, що є країни, в яких можна отримати освіту дешевше, не виходячи з власної кімнати.

Ректори українських вишів це розуміють і вже подали низку звернень у МОН із проханням внести цілком очікувані зміни до законодавства. Ці зміни орієнтовані на тих студентів, які вирішать приїхати в Україну й навчатися в наших вишах «очно». Серед пропозицій — спростити процедуру вступу, дозволити іноземним студентам працювати у вільний від навчання час, щоб на зароблені гроші вони могли покривати частину витрат, давати можливість повторно проходити курси замість відрахування, а найкращим студентам — стипендії для мотивації.

Та навіть якщо зміни до законодавства буде прийнято, це тільки половина справи. Завдання університетів — розробити та дати клієнтові найкращий продукт і розповісти, що їхня програма — найкраща й ціна відповідає якості.

Однак, попри найкращий менеджмент, ніхто не скасовував світових тенденцій, тому цілком очевидно, що студентів, які вирушають навчатися в іншу країну, в усьому світі меншає. Але тут можливий і гібридний формат: університети можуть організовувати вивчення теорії дистанційно у віртуальних класах у режимі реального часу, а вже на практичні рік-два запросити студентів в університетські лабораторії з обладнанням, потрібним для практики. Все-таки локдаун — це не назавжди і світ згодом повернеться до попередніх темпів мобільності.

Однак університети самі не впораються з новими викликами, якщо процеси зарахування іноземних студентів залишаться попередніми. Тут необхідна зміна законодавства. З нинішніми процедурами до нас ніхто не вступить на дистанційне навчання, а українська вища школа виявиться відірваною від глобальної академічної спільноти. Адже хто, як не іноземні випускники, стане потім у рідній країні амбасадорами української alma mater? Тож подумаймо про те, як оновити давно заіржавілі механізми зарахування до українських вишів.

Навіщо приїжджати особисто, аби подати документи, коли є безліч онлайн-засобів комунікації для проходження співбесід, вступних іспитів? Інша річ, що в такому разі корупційна складова процесу зарахування кане в небуття, а це комусь буде дуже невигідно. Та й не вийде вже у вишів халтурити й навчати іноземних студентів так «якісно», що на четвертому курсі англомовної програми вони заледве пам'ятають назву своєї спеціальності.

Related video

Який із українських вишів першим зрозуміє, що тепер усе інакше, що тільки гнучкі й сучасні рішення допоможуть українській вищій освіті загалом і кожному університетові зокрема утриматися на плаву, а не стати загумінковими вишами на узбіччі цивілізації? Який з українських університетів це зрозуміє і почне діяти?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК