ZN.ua
Дзеркало тижня не підводимо з 1994 року
Триває пошук

"Побєда" чи "Бєда"?

"Побєда" чи "Бєда"?
Оксана Онищенко
Автор Оксана Онищенко Редакторка відділу освіти та науки ZN.UA

Д.Табачник має репутацію інтелектуала. Він не міг не розуміти, якої якості його доповідь. Чому ж так старанно зачитував її з трибуни? Тому що вважав, що "піпл схаває", бо аналітика йому недоступна?

"Як сліпий із глухим розмовляли", "апогей освітянської темряви" - такими словами описують очевидці нещодавні парламентські слухання "Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення".

У суперечці народжується істина - на жаль, це не про дебати, які точилися під склепінням Верховної Ради. Зал постаралися заповнити прихильниками міністра. Вони заходилися оваціями під час виступу Д.Табачника і закрикували й затупували тих, хто насмілювався критикувати політику керівництва МОН. Була навіть підтягнута важка артилерія з регіонів - голова Харківської ОДА М.Добкін з автобусом шанувальників.

Як на мене, доповідь міністра більше скидалася на виправдання. Їй бракувало аналітики й стратегічного бачення. Зате "одобрямсу" - аж занадто. По суті, це був виступ завідувача районного методичного кабінету (та й то не дуже сумлінного), а не керманича галузі. Спробуймо проаналізувати доповідь зі стратегічного погляду.

Найбільший ажіотаж викликала заява Д.Табачника: "За оцінками іноземних експертів Всесвітнього звіту з конкурентоспроможності держав Світового економічного форуму, у 2013 році за якістю українська середня освіта посіла вже 45-те місце, всього оцінювалося 122 країни. За підсумками цього ж дослідження …три роки тому ми посідали… 56-те місце. Прогрес спостерігається і за багатьма іншими складовими оцінюваннями. Найбільш суттєвий він за критерієм якості шкільної природничо-математичної освіти - 24-те місце проти 42-го у 2010 році. Про якість початкової освіти. За три роки проти 49-го місця, якість початкової освіти в Україні Міжнародним форумом з конкурентоспроможності поставлена на 31-ше місце".

Одразу зауважимо: у Рейтингу конкурентоспроможності у 2013 р. представлено не 122, а 148 країн. І показника "якість середньої освіти" в ньому немає.

Не хотілося б нікого розчаровувати, але Всесвітній звіт з конкурентоспроможності держав і відповідний рейтинг складають не на основі оцінок іноземних експертів, а за результатами опитування роботодавців кожної країни. Тому що Індекс конкурентоспроможності показує насамперед здатність країни конкурувати в глобальній економіці. І освіта розглядається в ньому для оцінки фактора робочої сили.

За показником "якість початкової освіти" ми справді поліпшили свій результат: у 2010 р. мали 49-те місце, у 2013-му - 37-ме (а не 31-ше, як доповів країні міністр). Однак тут є кілька "але".

У звітах про глобальну конкурентоспроможність, підготовлених Усесвітнім економічним форумом, усі показники розвитку розподілено на три великі групи (субіндекси): "базові вимоги", "підсилювачі ефективності" та "фактори розвитку й інноваційного потенціалу". Кожен з них є основою певної стадії розвитку економік країн.

"Базові вимоги" - основа першої стадії розвитку економіки, факторно-орієнтованої. Країни конкурують за рахунок забезпеченості ресурсами. Їхня конкурентоспроможність залежить не в останню чергу від здоров'я й освіченості робочої сили. Саме до групи "базових вимог" належить підгрупа показників "здоров'я та якість початкової освіти".

Директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун підкреслює: "Для України, як і для багатьох інших країн, виміряти економічну продуктивність початкової освіти фактично неможливо, бо в нас немає людей, які б мали лише цей рівень освіти. Початкова освіта важлива лише для трудомісткої праці. Цей показник суттєвий для слаборозвинених країн, де до школи ходить мала частка дітей, а решта змалечку починає працювати. У цьому випадку оцінюється базова грамотність - уміння читати і рахувати, що для нашого суспільства доволі дивно. Те, що ми піднялися за цим показником, свідчить, що наша країна може конкурувати з відсталими країнами Африки, але аж ніяк не з розвиненими західними країнами".

Отже, якість початкової освіти України визначалася на підставі опитувань роботодавців, які не наймають працівників із початковим рівнем освіти, а спираються на свої уявлення. Та хто на це зважає? У нас немає внутрішньої надійної системи моніторингу. Тому й посилаємося на ті дослідження "іноземних експертів", що є. Хоч вони й не завжди оцінюють те, що нас цікавить, бо проводяться з іншою метою.

Група показників "підсилювачі ефективності" має значення для економік другої стадії розвитку - орієнтованих на ефективність. І саме на цій стадії, згідно зі звітами з конкурентоспроможності, перебуває зараз економіка України. Для того щоб конкурувати з розвиненими країнами, нам потрібен високий рівень людського капіталу. Він залежить від багатьох показників. Наприклад, від якості системи освіти. Про неї міністр обачно промовчав. Тому що тут наша країна не прогресує. У 2010 р. ми посідали 56-те місце, 2011-му - 62-ге, 2012-му - 70-те, 2013-му - 79-те. У цьому випадку думка роботодавців відображає реальнішу для освітян картину, оскільки вони наймають на роботу і дипломованих випускників вишів, і випускників шкіл та ПТУ.

А от за іншим показником з групи "підсилювачі ефективності" - якістю природничо-математичної освіти - ми справді піднялися з 42-го місця у 2010 р. на 28-ме (а не 24-те, як сказав міністр) у 2013 р. Однак велика різниця в позиціях виявилася невеликою в балах: у 2010 р. за цим критерієм Україна отримала 4,6 бала, а в 2013-му - 4,8 бала з 7 можливих. Разом з тим таке зростання свідчить про те, що наша природничо-математична освіта демонструє хорошу здатність до розвитку і прогресу, тобто стає конкурентоспроможною.

Як доказ того, що якість освіти поліпшується, Д.Табачник навів результати дослідження ТІМSS-2011: "Українські восьмикласники підвищили результати з математики на 17 балів, з комплексу природничих дисциплін на 16 балів порівняно з вимірами ТІМSS у 2007 році. Це дозволило в умовах щільної конкуренції перейти Україні в міжнародному рейтингу ТІМSS з математики з 25-го місця на 19-те, а з природничих дисциплін піднятися трохи - на 18-те місце".

Дослідження ТІМSS порівняльне. У ньому беруть участь учні четвертих і восьмих класів. У ТІМSS-2011 узяли участь ті восьмикласники, які в 2007 р. навчалися в четвертому класі. Тоді Україна справді показала гірші результати. Зміст завдань дослідження дуже відрізнявся від змісту наших шкільних програм і від завдань, що їх було уміщено в наших підручниках. Проаналізувавши все, попередники Д.Табачника внесли зміни до шкільних програм з природничо-математичних дисциплін, скоригували плани перепідготовки вчителів з ​​математики, фізики, хімії, біології та географії.

"Аналізуючи результати, директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS пані Айна Мулліс, зокрема, зазначила, що міжнародне тестування школярів з математики та природничих дисциплін, проведене в 50 країнах, свідчить, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована та відповідає кращим сучасним міжнародним практикам", - підкріпив свої висновки цитатою міністр. Але забув додати, що це стосується не укладених при ньому нових програм, яких у 2011 р. навіть не починали реалізовувати, а старих, які незабаром будуть викинуті на смітник завдяки старанням його команди. Як не крути, а до поліпшення наших показників у Рейтингу конкурентоспроможності і в TIMSS доклали зусиль попередники Д.Табачника. До речі, у ТІМSS-2011 узяли участь
63 країни, а не 50.

Міністр промовчав також, що в 2011 р. українські 4-класники участі у TIMSS не брали. Отже, під час наступного дослідження у 2015 р. ми не зможемо зробити висновок про якість нових програм і підручників та й узагалі про прогрес у природничо-математичній освіті. Це було б тим більш цікаво, що в 2015-му якраз закінчується термін реалізації Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти, затвердженої 2011 р. постановою КМУ. І саме ці результати Д.Табачник сміливо зміг би поставити в заслугу собі.

Хоча чи буде нам чим пишатися у 2015 р. - запитання. В інформаційно-аналітичних матеріалах, підготовлених до парламентських слухань Академією педнаук, зазначено, що в останні кілька років спостерігається тенденція зменшення кількості кабінетів з предметів природничо-математичного циклу у школах. "Критичний стан забезпеченості навчальних закладів сучасними засобами навчання унеможливлює якісне виконання навчальних планів і програм", - сказано в матеріалах.

Предмет особливої гордості міністра освіти - державні цільові програми: "Міністерством було підготовлено і внесено на розгляд Кабінету міністрів… п'ять нових державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти, підвищення якості природничо-математичної освіти, впровадження ІКТ в навчальний процес, розвитку позашкільної та професійно-технічної освіти. Такої величезної кількості освітянських ініціатив… на уряді ще ніколи не розглядалося за роки незалежності України".

Але Д.Табачник забув сказати, скільки із цих програм фінансується державою. У нашому розпорядженні є відповідь Міністерства освіти і науки на запит профільного парламентського комітету щодо фінансування державних цільових програм за 2011-2013 рр. У ній є дані про фінансування лише двох з названих міністром: упровадження ІКТ "Сто відсотків" і "Шкільний автобус".

"Саме інформаційно-комунікаційні технології мають вивести українську школу на нову освітню орбіту. Ще п'ять років тому Україна замикала першу сотню країн за використанням ІКТ у навчальному процесі. Сьогодні за оцінками світових експертів ми посідаємо 62 місце. Лише минулого року в школи було поставлено 2670 комп'ютерних класів", - хвалився з трибуни Верховної Ради міністр.

Очевидно, посилаючись на світових експертів, він знову мав на увазі Рейтинг конкурентоспроможності. Але там немає критерію "використання ІКТ у навчальному процесі". Натомість за показником "Підключення шкіл до Інтернету" ми справді посіли 62-ге місце. Але торік. Цього року Україна погіршила свої показники - 70-те місце.

Не допоможуть нам вийти на нову орбіту й закуплені комп'ютери. У звіті Рахункової палати за 2012 р. зазначено, що високий статистичний показник рівня забезпеченості навчальних закладів комп'ютерами не відображає реального стану речей, оскільки 12% комп'ютерів несправні, понад 44% - "морально і технічно застарілі".

Інших уривків з доповіді міністра, що торкаються не менш важливих, але не таких глобальних проблем освіти, ми навіть не цитуватимемо і не коментуватимемо. Свого часу їх досить детально й бурхливо обговорювала громадськість (нові підручники, стандарти тощо). Стосовно цих питань міністр традиційно обходив гострі кути і "фотошопив" реальність.

Д.Табачник має репутацію інтелектуала. Він не міг не розуміти, якої якості його доповідь. Чому ж так старанно зачитував її з трибуни? Тому що вважав, що "піпл схаває", бо аналітика йому недоступна? (До речі, Добкін у своєму виступі зауважив, що йому було усе зрозуміло в доповіді міністра і абсолютно не зрозуміло, про що говорила Л.Гриневич). Чи просто не заморочувався, а поклався на своїх спічрайтерів?

Наступна стадія розвитку економіки, до якої рухається наша країна, - інноваційно орієнтована. Вона базується на групі показників "фактори розвитку й інноваційного потенціалу". Освіти і науки більше стосується підгрупа показників "Інновації". І проблем тут у нас - неоране поле. Звісно, вони більше пов'язані з розвитком вищої освіти . Але він неможливий без якісної середньої освіти.

Є така приказка: "Матроси повинні не лише драїти палубу, а й знати, куди пливе корабель". Чи відомо міністру або хоч комусь у міністерстві, куди пливе наша освіта? Чи є в нинішньому освітянському відомстві справжні аналітики, стратеги, а не імітатори?..

Пам'ятаєте мультфільм про капітана Врунгеля? Він прагнув перемог, тому назвав свою яхту "Побєда". А з'ясувалося, що то була "Бєда"…

The Global Competitiveness Report 2013–2014

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі
Вас зацікавить