У жовтні минулого року Україна вдруге взяла участь у міжнародному порівняльному дослідженні PISA, організованому Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОСЕР). Його результати показали, що частка українських учнів, які не досягли базового рівня з математики, читання та природничих наук є істотною, однак є країни й з нижчими показниками, пише Оксана Онищенко у статті «Новий «PISA-шок» чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA».
Авторка зазначила, що для кожного з трьох видів грамотності, які перевіряє PISA – математичної, читацької та науково-природничої – експерти визначили базовий рівень її сформованості, таку собі ватерлінію. І бути нижче цієї ватерлінії, пояснила Онищенко, означає не мати елементарної підготовленості та здатності мислити самостійно.
«В Україні частка тих, хто не досяг цього рівня, істотна, й це дуже тривожний сигнал. Але у своїй референтній групі ми є «середняками»: Болгарія, Молдова та Грузія мають іще нижчі показники», – зазначила авторка.
Так, базових знань з математики в середньому досягли 69% учасників дослідження. Безпосередньо серед українських дітей цей відсоток становить 58%. Середній показник для читання становить 74%, в Україні – 59%. У випадку з природничо-науковими дисциплінами середній показник становить 76%, в Україні ж він – 66%.
Якщо ж говорити про найвищий рівень, то з математики його досягли 3% українських підлітків, з читання – 1%, із природничих дисциплін – 2%.
«Приблизно такі показники і в інших референтних із нами країнах. А от у Грузії взагалі немає учнів, які показали найвищий результат хоча б в одній із галузей. У Молдові вони є лише з читання – 1% школярів», – додала Онищенко.
Нагадаємо, вперше Україна взяла участь у дослідження PISA 2018 року. Його результати стали шоком. Дослідження показало катастрофічну ситуацію із вивченням математики у школі.
Водночас результати з математики, читання та природничих наук у PISA-2022 в Україні виявилися нижчими за середні для країн ОЕСР. До того ж у порівнянні з PISA-2018 вони погіршилися.