ПЕРЕМОГА НАД ТЕМРЯВОЮ КОМП’ЮТЕР ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВТРАТИЛИ ЗІР

20 жовтня в Києві відбулося відкриття реабілітаційної комп’ютерної школи для інвалідів. До цієї події професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри Міжнародного Соломонового університету Георгій Цейтлін йшов понад десять років. І від цього моменту для незрячих людей в Україні розпочався новий відлік часу. Для них настала нова ера (в якій більшість із нас уже давно живе й працює), ера ком-п’ютеризації.

Читаючи за Брайлем, покладаючись на власну пам’ять і підтримку родичів, лише небагатьом незрячим людям вдавалося отримати гарну освіту. Ще менше мали пристойну роботу, оскільки для них існувало чимало обмежень. В Україні мало високопрофесіональних педагогів, які закінчили курс тифлопедагогіки. Чимало книг не перекладено на мову Брайля. А якщо навіть переклад і є, то скільки книг може бути у власній бібліотеці, коли «Війна і мир» складається з 26 величезних томів?

Комп’ютерна приставка, створена професором Цейтліним, досить проста й геніальна одночасно. З її допомогою комп’ютер навчився «говорити». Машина чітко вимовляє кожну набрану літеру, слово чи речення. І коли їй щось не зрозуміло, вона в жодному разі не скаже щось абстрактне: «Можливо, речення не узгоджене», а коректно попросить: «Повторіть, будь ласка, ще раз».

Через кілька занять незрячі, які працюють за комп’ютером, опановують техніку «сліпого» набору й повністю відмовляються від вимови по літерах.

На презентації школи учні продемонстрували навички роботи з клавіатурою, текстовим редактором, сканування й розпізнавання тексту.

Поки що в реабілітаційній школі учнів замало, особливо, якщо врахувати, скільки незрячих людей у нас в Україні (понад 70 тисяч). Уже нині чимало учнів школи приїхали до Києва з інших міст. Вони до-відалися про нові, для них пристосовані комп’ютери, про професора Георгія Цейтліна і потяглися до нього на світло. Так, саме світло впевненості й цілеспрямованості, які випромінює Георгій Овсійович, відчули на собі ці скривджені люди. Втративши зір у 21 рік, він продовжив навчання в інституті, а потім і в аспірантурі. Сьогодні професор Цейтлін — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, автор десяти книг з математики, кібернетики і комп’ютерних наук. Серед його учнів — студенти й аспіранти престижних вузів України. Завдяки унікальній комп’ютерній приставці незрячі отримали можливість вивчати програмування й іноземні мови, основи права й менеджменту, знаходити необхідну літературу в Інтернеті і писати листи по E-mail. І для них ця ком-п’ютерна розробка відкрила вікно в новий світ. Громадська організація «Вікно у світ» була створена 1997 року за підтримки багатьох міжнародних фондів і програм. І з її виникненням у професора Цейтліна та його однодумців виникло більше можливостей допомагати інвалідам по зору.

Ще кілька років тому про них піклувався ЦТОС, у кожного була хоч якась робота. Сьогодні люди, які втратили зір, зі своєю недугою багато в чому повинні боротися самостійно. І якщо вступити до вузу вони ще мають право без конкурсу, то під час працевлаштування залишаються «на рівних» з іншими випускниками. Саме тому в одній з гімназій для сліпих і дітей, які погано бачать, мені сказали: «Наші діти повинні бути кращими і за рівнем професіональних знань та навичок перевершувати своїх однолітків».

Один з однокурсників Георгія Овсійовича на презентації школи згадував, як Жора Цейтлін програвав йому в теніс. Тепер він констатував інший факт: «Жоро! Ти виграв! З перемогою вас, Георгію Овсійовичу!».