ОСТРІВ ДИТИНСТВА

Без маленьких провінцій із їхньою давньою історією немає сучасних великих міст, немає великих політиків і творців. Провінція, ніби відірваний від навколишньої дійсності острівець, зберігаючи віковічні традиції й орієнтири, далеко не відразу пристосовується до сучасних вимог. Час тут плине повільніше, проте серця людей відкритіші.

За провінційним Бердичевом можна вивчати історію і сучасність усієї Житомирщини. Найбільш виразно пульс міста б’ється в будинку колишньої міської управи. Нині тут Будинок дитячої творчості ім. О.Разумкова — острів дитинства, який 16 квітня нинішнього року відзначив своє 75-ліття.

Його стіни, що бережуть пам’ять про минуле, надихають дорослих і дітей на творчість. А сучасним доповненням лунають слова гімну Будинку: «Наш добрый, светлый, чудесный дворец, ты друг и ваятель для юных сердец».

До революції в цій споруді була Міська дума. Засідання дворянських зборів проходили в сьогоднішньому залі театральної майстерності. Широченні сходи, величезні дзеркала, кришталеві люстри, стіни, прикрашені ліпленням, і просторий світлий зал, де кружляли у вальсі пари — дами у вечірніх сукнях і чоловіки у фраках, — нинішній танцклас.

1911 року, засвідчують архівні документи, тут було засновано товариство «Літературно-драматичний гурток». Організація хору, оркестру й бібліотеки-читальні стали тоді для Бердичева воістину знаменною подією. Кількість членів товариства не обмежувалася, а утримувалося воно на кошти від членських внесків (6 рублів на рік), прибутку з платних зборів, плати гостей і від гри в карти та шахи.

З 1929 року в приміщенні сучасного Будинку функціонував Робітничий клуб. У березні 1935 року споруду звільнили під Палац піонерів. Після війни, у 1945-му, знову перебудова — організовано гурток юних натуралістів, хоровий, художній, історичний, технічний та інші; приміщення обладнали меблями, інструментами, фотовітриною.

Із незалежністю Української держави творчість стала більш вільною, але, на жаль, державі непотрібною. Творчість заради творчості — заради того, аби уникнути жорстокості сьогодення і вберегти дітей від згубного впливу вулиці. З 90-х років Будинок дітей і юнацтва «Творчість» шукає для себе нові орієнтири і знаходить їх.

2001-го Будинку дитячої творчості присвоєно ім’я Олександра Разумкова. Перед входом висить пам’ятка «У цьому будинку з 1966 по 1978 роки зростав, мужнів, виховувався, стаючи особистістю, Олександр Разумков». Саме тут він вивчав мистецтво художнього слова, тут багато в чому формувався його світогляд.

«Ім’я Олександра Разумкова справді тісно пов’язане з нашим закладом, але домагалися ми його не лише тому, що він завжди йшов нам назустріч із допомогою, — розповідає директор Вікторія Гончарук. — Швидше, через те, що в наш час розброду, руйнації особистості потрібна опора, сильні, талановиті люди зі стрижнем. Такі, яким був Сашко...»

Сьогодні Будинок творчості — це майже 1500 дітей, 47 учителів, 32 абсолютно безплатних (!) гуртки, три з яких — зразкові: театр пісні «Краплинки» (керівник О.Вялова), ансамбль народного танцю «Радість» (керівник Т.Самойленко, балетмейстер З.Ризванюк) і клуб спортивного бального танцю «Валентина» (керівник В.Сога).

Кожен колектив — це маленький дитячий світ із власними фантазіями й неповторним баченням, де немає нічого неможливого, де доросла ретельність робіт поєднується з дитячою захопленістю. Чого варті чудові вироби з металу й пластиліну, виконані вихованцями місцевого Гефеста-чудотворця? Або вишиванки, плетені речі, іграшки, вироби зі шкіри, бісеру, тканини майстринь-професіоналів?

Лише за останній час успіхи вихованців відзначено дипломами лауреатів I—II ступеня на фестивалях «Таланти твої, Україно», «Перлина Півдня» і «Ранкова зірка-2000», а вокальний театр «Краплинки» привіз Гран-прі з угорського фестивалю «Веспринські ігри».

Юні бердичівці навчаються і творять також у гуртках джазу, гітаристів, ударників, народного співу в сучасній обробці, у фольклорній групі «Пролісок» і в хореографічних ансамблях, драматичному театрі мініатюр і театрі художнього слова. Вихованці Будинку творчості з честю репрезентували своє місто в столиці, беручи участь у концерті «Звітує Житомирщина» (Палац «Україна») й концерті, присвяченому 190-літтю від дня народження Тараса Шевченка (Національна опера України).

Та найголовніше, що в Будинку творчості ім. О.Разумкова навчають не лише справи, ремесла, адже не всі гуртківці колись працюватимуть у сфері культури. А й іншої, набагато важливішої і ціннішої «професії» — бути людиною.