Освіта й репетиторство — сфери, що кардинально трансформувалися під час карантину. Коли ще рік тому дорослі та  діти зустрічалися з викладачами й репетиторами майже завжди лише фізично, то сьогодні онлайн-зустрічі і  навчання стали звичною частиною нашого життя. Торжествуючи, діти можуть сказати батькам: «Мамо, тату, тепер ви зрозуміли, навіщо  мені потрібен був смартфон».

Сотні тисяч учителів і викладачів отримали  досвід проведення уроків онлайн, поступово, зі складнощами  відкривши для себе новий формат. До кінця канікул було невідомо, підуть діти в школу чи продовжать навчатися з дому. Хоч би як  розвивалися події далі, на державному рівні вже стоїть  питання   створення дистанційних і змішаних форматів, потреба в яких у майбутньому очевидна.

Переформатування відбувається і у сфері додаткової освіти — курсів та  тренінгів. Адже багато дорослих, які відвідували курси й витрачали по кілька годин на дорогу, тепер, спробувавши затишного онлайну, зізнаються, що вже не завжди готові витрачати зусилля і час на дорогу.

Кардинальні зміни,   викликані карантином, відбиває  соцопитування від сервісу онлайн-уроків Bramble. За його даними, 82% опитаних викладачів Великої Британії до карантину взагалі не викладали через Інтернет і тільки 6% давали уроки онлайн. Тоді як після періоду вимушеної ізоляції вже 99% опитаних заявили, що тепер хочуть використовувати онлайн у своїй роботі, а 87% планують проводити через Інтернет, щонайменше,   половину своїх занять.

Ми були однією з перших онлайн-шкіл в Україні, коли десять років тому починали викладати англійську через Інтернет. Починали з того, що розсилали своїм учням письмовий курс по e-mail, і, чесно кажучи, це було не дуже продуктивно. Після кількох сеансів листування студенти втрачали інтерес та зникали. Революційною технологією стали сервіси відеодзвінків, які дозволяють проводити відеоуроки. Виявилося, що, на відміну від листів, відеоспілкування чудово  втримує увагу студента.

Одна з базових технологій, які ми використовуємо в онлайн-освіті сьогодні, — це цифрові підручники, коли учень і викладач синхронізовано перебувають «на одному екрані», бачать дії одне одного, при цьому працюють на мультимедійній платформі, де можна, наприклад, виконувати завдання, прослуховувати вимову слів, дивитися відео або в один клік відбирати слова в особистий словник, щоб пізніше вчити їх зі смартфона. Цифрові матеріали займають місце друкованих, при цьому в навчання привносяться елементи гри — гейміфікація. Але, хоч би яким  хорошим  був інструмент, ключовим у результаті є майстер, тобто викладач. А в заняттях «сам на сам» — ще й сумісність студента і викладача. Отож які типи викладачів та стосунків  із ними, з нашого досвіду, найчастіше бувають?

Турботливий «нянь»

Нянь — з одного боку, це наставник, який знає, що й коли вимагати від учня. Але фішка в тому, що робить він це максимально турботливо. Його рольова модель — «татусь» або «матуся», які розжовують матеріал своєму вихованцеві. Викладач-нянь опікується своїм студентом, носиться з ним, допомагаючи йому з усіма питаннями й завданнями. І байдуже, якого віку цей студент, головне — що його надихає турбота, коли йому повторюють і підказують. Їх, із нашого досвіду, близько 13%.

Товариш, який поруч

Із назви зрозуміло, які роду стосунки  виникають у такій парі. Вони дружні й партнерські. Найчастіше це зрілий викладач і зрілий студент, які можуть знаходити спільні теми. Вони на одному рівні і спілкуються найчастіше на «ти». Це модель товариша, який сидить поруч і морально допомагає виконувати завдання. Вона формується  десь у 20% випадків.

Викладачеві-товаришу  не треба вимагати виконання «домашки». Він просто дає поради, допомагаючи студентові. Студент-товариш не хоче, щоб його дресирували, його надихає вільне спокійне спілкування, навчання у приємній атмосфері.

Дресирувальник або контролер

Третій тип викладача, дресирувальник або контролер, — найпоширеніший типаж:  65%. Він сидить, умовно, з указкою і говорить, що робити, коли робити. Викладач-контролер підходить студентам, яким потрібно, щоб їх «штовхали» й тримали в тонусі. До речі, такі студенти можуть бути сильними в роботі з матеріалом, але їм подобається контроль. Виклик для викладача уже в тому, щоб такий студент взагалі «приходив» на уроки й виконував завдання.

Лідер попереду

Найбільш унікальний тип викладача — лідер. Є категорія учнів, які по житті завжди зайняті: в них багато роботи, хобі, навчання, й вони активно реалізовують себе. І, хоч  їхня іноземна на доброму  рівні, вони хочуть ще занять. Таких учнів важко  утримати й зацікавити, вони швидко починають і швидко закінчують працювати.

Цим студентам-лідерам потрібен і викладач-лідер, сильна й різнобічна особистість, із якою буде цікаво. Такий викладач повинен мати високий рівень мови, але, крім цього, він може надихати, показувати нові обрії. Викладачі-лідери унікальні, їх, із нашого досвіду, всього 2%.

 Як вибрати онлайн-викладача собі? Головне правило — вам має бути зручно навчатися «тут і тепер» із першого уроку. Відчуття комфорту, коли не виникає негативних емоцій і ви хочете йти на новий урок,— це і є головний індикатор сумісності.

Якщо у вас зник ентузіазм, один із прийомів, щоб   його повернути,  — знайти нового викладача. Благо, в онлайн-школах місцезнаходження викладачів не  важливе,  і це зробити простіше.

Що цінують інші студенти у викладачах? Передусім  системність підходу, коли є чіткий рух по темах, система нагадувань, повторень і  контроль виконання домашнього завдання. Крім того, студентам подобається, коли викладач утримує в пам'яті мету студента, поставлену ним собі перед початком навчання, щоб у підходящому контексті нагадати про неї. Наприклад, ця тема знадобиться, щоб відпрацювати ділове листування, яке потрібне для досягнення вашої мети:  знати іноземну для роботи в міжнародній компанії. Крім того,  студенти цінують самостійність викладача, коли він сам може вирішувати питання, які перебувають у його компетенції.

І ще один важливий момент. У цьому матеріалі я розповів про типи викладачів іноземної мови, але, як свідчить практика, просто розумом прорахувати, який тип підійде вам, складно. Моя порада — вибирайте викладача серцем. Не соромтеся спробувати кілька варіантів, якщо вас щось не влаштовує.

Подумайте, що вас більше надихає, — коли викладач завжди намагається вам допомагати, як «нянь», чи коли спілкується з вами на рівних, як товариш, вимогливий, як контролер, чи сам собою  сильна й цікава особистість.

Запишіть після уроку ті почуття, які ви пережили,  щоб оцінити свою сумісність. Чи було вам комфортно, чи хочете ви йти на наступний урок, робити «домашку»? Скільки ви готові з цим викладачем навчатися? Якщо після уроку відчуття будуть приємними та хорошими — можна рухатися далі й будувати з цією людиною свій світ іноземної мови.