Не лише дохід, а й міжнародна репутація: як навчатимуть іноземних студентів в Україні

03 листопада, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

В Уряді ухвалили план заходів, та чи працюватиме вона?

Не лише дохід, а й міжнародна репутація: як навчатимуть іноземних студентів в Україні
© unsplash/javotrueba

Українські урядовці знову розглядають питання продовження вступної кампанії для іноземних абітурієнтів, які бажають навчатися у вітчизняних закладах вищої освіти (ЗВО). В Міністерстві освіти і науки (МОН) цього року, як і торік, пропонують продовжити до 15 грудня їх прийом на навчання. Скептики запитають, чим іноземці заслужили таке особливе ставлення. Тож розглянемо, яку роль відіграють іноземні студенти в українських ЗВО.

Понад 76 тисяч іноземних громадян здобували вищу освіту в українських університетах у 2020/2021 році (джерело — Український державний центр міжнародної освіти). Вітчизняні університети приваблюють на навчання громадян інших держав не перше десятиліття. Лідер за кількістю іноземних студентів — Харківський національний університет ім. Каразіна — набирає на навчання студентів із-за кордону з 1948 року. В Радянському Союзі навчання іноземців ставило за мету поширення політичних ідей та цінностей комунізму. В сучасній Україні здебільшого спираються на економічні переваги залучення у виші іноземців.

Ставлення до іноземних студентів в Україні, на жаль, здебільшого меркантильне, як в університетах, так і у владних кабінетах. Хоч би як банально це звучало, та насамперед навчання іноземних студентів розглядається як дохідна стаття бюджету — можливість для університетів заробити додаткові кошти. Вартість контракту для абітурієнта іноземця вища за ціну для українців у середньому на 250%. А на популярних медичних спеціальностях націнка може становити до 500%. За підрахунками Українського державного центру міжнародної освіти, за 2020 рік іноземці принесли українській економіці понад 570 млн дол. США.

Навчання іноземців також дозволяє забезпечувати робочими місцями адміністраторів і викладачів вітчизняних ЗВО. Університети мають спеціальні відділи роботи з іноземними студентами. Часто ЗВО пропонують окремі гуртожитки для мешкання студентів із числа громадян інших країн. Зважаючи ж на несприятливу демографічну ситуацію в Україні та від’їзд українців на навчання за кордон, іноземні студенти дають університетам можливість утримувати науково-педагогічних працівників, які викладають іноземцям.

Немає нічого дивного в тому, що іноземні громадяни платять за навчання в українських ЗВО, адже так само працюють університети в усьому світі. Чимало іноземних студентів навіть наголошують на тому, що їх приваблює саме відносно невисока вартість навчання в Україні. Наприклад, більшість іноземців в Україні навчаються на медичних спеціальностях, і вартість року навчання в нас, яка становить 5 тис. дол., не йде в жодне порівняння з десятками тисяч доларів на рік, що їх платять студенти у США чи Канаді.

Проте, на відміну від своїх іноземних колег, українські університети не пропонують стипендії для навчання талановитих іноземців. Українські ЗВО орієнтуються насамперед на платоспроможність абітурієнтів із-за кордону, а не на їхні академічні досягнення. Натомість уряди й університети в країнах Європи, Північної Америки та Китаю приваблюють іноземних студентів із високими досягненнями, пропонуючи їм стипендії та гранти. Країни і ЗВО конкурують за обдаровану молодь на міжнародному рівні, адже студенти-іноземці привносять нові ідеї та допомагають підвищувати якість академічного середовища. Наприклад, Девід Макміллан, який нинішнього року став одним із лауреатів Нобелівської премії з хімії, вперше приїхав до США саме як іноземний студент і після навчання залишився проводити наукові дослідження в Америці.

Виклики в освіті іноземних студентів в Україні

Тим часом в Україні, на жаль, висока вартість навчання не завжди гарантує високу якість освіти. Чимало іноземних студентів у своїх соціальних мережах та інтерв'ю для ЗМІ нарікають на корупцію (наприклад, інтерв'ю Мохаммеда аль-Джавхара). Щороку ми чуємо про скандали з низькими результатами іноземних студентів на іспитах (наприклад, торік студенти-медики вимагали від МОЗ знизити прохідний бал на іспиті «Крок»). Сфокусованість адміністрацій університетів та урядовців на заробітках від іноземних студентів лише сприяє розвиткові таких негативних явищ.

Проте навчання іноземців в Україні приховує чимало поки що невикористаних можливостей. Зокрема, вітчизняні університети віддають перевагу створенню «гетто» — ізоляції студентів-іноземців у окремих групах. Такі підходи точно не можна назвати найкращими практиками, адже вони поширені лише в азійських країнах. Найпривабливіші для іноземних студентів системи вищої освіти (США, Велика Британія, Канада, Австралія) пропонують повну інтеграцію в освітнє середовище.

Олена Шаповалова/facebook

Результати досліджень свідчать, що співпраця людей із різним досвідом сприяє розвитку нових ідей та інновацій (див. дослідження Челараж, Маскус та Матту). Окремі вітчизняні університети намагаються інтегрувати студентів-іноземців у освітній процес та академічну спільноту, щоб вони краще зрозуміли українців, а місцеві студенти отримали міжкультурні навички. Наприклад, у Києво-Могилянській академії та Українському католицькому університеті іноземці навчаються разом із українцями. Вони постійно обмінюються думками на парах та в позанавчальний час.

Розмаїття також сприяє підвищенню продуктивності та інноваціям на підприємствах, але іноземні студенти й випускники значно обмежені у своїх можливостях працевлаштуватися в Україні. Вони не можуть офіційно пройти стажування чи попрацювати в нашій державі після завершення навчання. Більшість підробляє водіями таксі, що видно в містах навіть неозброєним оком. Український бізнес втрачає можливість узяти їх на роботу. Тим часом у країнах Європи, Північної Америки та Китаю іноземні студенти отримують професійний досвід і допомагають розвиватися місцевим підприємствам.

Інтеграція іноземних студентів також дозволяє ангажувати їх як амбасадорів української культури та вищої освіти. За результатами дослідження досвіду іноземних студентів, лише трохи більше половини їх (52%) готові рекомендувати навчання в Україні своїм друзям. При цьому половина респондентів зазначила, що саме друзі розповіли їм про можливість навчатися в Україні (джерело — Звіт за результатами маркетингового дослідження привабливості української вищої освіти для іноземних громадян). Таким чином, українські університети мають можливість сприяти поліпшенню репутації української вищої освіти за кордоном через більш продуману, глибоку інтеграцію іноземних студентів.

Зрештою, міжнародна діяльність українських ЗВО не обмежується навчанням іноземних студентів. Університети впроваджують чимало міжнародних проєктів і досліджень. Іноземці, випускники українських ЗВО, можуть також прислужитися в налагоджені партнерств між вітчизняними університетами та їхніми закордонними колегами. Чимало американських університетів саме так створювали стратегічні партнерства. Вони активно підтримували контакти з випускниками своїх освітніх програм, тож ті, хто обирав для себе академічну кар'єру, ставали цінними партнерами в університетах по всьому світу.

Перспективи популяризації української вищої освіти за кордоном

Наша держава прагне відігравати більшу роль у популяризації української вищої освіти за кордоном. Зокрема, у квітні було затверджено План заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів до 2025 року. Він передбачає залучення практик із набору міжнародних студентів, якими користуються країни-лідери. Крім традиційних рекламних кампаній, виставок університетів та форумів, документом передбачено створення єдиної платформи для вступу в українські ЗВО.

Простий і прозорий процес подачі документів, безумовно, допоможе українським університетам стати привабливішими для закордонних абітурієнтів. Сьогодні понад 70% іноземців для вступу в українські ЗВО користуються послугами фірм-посередників. Не всі студенти цим задоволені. Фірми беруть додаткову комісію, але не завжди допомагають із розв'язанням проблемних питань. Тим часом українські університети нечасто виділяють ресурси на пряму комунікацію з іноземними абітурієнтами. Вони покладаються на фірми-посередники не лише в питаннях передачі документів, а й в організації приїзду, розміщення та побуту іноземців. Університети в інших країнах також співпрацюють із посередниками, але роль останніх значно менша. Жоден із університетів Європи, Північної Америки чи Китаю не відмовляється від прямої комунікації зі вступниками. Вони розуміють, що саме прямий діалог та інтеграція іноземних студентів до академічного середовища забезпечують їхню лояльність до університету.

Українські університети особливо вразливі, поки не запрацює електронна система вступу через єдину платформу, бо вступити до більшості вітчизняних ЗВО можливо, лише фізично перебуваючи на території України. Таким чином, продовження терміну для вступу іноземних студентів — необхідний крок у відповідь на виклики сьогодення. Таке рішення було ухвалено торік, адже через карантинні обмеження багато потенційних студентів не встигали приїхати до України. Згідно зі статистикою Українського державного центру міжнародної освіти, у 2020 році зареєстровано аж на чотири тисячі менше запрошень на навчання іноземних громадян, ніж зазвичай. Інші країни також зіштовхнулися зі схожими викликами.

Скептики скажуть, що система освіти має забезпечувати національні потреби і ніякі іноземні студенти чи міжнародні проєкти цьому не зарадять. Проте закритися від світу —для українських університетів означатиме не просто втрату можливості обмінюватися ідеями. Зменшення кількості іноземних студентів в Україні — це скорочення робочих місць у ЗВО. У ХХІ ст. питання полягає вже не в тому, чи потрібно набирати на навчання іноземних студентів. Питання в тому, скільки іноземних студентів потрібно залучати для навчання в Україні, щоб університети розвивалися, підвищували якість освіти і сприяли формуванню інноваційної економіки.

Більше статей Єлизавети Щепетильникової читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК