Науковиці БДПУ провели дослідження щодо вигорання українських викладачів під час війни: результати опитування

Дослідники Бердянського державного педагогічного університету — Яна Сичікова, Наталя Цибуляк, Анастасія Попова, Ганна Лопатіна провели всеукраїнське дослідження "Міграційний статус і вигорання українських викладачів під час війни", у якому взяли участь 836 викладачів зі 164 закладів вищої освіти. 37% опитаних стали вимушеними переселенцями:  24% викладачів — всередині країни та 13% — за межами України. Доктор технічних наук, проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету Яна Сичікова та кандидат психологічних наук і доцент кафедри прикладної психології та логопедії Наталя Цибуляк у статті "На межі: міграція та вигорання викладачів українських університетів під час війни" порівняли відповіді щодо вигорання викладачів, які залишилися в країні та, які виїхали за межі України.

Автори статті зазначають, що вигорання відчували майже всі опитані. Однак його інтенсивність відрізнялася залежно від міграційного статусу під час війни. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Психолог розповіла, що робити вчителям, щоб уникнути вигорання

Науковиці під час свого дослідження звернули увагу на такі три основні прояви вигорання згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я:

• емоційне виснаження — відчуття постійної нестачі енергії. 

У викладачів, які вимушено виїхали за кордон, було виявлено найвищий рівень емоційного виснаження  — 64%. Цей показник серед внутрішніх мігрантів становив 55%, а серед тих, хто залишився на своїх місцях, — 45%. Для всіх груп опитаних основними проблемами були відсутність належної підтримки, нестабільність ситуації в країні та тривога за родину;

• деперсоналізація — психологічна відстороненість від роботи, неприйняття.

Дослідники наголошують, що найвираженішою деперсоналізація була серед викладачів, які виїхали за межі України. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Професійне вигорання та високий рівень тривожності - що показало опитування соцпрацівників

"48% із них втратили емоційний зв’язок зі студентами та колегами через поступову втрату відчуття приналежності до академічної спільноти. Серед внутрішніх мігрантів цей показник становив 35%, тоді як серед тих, хто залишився на своїх місцях, — 28%", - вказують автори;

• знецінення власних професійних досягнень — зниження професійної ефективності.

 Значне зниження своїх професійних досягнень відчули близько 50% опитаних викладачів, які виїхали за кордон.

 "Тоді як серед внутрішніх мігрантів таких було 40%. Серед викладачів, які залишилися на своїх місцях, 30% також відчували знецінення своїх професійних успіхів, але на нижчому рівні", - додають науковиці.