Лукавство чи хитрість?

Вісті про події в Харківському національному університеті дійшли й до столиці. Спочатку два матеріали помістив «День», потім у «ДТ» з’явилася публікація Валентини Гаташ «Ректора підтримав колектив» (№12). Конфліктуючі сторони в ній немов відсутні. Про відкритий лист двадцяти професорів проти ректора сказано мимохідь. За подробицями читачів відсилають на університетський сайт. Ректора вирішено не турбувати — він зацікавлена сторона. Отже, В.Гаташ, спонукувана почуттям справедливості, звертається до «авторитетних університетських учених». Це — лукавство або маленька хитрість? Оскільки чотири професори, із висловлень яких складено замітку, — активні прибічники ректора. Виходить так, що і колектив ректора підтримав, і авторитетні вчені, і журналістка разом із ними. Сподіваюся, читачі середнього і старшого віку розуміють, що це означає — підтримка начальника колективом, який, як казали в недалекому минулому, «завжди правий».

У публікації є дві неточності, допущені самою журналісткою. По-перше, у своєму відкритому листі двадцять професорів не вимагали, як пише В.Гаташ, «відправити у відставку ректора ХНУ Віля Бакірова». Піти у відставку йому порадили потім, під час дебатів із приводу листа і образливих для його авторів висловлювань, що з’явилися в місцевій пресі. По-друге, «...ганебний факт, що ректор став довіреною особою» Януковича В.Ф., визначений «як головний і неприпустимий» не авторами листа, а самою В.Гаташ. Інакше як підтасуванням це назвати не можна. Взагалі, ця ідейка — «вони обвинувачують ректора в усіх гріхах тому, що він був довіреною особою прем’єр-міністра», інтенсивно експлуатується прибічниками ректора. Добродії, на кого це розраховано? Невже на міністра чи губернатора? Або на академічну публіку? Або на читачів «ДТ»? Якщо вже брати цей епізод, не головний, до речі, то докір ректору виглядає так: ви маєте повне право бути довіреною особою кого завгодно, але ви не маєте ніякого права використовувати як довірену особу колектив університету.