«КОСМІЧНІ» ЗАОЧНИКИ

Буває і так: шкільний рік не закінчується разом із традиційним останнім дзвінком, а, за бажанням підлітків, триває... все літо. Таке можливе лише у романтиків і «небожителів» — у тих, хто у вечірньому небі шукає зірку Сиріус, описує її світловипромінення, спостерігає, як вона змінюється, наближаючись до обрію. У заочній аерокосмічній школі вчаться пізнавати космос — світлу мрію людства, як писали раніше в газетах.

Десять років тому зі шкільних програм вивели астрономію, предмет, який розвиває образне мислення, допомагає глибше перейнятися фізикою, хімією, географією. Більше того — його відсутність може вплинути навіть на соціальну адаптацію студентів: невідповідність їхніх знань вимогам деяких вузівських програм, якщо не вдасться швидко заповнити прогалину, позначиться не лише на успішності.

За десять років різко зменшилася і кількість учителів, які відкривають дівчаткам та хлопчикам небо. Але святе місце порожнім не буває: 1991 року ентузіасти створюють Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузір’я». Ця громадська організація взяла на себе левову частку аерокосмічного просвітництва підростаючого покоління кінця XX століття. Нині «Сузір’я» об’єднує 14 тисяч підлітків із різних регіонів. Відкриття заочної аерокосмічної школи (ЗАКШ) у рамках об’єднання — знаменна подія в його багатогранній діяльності. Той, хто стає учнем ЗАКШ і протягом року чітко і творчо виконує завдання, має шанс поїхати на літні канікули у знаменитий «Артек» на аерокосмічний фестиваль і познайомитися з космонавтами та вченими. Є стимул й іншого роду: отримання рекомендації для складання іспитів у фізико-математичний ліцей при Київському національному університеті.

Програму занять ЗАКШ розробили люди досвідчені, котрі багато попрацювали з молоддю в Малій академії наук, народження якої пов’язане з центрами науково-технічної творчості в колишніх палацах піонерів. Наукові працівники Астрономічної обсерваторії Київського національного університету подружжя Козицьких (у них троє власних дітей) склали анкети-завдання так, що отримані відповіді дають можливість багато дізнатися про майбутнього учня. Наприклад, чи бував він у туристичних походах, чи товаришує зі спортом, що вміє відремонтувати з домашньої техніки, ким хоче стати. Така інформація створює повніший образ дитини, допомагає психологічно краще її зрозуміти.

Головне завдання педагогів — виявлення талановитої молоді, особливо у провінції, де немає такого технічного оснащення, як у місті. Зараз у заочній школі навчаються 300 чоловік. Багато хто знайшов її завдяки радіопередачам «Школяда», «Сузір’я-лідер», «Лідер-перспектива», радіовікторині «Робінзони космосу».

Кілька разів на рік підлітки отримують завдання, які оцінюються за 40-бальною шкалою. Потім педагоги сповіщають кожному його успіхи за семестр. Учням, які живуть у сільській місцевості, даються спеціальні завдання, аби підтягти їхні знання до певного рівня. Учні 6—8 класів починають з астрономії, а старшокласники отримують можливість вивчати курс «Космічна фізика і екологія». Саме останній предмет допомагає пізнавати світ об’ємно, цілісно. Примітно, що в ЗАКШ підлітки ведуть не лише спостереження, а й «гризуть граніт» фізико-математичних дисциплін.

Заочній аерокосмічній школі всього два роки, але її значимість уже встигли оцінити як великі міста, так і глибинка. Визначилися лідери, що стали опорою київських педагогів. Відділення ЗАКШ з допомогою ентузіастів відкрилися в Охтирці Сумської області, у Сваляві Закарпатської, Семенівці Чернігівської області, у запорізькій фізико-математичній гімназії №28 тощо. А на базі Коропської середньої школи Чернігівської області — батьківщині Миколи Кибальчича, який ще на початку 80-х років XIX століття розробив проект реактивного літального апарата, — побудовано прихований експериментальний майданчик, на якому під час літніх і весняних канікул проводяться турніри. Слід зазначити, що вчителі сільських і районних шкіл, які викладають фізику і хімію, результативніше працюють із класами, де є «космічні» заочники. Вони ж впливають і на роботу місцевих бібліотек, домагаючись потрібних книг та підручників.

Величезна підмога в роботі ЗАКШ — великий турнір. Він уперше нинішнього року пройшов у Дніпропетровську і відразу виявив слабку ланку. Виявилося, не всі школярі, котрі без проблем «клацають» заочні задачки, роблять це самостійно. Відсутність «руки» мам і тат, бабусь та дідусів відразу відчулася при виконанні контрольних завдань. Педагогам Козицьким довелося серйозно поговорити зі своїми учнями про найголовніше — уміння розраховувати лише на власні сили. І не менш відповідально — із учителями фізики та хімії: київські педагоги пояснили типові помилки в олімпіадних роботах, які з’явилися лише через брак знань із цих предметів. Зустріч віч-на-віч допомогла поліпшити і програму ЗАКШ на наступний навчальний рік.

«Якщо зірки спалахують, то це комусь потрібно», — писав поет-класик. Ростити молодь, для якої інтелектуальна праця стане сенсом життя, дуже непросто в складних ринкових умовах, але можливо, вважає голова правління УМКО «Сузір’я», фізик за фахом Олег Петров.