КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ — ВУЗ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

Поділитися
На нещодавній презентації книги Івана Стоянова «Язык болгар Украины в его устной и письменной форме», як то кажуть, яблуку ніде було впасти...

На нещодавній презентації книги Івана Стоянова «Язык болгар Украины в его устной и письменной форме», як то кажуть, яблуку ніде було впасти. Причина такої уваги вчених-філологів і журналістів — інтерес не лише до болгаристики (хоча монографія унікальна), а й до всієї діяльності вузу «Київський славістичний університет», де викладає автор.

Рейтинг будь-якого навчального закладу, як відомо, багато в чому залежить від викладачів, що працюють у ньому. У цьому сенсі Київському славістичному університету пощастило: тут зібрані відомі в усьому світі вчені, яскраві особистості, здатні не лише передати знання, а й «заразити» жагою пізнання і творчості своїх студентів. У результаті, незважаючи на платне навчання, в університеті вже кілька років існує конкурс. А як зазначив ректор КСУ професор Юрій Алексєєв, «найкраща реклама вузу — студенти і здійснювана нами видавнича діяльність».

Видавнича робота справді вражає. Торік Київський славістичний університет почав реалізацію проекту «Пам’ятки слов’янської писемності» — разом із громадською організацією «Київський слов’янський університет», добродійним фондом «Слов’янська бесіда», інститутами НАНУ, Українським славістичним центром НАНУ і Міністерством освіти і науки України. Всього за рік учені вузу видали цілу серію книг і посібників, які ввійшли воістину в «золоту бібліотеку» славістики: «Славянские культуры в европейской цивилизации», «Евсевие евангелиє» (відтворено за фотокопіями), «Страноведение. Культура народов славянских стран», «История древнерусской государственности». Видаються підручники, посібники і монографії не стільки славістичної спрямованості, а й з цілої низки інших предметів, так або інакше пов’язаних із навчанням студентів КСУ, — «Политическая психология», «Дипломатический этикет и протокол», «Анализ банковской деятельности», «Фондовая биржа от «А» до «Я» та інші. Серед періодики — науковий історико-філологічний журнал «Киевская старина», «Весник КСУ», щорічник «Славянский мир», виданий разом із Національною академією наук України, «Болгарский ежегодник» і багато інших.

Творчий підхід до справи яскраво позначається і на викладацькій діяльності. Достатньо ознайомитися з тими спеціальностями, які здобувають студенти. Мабуть, у жодному вузі країни не дають одночасно такі дві професії, як, скажімо, психолог (або історик) і філолог англійської мови, або фахівець із слов’янської мови і романо-германської — «польська мова і література й англійська», «чеська мова і література й німецька». Вже другий рік у вузі діє експериментальний навчальний проект «Нова генерація». Студенти навчаються за стандартами професійної підготовки країн Європейського Союзу і поряд з обгрунтованими спеціальними знаннями по закінченні навчання вільно володіють трьома іноземними мовами, мають високу ерудицію. Експериментальність програми виражається не лише в назві, а й у формах підходу до навчання. У студентів є можливість вибирати за своїм бажанням спецкурси, деякі з них ведуть іноземними мовами. Заняття проводять відомі вчені, урядові чиновники, політики, дипломати і громадські діячі, а відбуваються вони не лише у вузівських аудиторіях, а й на можливих у майбутньому місцях роботи: на Українській фондовій біржі, у різноманітних державних установах, посольствах, міжнародних організаціях (приміром, ООН, НАТО), на великих вітчизняних і європейських підприємствах. Приміром, спецкурс з основ журналістики веде голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко.

— На заняттях, — розповідає він, — ми аналізуємо ситуацію, що склалася в інформаційному просторі, обговорюємо проблеми сучасної журналістики. Студенти мають можливість поспілкуватися з відомими представниками цієї професії, редакторами великих вітчизняних видань. Можливо, ніхто з них не напише в майбутньому жодної газетної статті, але в будь-якому разі вони зможуть краще осмислити роль ЗМІ в суспільстві, у прийнятті державних рішень. Це дуже важливо для майбутніх дипломатів, яких готує Київський славістичний університет.

Крім підприємств і організацій, КСУ співробітничає з 17-ма закордонними вузами, а студенти (у межах програми обміну) можуть відвідувати заняття в паризькому університеті INALKO, університеті Нансі (Франція), інституті Халмстада (Швеція), Англо-Європейській школі англійської мови в Борнмусі, коледжі Кінг-Стрит у Лондоні. Зрозуміло, щорічна мовна практика, а також стажування вихованців КСУ відбуваються у закордонних вузах. Усе це дає можливість одержати якісну європейську освіту і посісти гідне місце в подальшому житті. Вуз має і «зворотний зв’язок»: в університеті навчаються студенти з Польщі, Чехії, Словаччини, Швеції, Франції, а викладачів запрошують читати лекції у Болгарію, Швецію, Великобританію.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі