Як працюють українські видавництва в умовах війни

22 сiчня, 2023, 13:05 Роздрукувати
Відправити
Відправити

«Ранок» і підручники

Усім відомо, що Харків — книжкова столиця України, оскільки саме харківські видавництва друкують понад 70% книжок. Результати багатьох онлайн-опитувань свідчать, що 39% видавництв не припинили свою роботу під час війни. 51,2% змінили форму діяльності (тобто працюють частково, онлайн або офлайн). 9,8% на жаль, усе ж таки не змогли продовжити свою діяльність. Також відомо, що у 20% видавничих компаній внаслідок бомбардування пошкоджено офіси та склади, а столиця книгодрукування Харків надалі перебуває під постійними обстрілами.

Чи не найбільше постраждав логістичний центр видавництва «Ранок» у Харкові. У склад площею 15 тис. кв. м влучили з «Градів», пошкодивши будівлю. Після цього спрацювала протипожежна система і залила стелажі водою. Збитки оцінюються у 16 мільйонів гривень.

Читайте також: Мистецтво часів війни: які значущі українські книжки вийшли з початку повномасштабного вторгнення

Однак усе, що спрямоване на розвиток та життя, протистоїть війні. Тому навіть у такі складні часи мистецтво і Культурний фонд не можуть дозволити собі стати на паузу. Адже на останньому лежить велика відповідальність — працювати над тим, щоб підтримувати Україну у світовому інформаційному полі, розвивати нашу державу та наш неймовірний народ.

Багато бізнесів перенесено в інші, безпечніші регіони країни, деякі налагодили роботу за кордоном. Офіс найбільшого харківського видавництва «Ранок» працює віддалено, проте друкарські верстати й надалі продовжують роботу в місті. Навіть попри бойові дії, видавництво сплачує податки, наповнює міський бюджет, допомагає ЗСУ та вимушено переміщеним особам.

«Порадившись із командою, ми одностайно вирішили — видавництво «Ранок» продовжить працювати в Харкові! Оскільки ми — харків’яни і в складний час зобов’язані підтримати рідне місто та його жителів, — каже генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов. — Ми розуміємо, що перемога здобувається на фронті, а кується в тилу. Для нашої команди видавців і для мене особисто це було принциповим рішенням — друкувати книжки та підручники саме в Харкові. Навіть попри жахливі втрати, біль і горе, люди в Харкові дали всім українцям приклад незламності та згуртованості. Саме зараз твориться історія України, нове покоління перероджується, й наша навчальна література теж є історичною. Минуть роки, ці підручники будуть виставлені в музеях, про них говоритимуть у світі як про символ боротьби за свободу та прагнення до розвитку.

Читайте також: Харків. Сирена, що рятує

Хочу сказати і про те, що в нас добре продумані антикризові заходи. Ще до війни ми підготувалися до переходу на дистанційну роботу, перевели весь архів у хмарний сервіс. Також зробили на логістичний центр резервні канали інтернету й електропостачання. Ще зробили спільний канал в одному з месенджерів, щоб мати змогу тримати зв’язок і обмінюватися оперативною інформацією».

Видавництво зосередилося на українцях, які були вимушені залишити рідні домівки, щоб уберегти життя своїх дітей. Здебільшого це жінки, що приділяють багато уваги розвиткові дітей і турбуються про їхню освіту, а також популяризують культуру в українських осередках різних країн світу.

«У перші дні війни ми роздавали книжки тим, хто перебував у бомбосховищах та метро, — розповідає Віктор Круглов. — Також видавництво зв’язалося з іноземними партнерами та передавало посилання на PDF-файли і підручники для друку. Книжки друкувалися в Румунії, Британії, Польщі та інших країнах. Для нас це важливо, оскільки всі ми знаємо, як багато українських дітей виїхало за кордон, і розуміємо, що їм треба було навчатися. За цей час ми передали десятки тисяч книжок, бо вважали це нашим прямим обов’язком».

У часи, коли державі доводиться істотно зменшити витрати на культуру та освіту, її підтримують іноземні й міжнародні партнери, зокрема ООН.

Наприклад, програма Better Times Stories у Нідерландах та Німеччині. Ініціатори збирають кошти на розповсюдження майже 100 тисяч комплектів книжок-білінгв для українських дітей. Суть проєкту сформувалася на основі сучасних потреб українських родин. Багато дітей усе ще перебувають далеко від своїх татусів чи бабусь, вони сумують за рідними. І для того, щоб хоч трішки підтримати дітей та щоб вони не втрачали духовного зв’язку з родиною, проєкт Better Times Stories майже фантастичним чином наближає родину на відстані. Кожна книжка має унікальне посилання з можливістю записувати аудіоказки голосом татуся чи рідної людини, яка залишилася в Україні.

Читайте також: Видання про культурну спадщину України увійшла до списку найкращих книг про мистецтво за версією The New York Times

Діти — нове покоління України. Принципове питання сьогодення — не залишити учнів навчатися за старою програмою. П'ятий клас НУШ — особливий час для кожного школяра, оскільки це перехідний клас. Новітні підручники з сучасною програмою повністю відповідають вимогам покоління. Мета сучасної освіти — всебічний розвиток дитини: її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь. Учні мають бути самостійними, комунікативними, вміти працювати в команді. Зміни, які зараз відбуваються в освіті, потребують нових підходів до організації освітнього простору, а також форм і методів навчання. Тому важливо дати учням і вчителям головний інструмент, який полегшить зміни та сприйняття нового. Так, від самого початку війни харківське видавництво «Ранок» продовжувало роботу й працювало над створенням підручників із предметів шкільної програми.

Раніше ринок навчальної літератури був дуже корумпований і до тендерів на видання підручників допускали буквально кілька видавництв. Свого часу спільно з УАВК (Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів) видавництво «Ранок» наполягало на тому, що підручники мають обирати саме вчителі, школи, а не кілька чиновників, а в школах має бути вибір від різних авторів із одного й того самого предмета.

НУШ передбачає створення такої школи, в якій діти навчатимуться через діяльність, коли основна увага спрямована на розвиток компетентностей, а не на запам’ятовування фактів.

«Оскільки сучасні учні — представники цифрового покоління, вони є візуалами та мають певну візуалізацію, тому такий спосіб навчання сприяє розумінню й запам’ятовуванню навчальної інформації», — стверджує авторка підручника з математики НУШ, доктор педагогічних наук професорка Світлана Скворцова.

Завдяки Державній науковій установі «Інституту модернізації освіти» і в рамках реалізації ініціативи Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) із забезпечення неперервності освіти та продовження реформи НУШ восени підручники були надруковані й у грудні передані в школи. Майже рік кропіткої праці пішло на створення підручника з математики для 5-го класу, щоби подати на конкурс підручників, який організовує Міносвіти.

Зазвичай на друк підручників кошти виділяє Міносвіти. Проте ще на початку війни через масштабне вторгнення Росії в Україну кошти було переспрямовано на потреби армії і, на превеликий жаль, нові не з’явилися.

Оскільки 90% підручників друкували в Харкові, зараз ситуація з ними виявилася дуже складною. Багато друкарень не працюють, дається взнаки й дефіцит паперу, хоча він був і до війни… «Ранок» спілкувався з європейськими донорами, бо в бюджеті України коштів на друк немає і потрібно було шукати допомогу. Доброю новиною стало те, що підтримка знайшлася. Румунські та хорватські партнери пообіцяли допомогти з підручниками.

Читайте також: Час героїв: майбутнє України і світу та кінець Росії

Шкільні підручники, навчальна, дитяча та підліткова література — це основна продукція видавництва «Ранок», яке одним із перших почало видавати підручники великого європейського формату і з електронними додатками.

«Ми ще в травні зрозуміли, що підручників не буде, тому й почали співпрацю з хорватськими, румунськими та британськими партнерами, аби працювати над цифровою платформою, яка спрощує навчання, — IZZI, — розповідає Віктор Круглов. — «Ранок» є засновником Національної освітньої асоціації, а я є членом правління УАВК, тож продовжуємо працювати в напрямі розробки цифрового освітнього контенту.

Зараз видавництво готує підручники для 1-го, 6-го та 10 класів, але невідомо, чи будуть кошти на друк цих підручників.

Тому ми бачимо єдиний вихід — навчити вчителів та учнів користуватися справжніми сучасними цифровими підручниками. Ми працюємо над створенням сучасних цифрових книжок, а не PDF-формату підручника, — а саме такий вигляд це має зараз. Це місток, який допоможе тим, хто, навіть перебуваючи на окупованих територіях, продовжує навчатися за українською програмою і рідною мовою. Адже в книжок та підручників відповідальна місія — через книжку транслювати нашу ідентичність».

Від початку війни українські видавництва підтримали ідею продовження навчання в скрутних умовах і виклали підручники в електронному вигляді в загальний доступ. Звісно, електронні підручники — це зручно. Замість купи книжок у наплічнику достатньо одного гаджета, який зберігає всю необхідну інформацію. У світі є країни, які вже повністю перейшли на такий формат. Проте й досі з цього суперечливого питання немає одностайного рішення. Адже низка дослідників вважає, що учні краще сприймають інформацію, коли читають друковані підручники.

Related video

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}